Жінки при владі: як змінилися місцеві ради на Одещині

Кількість жінок, за результатами місцевих виборів 2020, в Одеській міській раді та Одеській обласній раді зросла. А у новій Одеській районній раді, що обиралася вперше, склала 37,5%. 

Обрано 64 депутати районної ради, з них 40 чоловіків та 24 жінки. Результати виборів депутатів Одеської районної ради Одеська районна територіальна виборча комісія встановила 6 листопада. До Одеської районної ради пройшли шість політичних сил.  

«Опозиційна платформа – За життя» отримала 25,41% (18 мандатів), «Довіряй ділам» - 16,7% (13 мандатів), «Слуга народу» - 15,9% (12 мандатів), «Європейська солідарність» - 11,82% (9 мандатів), Партія Шарія – 7,9% (6 мандатів), «За майбутнє» - 6,88% (6 мандатів).

Жінок до районної ради обрано: 

  • від партії «Опозиційна платформа – За життя» - 8 з 18;
  • від партії «Довіряй ділам» - 4 з 13;
  • від партії «Слуга народу» - 3 з 12; 
  • від партії «Європейська солідарність» - 5 з 9;
  • від партії Шарія - 2 з 6;
  • від партії «За майбутнє» - 2 з 6. 

Зазначимо, що ситуація може змінитися, якщо хтось з депутатів відмовиться від мандата. 

Значно зросла кількість депутаток у Одеській обласній раді. Якщо у раді минулого скликання серед 84 депутатів було лише 8 жінок, то в Облраді нового скликання їх вже 22. Тобто було 9,5%, а стало 26,2%. 

У Облраді минулого, сьомого скликання, на кінець каденції, кількість депутаток у різних фракціях була такою:  

  • Фракція «Довіряй ділам» - 2 з 12;
  • Фракція БПП «Солідарність» - 2 з 22; 
  • Фракція партії «Батьківщина» - 1 з 11; 
  • Фракція «ОПЗЖ» - 1 з 19; 
  • Фракція «Відродження» - 1 з 7; 
  • Фракція «Наш край» - 0 з 6;
  • Позафракційні - 1 з 7. 

У новому складі Облради ситуація наступна: 

  • Партія «Довіряй ділам» - 5 з 11;
  • Партія «Слуга народу» - 3 з 16;
  • Партія «ОПЗЖ» - 6 з 24;
  • Партія «Європейська солідарність» - 4 з 10;
  • Партія «За майбутнє» - 2 з 10;
  • Партія «Батьківщина» - 1 з 7;
  • Партія Шарія - 1 з 6. 

Ситуація може змінитися, якщо хтось з депутатів відмовиться від мандата. 

До Одеської міської ради обрано 64 депутати, 45 чоловіків та 19 жінок, тобто доля жінок складає 29,7%. У міській раді минулого скликання жінок було всього на три менше. Так у міській раді сьомого скликання на кінець каденції було жінок у фракціях: 

  • Фракція «Довіряй ділам» - 6 з 29;
  • Фракція БПП «Солідарність» - 3 з 11;
  • Фракція Морської партії Сергія Ківалова - 0 з 3; 
  • Фракція «ОПЗЖ» - 3 з 5;
  • Позафракційні - 4 з 16. 

Зазначимо, що протягом каденції депутати змінювали свою фракційну приналежність, тож на початок каденції «розподіл» за приналежністю до партії чи фракції був дещо інший. 

У Одеській міській раді 8 скликання кількість жінок становить: 

  • Партія «Довіряй ділам» - 6 з 20;
  • Партія «ОПЗЖ» - 3 з 18; 
  • Партія «Слуга народу» - 5 з 10;
  • Партія «Європейська солідарність» - 3 з 10; 
  • Партія Шарія - 2 з 6.

Ситуація може змінитися, якщо хтось з депутатів відмовиться від мандата. 

Нагадаємо, однією з новацій цих місцевих виборів стало впровадження гендерних квот. Вперше застосовувалася обов’язкова сорокавідсоткова гендерна квота. Відповідно до пункту 9 статті 219 Виборчого кодексу України, формуючи виборчі списки, партії мусять забезпечувати присутність у кожній п’ятірку не менше 2 кандидатів кожної статі. А якщо кількість кандидатів у списку не кратна п’яти, то на останні місця необхідно включати кандидатів різної статі по черзі. 

Що стосується висування кандидатів у територіальних громадах з кількістю виборців менше ніж 10 тисяч, відповідно до статті 220, партії повинні забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі від загальної кількості кандидатів. 

Насправді вперше в Україні гендерну квоту на місцевих виборах намагалися запровадити ще 2015 року, але спроба виявилася невдалою - за недотримання вимог щодо гендерних квот не передбачалося ніяких санкцій. Цього ж року виборча комісія не зареєструвала список партії, якщо виявляла порушення квотного принципу. 

Позитивним у нововведенні 2020 року можна вважати й те, що жінки мають не просто бути представлені у партійних списках. Вони мають бути у кожній п’ятірці, а не десь у кінці списку, тобто отримують більше шансів справді бути обраними до органів місцевого самоврядування. 

Наскільки охоче політичні партії виконували нові вимоги законодавства?

За даними, оприлюдненими Громадською мережею ОПОРА, у Одеській області партії активно оскаржували рішення ТВК щодо відмов у реєстрації кандидатів через недотримання гендерних квот. 

«З початку процесу висування та реєстрації в Одеській області розглядалось 12 справ щодо питання дотримання гендерної квоти на виборах з пропорційною системою з відкритими виборчими списками. Дев’ять з цих справ також розглядались в апеляційній інстанції», - повідомили в ОПОРІ. 

Також, за даними Громадської мережі ОПОРА, місцеві організації партій, щодо виборчих списків яких оскаржувалися рішення ТВК, це «Наш край», «ОПЗЖ», «Сила і честь», «Батьківщина», «Довіряй ділам», «Партія пенсіонерів», Блок Едуарда Гурвіца, «Українська морська партія Сергія Ківалова». Ось які дані наводить сайт ОПОРИ: 

Місцева організація партії «Сила і Честь» оскаржувала два рішення Подільської міської ТВК (справи №№ 420/9701/20 та 420/10221/20). 

Місцева організація партії «Наш Край» оскаржувала рішення: 

  • Куяльницької сільської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9758/20);
  • Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (420/10019/20);
  • Южненської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (420/10020/20);

Крім того, окремий кандидат оскаржував рішення Арцизької міської ТВК про реєстрацію єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів, що були висунені місцевою організацією партії «Наш Край» (справа № 420/9765/20).

МО партії «Українська морська партія С. Ківалова» оскаржувала рішення Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9763/20).

МО «Партії Пенсіонерів України» оскаржувала Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9914/20).

МО партії «Блок Едуарда Гурвіца» оскаржувала Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9841/20). 

Місцева організація партії «Українська морська партія С. Ківалова» оскаржувала рішення Одеської міської ТВК про відмову в реєстрації всіх кандидатів (справа № 420/9763/20).

Окремий кандидат, а також місцева організація партії «Довіряй Ділам» оскаржували рішення Ананьївської міської ТВК про реєстрацію єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів, що були висунені місцевою організацією партії ВО «Батьківщина» (справи №№ 420/9853/20 та 420/9880/20).

У цілому було ухвалене 21 судове рішення. І лише у 7 випадках суд встановив факт недотримання вимог ч. 9 ст. 219 Виборчого кодексу в виборчих списках організацій партій, та, відповідно наявність підстав для відмови в реєстрації кандидатів, висунених організаціями партій. 

«В тринадцяти інших судових рішеннях, де розглядалось питання гендерної квоти, суд не приходив до висновків про порушення вимог ч. 9 ст .219 ВК України. Вісім з цих рішень стосуються виборчих списків кандидатів трьох місцевих організацій партій… Жодним із рішень по зазначеним справам не було встановлено невідповідність вимогам ч. 9 ст. 219 Виборчого Кодексу України. У той самий час, згідно із відомостями ІАС «Місцеві вибори», що відображається на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, в згаданих трьох випадках є ознаки невідповідності зареєстрованих єдиних та територіальних виборчих списків організацій партій вимогам ч. 9 ст. 219 Виборчого Кодексу України», - повідомили в ОПОРІ. 

На жаль, коли прийшов час друкувати бюлетені, всі ці питання відійшли на другий план. 

«...багатьом організаціям партій буде корисно замислитись над тим, як в стратегічній перспективі крок за кроком сприяти розвитку гендерного балансу серед своїх членів та прибічників. Можливо, через 5-ть років, як мінімум, будемо бачити менше судових позовів з приводу дотримання чи недотримання гендерної квоти», - вважає Анастасія Матвієнко, громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Одеській області. 

Гендерні квоти являють собою встановлення певного співвідношення чоловіків та жінок в органах влади та місцевого самоврядування. Це інструмент, який використовують для забезпечення пропорційної представленості жінок у владі. Адже жінки складають половину населення планети, а серед депутатів/парламентарів на планеті їх усього близько 25%. В Україні у Верховній Раді України жінки-депутати складають 20,6%.

У різних країнах інструменти забезпечення пропорційної представленості жінок у владі застосовуються по-різному. Можуть застосовуватися закріплення певного відсотка місць у парламенті для жінок, регулювання відсотка представників однієї статі у партійних списках, або вибудовування балансу між статями всередині політичних партій. 

Гендерні квоти можуть носити як рекомендаційний, так і обов’язковий характер, можуть мати як декларативний, так і закріплений у виборчому законодавстві характер. 

Авторка: Олена Кравченко

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Коли в березі 2020 року в Україні були виявлені перші випадки коронавірусу та введений карантин, ніхто й не здогадувався, що це розтягнеться надовго. Проте, як виявилося, літо та осінь 2020-го не будуть схожими на всі інші, адже нам доведеться жити за певними обмеженнями. ІзбірКом щодня інформуватиме про перебіг події на Одещині, в … читати далi

В Одеській області восени минулого року було обрано депутатів семи районних рад. Наскільки відрізняються нові райради від тих, що працювали до скорочення кількості районів? Чи суттєво змінився склад цих рад? Які політичні сили втратили свої позиції? Скільки депутатів потрапили до райрад не вперше та який відсоток в них складають жінки? … читати далi

На святкування Нового року та Різдва в Одесі витратили 3 млн 422 тис. 522 гривень. Про це свідчить відповідь, яку надав департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради.  Витрачати кошти почали ще у листопаді і вже тоді сума була близькою до витрат попередніх двох років. Нагадаємо, станом на кінець листопада … читати далi

Спростування й замовчування причетності Кремля до отруєння Олексія Навального стало пріоритетом російської пропаганди в Україні наприкінці 2020 року. Як зазначає політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський, для цього в інтернет-просторі використовувалися засоби дискредитації особисто Навального, а в телеефірі — інформаційна блокада з цього питання. Так, він зазначив, … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР