Спорт, ґендер і бюджет: як в Одеській області запроваджуватимуть нові підходи до ґендерної рівності у сфері фінансів

16 лютого 2018 р. 15:57

В Одесі вперше розпочала функціонувати робоча група, яка впродовж декількох місяців займатиметься проведенням ґендерного бюджетного аналізу двох обласних програм – «Підтримка фізкультурно-спортивного руху» та «Інші заходи з розвитку фізичної культури та спорту».

Слово «ґендер» все ще відлякує чимало українців, асоціюючись у них із «західними забаганками» і – чомусь – одностатевими шлюбами, хоча це й абсолютно жодним чином не пов’язані між собою поняття. Ще більше здивувань викликає той факт, що ґендер, виявляється, може бути безпосередньо включений до бюджетного процесу і мати прямі фінансові та соціальні наслідки для держави в цілому. Ще цікавіше дізнаватися про те, що урахування ґендерних питань у найрізноманітніших сферах економіки, фінансів, соціального захисту тощо не лише може позитивно вплинути на стан економіки в цілому, а й, наприклад, знизити смертність та підвищити працездатність громадян.

Цього тижня, 12-13 лютого, в Одесі вперше розпочала функціонувати робоча група, яка впродовж декількох місяців у рамках проекту «Ґендерне бюджетування в Україні» займатиметься проведенням ґендерного бюджетного аналізу двох обласних програм – «Підтримка фізкультурно-спортивного руху» та «Інші заходи з розвитку фізичної культури та спорту». Схожі проекти вже реалізовувалися в інших областях України, де за цією ж методикою аналізували програми стосовно освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, спорту тощо, тож до червня члени робочої групи мають як проаналізувати «спортивні» програми Одещини, так і винести свої рекомендації щодо покращення розробки подібних програм. Детальніше – у матеріалі ІзбірКома.

Над чим працюватиме робоча група

Одеська область визначена пілотною для аналізу показників галузі «Фізична культура та спорт». Зокрема у межах двох програм розглядатимуться показники діяльності місцевих центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та показники фінансової підтримки місцевих осередків (рад) всеукраїнських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. Обидві програми аналізуватимуться у аспекті показників, затверджених обласною комплексною програмою розвитку фізичної культури і спорту в Одеській області на 2018-2020 роки (рішення обласної ради від 21 грудня минулого року).

Вже у березні робоча група повинна представити перші напрацювання з ґендерного бюджетного аналізу програм, а у травні-червні розробити пропозиції за його результатами щодо посилення ґендерної рівності. Зокрема, рекомендації можуть стосуватися включення до програм положень, які сприятимуть дотриманню рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, заходів, які б враховували паритетну участь чоловіків та жінок, внесення змін до державної статистичної, адміністративної звітності та документів, що застосовуються в бюджетному процесі для врахування гендерного аспекту. 

Як розповіла під час засідання місцева консультантка робочої групи з ҐОБ Одеської області, радниця з питань місцевих фінансів Олеся Голинська, до її складу увійшли представники різних департаментів і управлінь Одеської облдержадміністрації, а також Головного управління Державної служби статистики в Одеській області:

«Бюджетна система нашої держави сьогодні стоїть на вістрі реформ, які проходять в Україні, коли перед нами є завдання третього етапу бюджетної децентралізації, адже після отримання як містами, так і сільськими/селищними громадами більшого обсягу коштів, постало питання їх ефективного використання. Невипадково Одеській області у рамках цього всеукраїнського проекту, який реалізовується за підтримки Міністерства фінансів, дісталося завдання працювати з програмами фізкультури і спорту. Ці програми тут завжди виконувалися, навіть за найгірших умов, тож ґендерно-орієнтований аналіз бюджетних програм повинен дати продуктивний результат».

Керівник робочої групи з реалізації ҐОБ в Одеській області - Сергій Колебошин, заступник голови обласної державної адміністрації, а координує заходи з реалізації проекту в області від МФУ Марина Зінченко, директор департаменту фінансів ОДА.

За словами експертки з питань ґендерно-орієнтованого бюджетування Тетяни Іваніної, робоча група збиратиметься декілька разів, для неї проводитимуться тренінги, а за результатами її діяльності буде напрацьовано відповідні рекомендації для розробників програм. 

«Ця група – багатопрофільна, координацію здійснює департамент фінансів Одеської ОДА. Вивчатиметься абсолютно все: і мережа закладів, і розподіл вихованців між ними, і послуги, зрештою, буде розраховано вартість однієї одиниці такої послуги, чи рівною мірою вона розподіляється між чоловіками і жінками, чи якісні ці послуги тощо. Три подібні аналізи вже здійснювалися в інших областях, тож Одещині буде легше в цьому плані. По завершенню здійснення гендерного бюджетного аналізу в областях відбудеться розширена нарада, на якій всі області представлять напрацьовані результати та рекомендації Міністерству фінансів та галузевому Міністерству, іншим структурам, в тому числі і собі як розпорядникам коштів, адже до складу робочих груп входять структури-розпорядники бюджетів», - розповіла вона.

Що таке ҐОБ?

Ґендерно-орієнтоване бюджетування – це не «данина моді», як, скоріш за все, подумають чимало наших читачів, а визнаний у світі ефективний інструмент досягнення ґендерної рівності, який сприяє підвищенню ефективності використання бюджетних коштів й поєднує два процеси, не пов’язані між собою: забезпечення гендерної рівності і управління державними фінансами.

Ґендерно-орієнтоване бюджетування можна застосовувати у всіх сферах, діяльність яких  реалізується за рахунок коштів бюджету будь-якого рівня – починаючи від оборонних програм, програм з правоохоронної діяльності, закінчуючи освітою, охороною здоров’я, молодіжними програмами, заходами у сфері фізкультури та спорту, культури та мистецтва тощо. 

На практиці ж реалізація ҐОБ починається з такої важливої процедури як ґендерний бюджетний аналіз. Спочатку визначають ґендерні проблеми галузі, а далі отримують вихідні статистичні дані, зібравши інформацію про програми, що аналізуються.  Потім проводиться аналіз заходів та послуг за програмою та бюджетних видатків. На цій основі з’являється можливість для формування практичних цілей та рекомендацій з посилення ґендерної рівності. 

Практичним результатом такого аналізу є внесення змін до бюджетних програм, їх моніторинг та оцінка. 

У комплексі такий алгоритм має призвести до позитивних змін бюджетної політики, а у глобальному масштабі  - відійти від практик ґендерно-нейтрального бюджету та наблизити нас до європейських стандартів ґендерно-чутливого бюджетування.

Найцікавіше, що у радянський час цей принцип фактично деякою мірою впроваджувався під час будівництва міст і районів довкола крупних виробництв. Так, спорудження дитсадків, поліклінік, так званих «будинків побуту» тощо довкола заводів, відкриття відомчих санаторіїв і баз відпочинку по суті відповідає принципам ҐОБ, адже було покликане задовольнити більшу частину потреб працівників – як жінок, так і чоловіків. Власне, на думку експертів, запровадження такої системи вигідне самій державі, яка зацікавлені у здорових і економічно активних громадянах.

Як розповіла у коментарі ІзбірКому місцева консультантка робочої групи з ҐОБ Одеської області Олеся Голинська, ґендер – це соціально-психологічна характеристика особистості, сформована у процесі соціалізації, що визначає людину як жінку чи чоловіка і обумовлена культурою, традиціями, соціальними очікуваннями і нормами. 

«До речі, часто це поняття аналогізують з поняттям «стать», та воно носить інший сенс, як біологічно обумовлені анатомо-фізіологічні відмінності між жінками і чоловіками.  Корінними у питані ґендерної рівності є рівність прав та рівність можливостей, перша з яких означає наділення жінок та чоловіків юридично однаковими правами в усіх сферах життя та юридичне забезпечення рівних умов їх здійснення. Коли ми говоримо про рівність можливостей, то маємо на увазі фактичну можливість користування правами й свободами людини незалежно від статі. Що стосується ґендерно-орієнтованого бюджетування – то сьогодні це не лише данина моді (хоча дійсно, в сьогоднішньому суспільстві тенденція прихильності до ґендерних питань досить відчутна). Це перш за все інструмент, спрямований на інтеграцію ґендерної складової у бюджетний процес. Його слід розглядати як впливовий елемент управлінської діяльності, пов’язаний із реалізацією ключового принципу вітчизняної бюджетної системи – принципу субсидіарності, направленого на наближення бюджетних послуг до їх безпосереднього споживача, тобто, через ҐОБ ми реалізуємо рівність доступу до можливостей всіх людей, незалежно від їх статі, незалежно від їх ґендерної ролі».

На думку експертки, в Україні існують бар’єри на шляху встановлення ґендерної рівності:

«По-перше, це так звані ґендерні стереотипи. Традиційно стереотипні ролі для жінки -  «слабка стать», «берегиня домашнього вогнища», «домогосподарка» та інше. Так само для чоловіка - «сильна стать», «мачо», «голова», «захисник», «гаманець» …. По-друге, як не прикро це звучить, це ґендерне насильство. Така інформація часто замовчується, але за даними міжнародних правозахисних організацій, 44% українців стикались у своєму житті з ґендерним насильством; близько 75% потерпілих від ґендерного насильства не звертались по допомогу або звертались до родичів. При цьому 98% випадків насильства в сім'ї – насильство щодо жінок, у 90% випадків домашнього насильства діти стають свідками. Далі – страшні цифри: 40% вбивств жінок коїться їх чоловіками; близько 1000 жінок в Україні гине від домашнього насильства щороку. По-третє – це ґендерна дискримінація, або сексизм. Ось лише деякі цифри. Дівчата-студентки складають більшість у навчальних закладах (60-70 % від числа всіх студентів). Але у віковій групі 55-59 років рівень освіти чоловіків вищий, ніж жінок, на 2,2%, у 60-64 роки – на 5,7%, 65-69 років - на 13,7%, у 70 років і старші – на 21,7%. При цьому 89% підприємств в Україні очолюють чоловіки, 11% – жінки. Жінки володіють 22% бізнесу і керують 6% великого бізнесу в Україні. Середня заробітна плата чоловіків в Україні на 23% перевищує середню зарплату жінок. 89% неповних сімей України – це сім’ї, де дітей виховує одна мати. Смертність чоловіків працездатного віку (28-45 років) у 4 рази більша порівняно з жінками. Серед хворих на туберкульоз 70% - чоловіків, ВІЛ/СНІД – 60%чоловіки. А 90% всіх ув'язнених в Україні – чоловіки», - наводить статистичні дані О. Голинська.

За її словами, поки що непереборним бар’єром є ґендерні розриви у політиці, тобто упередження та обмеження щодо участі жінок у прийнятті політичних та громадських рішень. Так, Україна за показником представництва жінок у політиці займає 107 місце серед 145 країн світу. У Верховній Раді України 8 скликання – 11,9% жінок-депутаток (і це найбільший показник за останні 25 років). Водночас відсоток жінок в європейському парламенті складає 35%, у Швеції - 47%; Фінляндії – 41,5%; Болгарії – 21,7%; Естонії – 20,8%; Польщі – 20,2%; Латвії - 20%; Словаччині – 19,3%.

Ґендерний портрет Одеської області

Як розповіли в Головному управлінні державної служби статистики, в Одеській області на 1000 жінок припадає 887,1 чоловіків, при цьому серед міського населення - 875,2, а сільського - 911,2. При цьому на тисячу новонароджених дівчаток припадає 1070 хлопчиків. Тенденція досить очевидна: попри те, що хлопчиків народжується більше, з віком статистика досить різко змінюється: вже у віці до 39 років на 1000 жінок - припадає 1020,2 чоловіків, у віці з 40 до 44 років чоловіків вже 942,8 на тисячу жінок, а у віці від 70 років – лише 489,3… В цілому жінок в області 52-56%. І, на жаль, саме ґендерна нерівність та відсутність цього напрямку у державній політиці відіграє не останню роль у такій високій смертності чоловіків.

А ось заробітна плата у чоловіків в області вище на 25%, ніж у жінок. Так, в середньому на місяць жінки отримують 4050 грн, а чоловіки – 5141 грн ( це показники нарахувань на місяць штатним працівникам). Цікаво, що на щаблі управлінців та вищих державних службовців різниця досить суттєва: 7602 грн у чоловіків та 5725 – у жінок. А от на щаблі найпростіших професій зарплати майже однакові: 2436 грн у чоловіків та 2391 грн у жінок.

Серйозні диспропорції статистика помічає у розподілі жінок і чоловіків за видами економічної діяльності (власне, сферами, в яких працюють мешканці області). Наприклад, у галузі охорони здоров’я 79,1% працівників – жінки, у сфері освіти – 76,4%, у галузі фінансів – 72,6%, у сфері мистецтва, спорту і розваг – 68,7%. Водночас «чоловічими» все ще лишаються такі види діяльності як телекомунікації, транспорт, промисловість, операції з нерухомим майном, сільське господарство. 

Чи стане ҐОБ складовою бюджетного процесу?

Наразі експерти очікують, що Мінфін зробить ґендерно-орієнтоване бюджетування рекомендованим або й обов’язковим у рамках середньо- і довготермінового бюджетного планування.

Як зазначає Олеся Голинська, у руслі удосконалення положень програмно-цільового методу Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки задекларована  інтеграція ґендерно-орієнтованого підходу у бюджетний процес. Це забезпечить підвищення ефективності та якості наданих державних послуг з урахуванням потреб соціальних груп, у тому числі за ґендерною ознакою, дозволить посилити підзвітність розпорядників бюджетних коштів та прозорість бюджету. Такі новації, на дуку експертів, стимулюватимуть органи місцевого самоврядування до зміцнення власної фіскальної бази, впровадження сучасних методів управління фінансами, в тому числі в частині застосуванням елементів ґендерно-орієнтованого підходу.

Євгенія Генова

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

ІзбірКом продовжує знайомити читачів з новопризначеними головами райдержадміністрацій на Одещині. З першою частиною можна ознайомитися за посиланням. Отже, чергова п'ятірка новопризначених голів. Вячеслав Семенюк - голова Кілійської РДА Президент Володимир Зеленський призначив 39-річного Вячеслава Семенюка головою Кілійської РДА 21 січня поточного року.  Новий очільник району родом із Красносілки Лиманського району, … читати далi

Новий закон «Про повну загальну середню освіту» запроваджує педагогічну інтернатуру, контракти для директорів і вибіркові предмети. Зміни орієнтовані переважно на тих, хто з 2018-го пішов у Нову українську школу, кажуть у «Голосі». Фракція повністю утрималася від голосування, назвавши закон напівлікуванням. «За» була монобільшість «Слуги народу», «Європейська солідарність», групи «Довіра» і … читати далi

В Одесі жартують - кожна впливова людина повинна мати своє ЗМІ. І справді, місто - чи не рекордсмен в Україні за кількістю медіа. Тут налічується близько 30 телекомпаній, понад два десятки друкованих видань та ще стільки ж - онлайн-платформ. Україна, на відміну від Росії, може пишатися розмаїттям медіа, думок та … читати далi

Ще наприкінці листопаду минулого року Кабмін погодив понад 20 кандидатів на посади голів райдержаміністрацій на Одещині, проте лише наприкінці 2019-го президент Володимир Зеленський почав підписувати розпорядження про звільнення попередніх та призначення нових керівників РДА. Зараз нові очільники призначено не у всіх РДА Одещини, але вакансії вже "закрили" майже повністю. ІзбірКом розпочинає … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР