Вибори у Франції-2022: протести та вплив війни в Україні

28 квітня 2022 р. 17:59

вибори війна світ

(На фото: протестувальники на вулицях Тулузи)

24 квітня 2022, коли з початку повномасштабної війни в Україні пройшло рівно два місяці, у Парижі та інших великих містах Франції розгорнулися радикальні маніфестації з приводу результатів президентських виборів, що деінде переросли в сутички з поліцією.

Гаслом протестувальників було “Ні Макрон, ні Ле Пен” – вони не визнали результатів та скаржились на відсутність вибору в другому турі. Французькі ЗМІ охарактеризували учасників акцій як ультралівих. Чия перемога влаштувала б цих мітингарів?

Тож як відбуваються вибори Президента Франції?

Згідно з Конституцією, вибори Президента Республіки можуть відбутися в один тур, якщо за кандидата проголосує абсолютна більшість (більше 50%). Якщо під час першого голосування це не вдається, за два тижні проводиться другий тур. У ньому можуть змагатися лише два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.

Вибори нового президента мають відбутися в проміжку від 35 до 20 днів до закінчення повноважень попереднього, але якщо ця посада звільняється внаслідок непередбачуваних обставин, то обрати голову держави мають за 35 днів після цього. Що цікаво, у випадку смерті одного з кандидатів чи іншого форс-мажору Конституційна Рада може перенести вибори, тоді чинний президент залишається на посаді до обрання свого наступника. Якщо ж між першим і другим туром з якоїсь причини вибуває один із фаворитів, то всі виборчі процедури мають проводитись повторно. За відсутності президента, не можуть відбуватися зміни в уряді чи Конституції.

Якщо Президент з будь-якої причини не може виконувати свої функції, вони тимчасово покладаються на Голову Сенату (верхньої палати парламенту), а якщо і йому щось не дозволяє виконувати ці функції, то на уряд. У той же час виключно Президент може розпускати Національну Асамблею (нижню палату), хоча й тільки після консультацій із прем’єром та спікерами обох палат. Також лише він, після пропозиції уряду чи двох палат, може винести на референдум будь-який законопроєкт, що стосується організації державної влади, реформ, що стосуються економічної, соціальної чи екологічної політики нації та державних служб, які сприяють їм, або для дозволу ратифікації договору, який вплине на функціонування інституцій.

Президент Франції призначає Прем’єр-міністра, а з пропозиціями останнього й інших членів уряду. Голова держави також очолює й вищий виконавчий орган – Раду міністрів, на якій призначаються голови інших виконавчих органів, у тому числі на заморських територіях, та надзвичайні посли та посланці. Президент Республіки також акредитує іноземних дипломатів у Франції, очолює збройні сили й ради та вищі комітети національної оборони.

Вибори президента - 2022

У боротьбі за найвищу державну посаду Франції зустрілись більше десяти різноманітних політиків. Ми ж розглянемо тих, хто хоча б наблизився до позначки в 5% голосів.

На шостому та п’ятому місцях із невеликою різницею опинилися два зовсім різних кандидати. Результат 4,63% отримав Яннік Жадо від лівої партії “Європа Екологія – Зелені” (Europe Écologie-Les Verts, EELV) та депутат Європарламенту, а 4,78% отримала Валері Пекресс від правої партії республіканців (Les Républicains, LR). До неї належали президенти Шарль де Ґолль, Жорж Помпіду, Жак Ширак та Ніколя Саркозі, що нині відбуває рік домашнього арешту за нелегальне фінансування своєї кампанії 2012 року.

Яннік Жадо на мітингу на підтримку України, лютий 2022

Основний акцент програми Жадо було зроблено на питаннях клімату та довкілля. Він пропонує вкладати гроші в теплоізоляцію будинків, що через її відсутність втрачають багато теплової енергії, та в ремонт залізничної мережі й відкриття малих ліній потягів. Останнє стало б підкріпленням для втілення амбітних цілей припинення продажу автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння та заборони перельотів, якщо маршрут можливо подолати залізницею менш ніж за 4 години. Інші екологічні ініціативи Янніка Жадо включають розбудову вітрових та сонячних електростанцій, закриття ядерних реакторів по мірі їхнього застарівання, повну заборону використання пластику та обмеження на полювання та риболовлю, а також кліматичний податок на багатство.

Дивіться також: Монобільшість соціалістів та ривок ультраправих — як минули позачергові вибори в Португалії

Валері Пекресс підтримує великі залізничні проєкти, а також пропонує використати всі важелі французької економіки, щоб досягти вуглецевої нейтральності (звести викиди СО2 до нуля) до 2050 та запровадити “податок на вуглець” на кордонах ЄС, тобто ввести надбавку на імпортну продукцію, відповідно до викидів вуглекислого газу, утворених під час виробництва.

У соціально-економічній сфері представник “екологів” пропонував встановити мінімальну зарплатню в розмірі 1500 євро (станом на січень 2022 складає 1269 євро, що зазначала в програмі й “республіканка”, та обов’язково зрівняти будь-яку оплату праці для жінок і чоловіків, так само, як і право на відпустку по догляду за дитиною на 16 тижнів, з яких 8 – обов’язкові.

Жадо також озвучив плани запровадити базовий прибуток громадянина з 18 років на рівні 918 євро на місяць, натомість Пекресс хотіла виплачувати 900 євро на рік сім’ям на першу дитину до 18 років. Вона також планувала підвищити пенсії до “мінімалки” для тих, хто все життя працював, але наряду з тим зменшити суми виплат по безробіттю.

У той час, як кандидат партії “Європа Екологія – Зелені” (EELV) обіцяв збільшити кількість ліжок у лікарнях та найняти 100 тисяч медсестер, його опонентка називала значно обережніші 25 тисяч. Так само і з соціальним житлом: один прогнозував зведення 700 тис. нових одиниць, а інша, хоча й поділяла таку ідею, пропонувала будувати не більше 30% соціального житла на район.

У чому програми претендентів на президентське крісло кардинально розходились, так це питання імміграції. Яннік Жадо наголошує, що “екологи” підтримують права всіх меншин, а тому виступає за гарантування іммігрантам базових прав на доступ до охорони здоров’я та житла, офіційного оформлення новоприбулих, що працюють, мають партнера чи дитину-школяра у Франції та права працювати з моменту прохання про притулок. На відміну від нього, Валері Пекресс пропонує запровадити виборчу імміграцію з квотами за професіями та країнами, помістити всіх шукачів притулку у спеціальні центри під час розгляду їхніх заяв, посилити та контролювати умови возз’єднання сім’ї (програма, за якою до іноземця, який має посвідку на проживання у Франції, можуть приєднатися його дружина та діти).

Валері Пекресс в оточенні однопартійців після перемоги всередині партії для участі у виборах, вересень 2021

Пекресс заявляла, що війна в Україні негативно вплинула на її кампанію, адже питання, пов’язані з іншими сферами, відійшли на другий план. Водночас, вона наголошувала, що запроваджені проти росії санкції є недостатніми, Франції треба виходити із залежності від російського газу, а президент Макрон недооцінив, наскільки путін небезпечний.

Яннік Жадо також рішуче висловлювався проти вторгнення росії до України та закликав євродепутатів вводити жорсткі санкції проти рф та Білорусі. 

Парламентські вибори в Ісландії: серед депутатів - багато жінок і "пірати"

Четверте місце посів ультраправий кандидат Ерік Земмур від партії “Reconquête!”. Дослівно вона перекладається, як “Відвоювання!”, але також слугує відсилкою до Реконкісти – війни 722-1492 рр., у ході якої християни відвойовували в мусульман Піренейський півострів. Не дивно, що іслам та імміграція отримали окрему увагу в його програмі.

У своїх заявах цей колишній журналіст іде набагато далі своєї правої колеги: закликає заборонити носіння хіджабу та побудову мечетей, скасувати возз'єднання сімей, надання громадянства за місцем народження (т.зв. “право землі”), соціальну та медичну допомогу неєвропейцям, значно обмежити право на отримання притулку, а прохання про це приймати лише у французьких консульствах за кордоном, виславши з країни всіх, хто до того потрапив туди нелегально. Окрім того, він виступає за ветування Францією зони вільної торгівлі в Європі та скасування процесу прийняття Туреччини в ЄС.

Ерік Земмур після оголошення про балотування

У сфері юстиції Земмур пропонує ввести обов’язковий термін покарання за будь-який злочин, знизити вік кримінальної відповідальності з 18 до 16, а батьків неповнолітніх правопорушників позбавляти соціальної допомоги. Він хотів повернути пожиттєве ув’язнення, що також підтримує одна з фаворитів першого туру Марін Ле Пен, хоча насправді така міра покарання у Франції вже існує та застосовується для особливо тяжких злочинів. Насамкінець не менш одіозними виглядають заяви про побудову додаткових 10 тис. місць у тюрмах та дозвіл “на самооборону без ризику бути ув’язненим”, що по суті дозволило б навіть вбивати нападників.

Висловлюючи підтримку сільській місцевості за допомогою планів на додаткове її фінансування та виплату 10 тис. євро за народження дитини не в місті, Ерік Земмур водночас пропонував заборонити та зупинити вже наявні проєкти вітрових електростанцій та скасувати закон, що зобов’язує кожну громаду мати 20-25% соціального житла.

Що стосується війни в Україні, то він заявляв, що вона не матиме впливу на Францію за 10 чи 20 років, тож не варта обговорення на виборчій кампанії, а після оприлюднення кадрів із Бучі сказав, що путін «псує імідж» росії «потворним злочином».

Киргизстан обрав парламент за новою Конституцією: менше депутатів та повноважень

Третю позицію з великим відривом (21,95%) від попередніх обійняв кандидат із кардинально протилежними поглядами – колишній комуніст і соціаліст, а нині представник ультралівої партії “Франція Нескоренна” (La France Insoumise, LFI) Жан-Люк Меланшон.

Він уже втретє балотувався на посаду президента. Найголовнішим пунктом його програми є пропозиція переходу до Шостої Республіки (досі республіки змінювались внаслідок великих потрясінь: революцій, воєн, зміни території) та внесення змін до Конституції. Окрім того, Меланшон хоче вписати в Основний закон “зелене правило”, що передбачає не брати від природи більше, ніж вона може відновити. До інших його екологічних ініціатив належить націоналізація залізниці (разом із уже згадуваним відродженням малих ліній) та автодоріг, перехід на 100% відновлювальної енергії, гарантування такої відстані від дому до основних публічних місць (школи, лікарні, вокзалу і т.д.), що долається за 15-30 хвилин, забезпечення всіх мешканців заморських територій постійним доступом до питної води, заборона ферм-заводів (у яких багато тварин вирощуються на дуже малій площі) та робота над створенням міжнародного законодавства про морське біорізноманіття.

У соціально-економічній сфері Жан-Люк Меланшон прагне підвищити “мінімалку”, заморозити ціни на продукти першої необхідності, ввести гарантію працевлаштування, обов’язкову оплачувану відпустку кожний 6 тиждень та вихід на пенсію в 60, виплачувати допомогу по безробіттю з першого дня. Він пропонує повернути “податок солідарності на статок” (нині замінений податком на нерухомість) та розширити категорії оподаткування прибутку, щоб “зняти тягар із середнього класу”. На додачу, кандидат вважає за потрібне створити півмільйона нових місць у яслах, зробити освіту повністю безкоштовною (включаючи проїзд, підручники, харчування та все пов’язане), а після неї ввести обов'язкову громадську службу до досягнення 25 років з оплатою мінімальної заробітної плати протягом 9 місяців, медоглядом і водійськими правами.

Жан-Люк Меланшон звертається до парижан з баржі в ході виборчої кампанії

Натомість Меланшон висловлюється в дещо спільному руслі із Земмуром, виступаючи за узгоджений розрив чинних договорів між європейськими народами та вихід із Об’єднаного командування НАТО (що вже одного разу вчинив де Ґолль). На додачу, він водночас засуджував повномасштабну війну росії в Україні, але вважає винним лише очільника рф та виступав проти надання Україні зброї.

Цілком вірогідно, що саме симпатики Жана-Люка Меланшона були активними учасниками післявиборчих протестів по всій Франції.

Оскільки російське вторгнення стало однією з центральних тем цієї виборчої кампанії, сильний вплив воно також справило на підтримку двох фаворитів першого туру: ультраправої кандидатки Марін Ле Пен від партії “Національне зібрання” (Rassemblement national, RN), що набрала 23,15% голосів та центриста, чинного президента Емманюеля Макрона від партії “Вперед, республіко!” (La République en marche!, LREM) з 27,85%.

Під час дебатів 20 квітня Макрон нагадав, що Ле Пен була однією з перших європейських посадовців, що визнали анексію Криму. І хоча вона нагадала про свій твіт 2014 року, у якому підтримує вільну Україну, у неї були й дописи на підтримку анексії Криму та із засудженням України, яка “бомбила Донбас”. Утім, на відміну від близького до неї ідеологічно Еріка Земмура, одразу 24 лютого вона коротко засудила повномасштабне вторгнення та не коментувала його більше аж до оприлюднення різанини в Бучі, яку назвала воєнним злочином. Це переманило частину електорату від Земмура до Ле Пен.

Марін Ле Пен виступає з промовою на зустрічі з виборцями в Авіньйоні, квітень 2022

Натомість Емманюель Макрон, засуджуючи російську війну в Україні, намагався досягти мирного вирішення діалогами з кремлем, хоча й розчарувався у них за деякий час . Він також виступав за загальноєвропейські санкції проти росії, що є особливо важливим, оскільки цього півріччя Франція головує в Раді ЄС.

Президент Франції на переговорах з очільником рф обговорював Україну, лютий 2022

Програми чинного президента та його головної опонентки також помітно відрізняються. Пункти Марін Ле Пен щодо імміграції та безпеки майже повністю збігаються з поглядами Еріка Земмура. У ході дебатів вона підтвердила, що планує заборонити носіння хіджабу, на що Макрон попередив, що вона “спровокує громадянську війну” і що у світській Франції не може існувати заборони на зовнішній прояв певної релігії. Водночас він зазначив, що жодним чином не сприяє боротьбі з ісламізмом, на відміну від введеного за його каденції закону, що дозволив закривати небезпечні організації. Чинний президент хоче зменшити громіздкість процедури возз’єднання сімей, за скасування якої виступає його опонентка, але в разі відмови в наданні притулку, вимагатиме видворення з території держави.

На відміну від Ле Пен та Земмура, які планують боротися зі злочинністю радикальним посиленням заходів покарання, Макрон фокусується на збільшенні персоналу силових структур, включаючи кіберполіціянтів. Тим не менш, він хоче збільшити штрафи, зокрема потроїти штрафи за домагання, а також зробити можливим подання заяв до поліції онлайн.

Сильно розходяться плани двох суперників й у сфері екології. У той час, як президент планує утеплювати будинки та розвивати ядерну, сонячну та вітрову енергетику, кандидатка від RN хоче скасувати проєкти побудови вітрових електростанцій та зосередитись на АЕС, ГЕС і водневій енергетиці, яка, хоч і є більш екологічною за вуглецеву, поступається іншим відновлювальним джерелам.

Дебати між Емманюелем Макроном та Марін Ле Пен 20 квітня 2022

Утім головним пунктом у виборчій кампанії Ле Пен була купівельна спроможність французів, яку вона хотіла покращувати, знижуючи ПДВ та податки для роботодавців, що підвищують зарплатню. А окрім того, вона планувала націоналізувати автодороги, щоб знизити плату за проїзд ними, і приватизувати суспільне мовлення, щоб скасувати ліцензійний збір. Його так само обіцяє скасувати Макрон. Ультраправа кандидатка також пропонувала скасувати податки для молоді до 30, щоб утримувати її в країні, індексувати пенсії та відмовитись від будь-яких змін пенсійного віку, у той час, як чинний президент планує дозволити виходити на пенсію у 65 років, замість 62.

Парламентські вибори в Естонії: справжній гендерний баланс

Емманюель Макрон бачить головним способом підвищити купівельну спроможність громадян боротьбу з безробіттям, з якою вдало вправляється, зважаючи на зниження її рівня з 9,2% після виборів 2017 до 7,2% на кінець 2021, і це враховуючи різке збільшення в перші місяці пандемії.

Головним же розділом програми чинного президента є “французький та європейський суверенітет”, що включає в себе збільшення видатків на армію, подвоєння кількості резервістів, підтримка аграріїв для незалежності в сільському господарстві та гарантування вільного та надійного обігу інформації. Такі плани на другий термін разом із певними досягненнями з 2017 року та на тлі інших кандидатів на посаду дозволили Емманюелю Макрону перемогти в другому турі 24 квітня з 58,54% голосів, залишивши Марін Ле Пен позаду з 41,46%.

Емманюель Макрон за кулісами зустрічі з виборцями в Марселі, квітень 2022

Нині йому доведеться керувати державою не тільки в умовах світової економічної та найбільшої безпекової кризи в Європі з часів Другої світової війни, але й у стані сильної поляризації суспільства всередині Франції. Як переобраний президент із цим впорається, покаже лише час.

Українські ж політики та експерти вітають такі результати французьких виборів, висловлюють стриманий оптимізм та очікують на візит Макрона до Києва.

Автор: Олексій Воронко

ХРОНІКА ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

24 лютого Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення в Україну, оголосивши проведення "спеціальної військової операції" в Україні.  Президент Росії Володимир Путін повідомив про офіційне визнання так званих Донецької та Луганської народних республік (окуповані окремі райони Донецької та Луганської області) 21 лютого. Напередодні в ОРДЛО оголосили "масову евакуацію жінок, дітей та людей … читати далi

Основним контентом популярних одеських телеграм-каналів перед війною були матеріали, надіслані користувачами. Як правило, ці тексти не перевірялися адміністраторами, публікувалося все, що може набрати якомога більше переглядів та реакцій. Звісно, такий підхід призводив до поширення однобічної, неперевіреної інформації. А часом – і проросійської пропаганди. У деяких каналах буйно квітли прокремлівські наративи … читати далi

В Одесі – пізня осінь. Я проводжаю Ганну на маршрутку: після інтерв’ю вона їде додому в інший район міста. Ми дві години пили чай в редакції і говорили про війну. Про Іловайськ. Про смерть. Про її поранення і її подвиг. Хоча про подвиг вона не говорила: для неї це – … читати далi

Громадський діяч з півдня Одещини Сергій Гнезділов став військовим, бо одного разу остаточно зрозумів: не може лишатися в тилу, коли на Сході його країна омита кров’ю. З тих пір минув час. Нині він – командир відділення аеророзвідки 21-ої ОМБ «Сармат». А ще – голова правління ГО «Ініціатива «ЛЮДИ», адже так … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР