Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та як з ним жити

Зображення: Інтент

(Зображення: Інтент)

ПТСР – це загроза про яку в Україні говорять з 2014 року. Фахівці вважають, що багато в чому ця тема міфічна. Очільниця громадської організації "Форпост", психологиня Олена Подолян вважає, що ПТСР – це зовсім не обов’язковий стан військового після війни. На її думку, в Україні після війни статистика серед військових навряд буде більше, ніж світова й становить близько 8%. Але не обов’язковий стан – зовсім не означає, що не можливий.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - це тривожний розлад, спричинений дуже стресовими, лякаючими або неприємними подіями. Людина з хворобою ПТСР часто переживає травматичну подію через нічні кошмари та спогади та може відчувати почуття ізоляції, дратівливості та провини, пишуть на сайті doc.ua.

Причини ПТСР

Будь-яка ситуація, яку людина вважає травматичною, може стати причиною ПТСР. У людини може розвинутись посттравматичний стресовий розлад, коли вона переживає, бачить або дізнається про подію, пов'язану з реальною або загрозливою смертю, серйозною травмою.

ПТСР та його основні причини включають:

  • війни, катастрофи, терористичні акти;
  • стихійні лиха;
  • серйозні аварії;
  • фізичне чи сексуальне насильство;
  • жорстоке поводження, у тому числі дитяче або домашнє насильство;
  • травмуючі події на роботі;
  • серйозні проблеми зі здоров'ям, такі як тяжкі хвороби, операції, госпіталізація до реанімації;
  • невдалий досвід пологів чи вагітності, наприклад, втрата дитини.

У кого виникає ПТСР

Люди різного віку можуть страждати на посттравматичні стресові розлади. Однак деякі фактори можуть підвищити ймовірність розвитку посттравматичного стресового розладу, наприклад:

  • переживання сильної або тривалої травми, наприклад, ПТСР після війни, після ДТП, після операції, після пологів, після смерті близької людини;
  • переживання інших травм раніше у житті, такі як жорстоке поводження в дитинстві, ПТСР після аб'юзу, ПТСР після насильства;
  • наявність роботи, яка збільшує ризик зазнати травмуючих подій, наприклад, військовослужбовці, медики, пожежників;
  • наявність інших проблем із психічним здоров'ям, таких як тривожний розлад або депресія;
  • наявність проблем зі зловживанням психоактивними речовинами, такими як надмірне вживання алкоголю чи наркотиків;
  • відсутність підтримки сім'ї або друзів, розставання з коханою людиною (ПТСР після зради, ПТСР після розлучення);
  • наявність кровних родичів із проблемами психічного здоров'я.

Як діагностувати ПТСР

Діагноз ПТСР встановлюють на підставі скарг пацієнта на психологічні травми, трагічні події у минулому та наявність перелічених нижче симптомів недуги. Діагностика ПТСР забезпечується за допомогою наступних методів:

  • проведення фізичного огляду, щоб перевірити наявність інших медичних проблем, які можуть спричинити симптоми ПТСР;
  • проведення психологічної оцінки, що включає обговорення ознак та симптомів, а також подій, що призвели до посттравматичного стресового розладу;
  • проведення тестів на ПТСР – спеціальних опитувальників, що підтверджують наявність критеріїв, подібних до захворювання.

Симптоми ПТСР

Первинні симптоми ПТСР можуть виявитися протягом одного місяця після травматичної події, але іноді симптоми можуть виявлятись лише через роки після події.

Симптоми ПТСР та їх прояви зазвичай поділяються на чотири симптомокомплекси ПТСР: нав'язливі спогади, уникнення, негативні зміни мислення та настрою, а також зміни фізичних та емоційних реакцій. Як поводяться люди з ПТСР? Симптоми можуть змінюватися з часом або змінюватись від людини до людини.

Основні симптоми ПТСР

Нав'язливі спогади:

  • повторювані, небажані тривожні спогади про подію, що травмує;
  • сни, що засмучують або кошмари про подію, що травмує;
  • сильний емоційний стрес або фізична реакція на щось, що нагадує вам про подію, що травмує.

Уникнення:

  • спроба уникнути думок або розмов про травмуючу подію;
  • уникнення місць, дій або людей, які нагадують вам про подію, що травмує.

Негативні зміни у мисленні та настрої:

  • негативні думки про себе, інших людей або світ;
  • безнадійність щодо майбутнього;
  • проблеми з пам'яттю, у тому числі нездатність згадати важливі аспекти травматичної події;
  • почуття відірваності від сім'ї та друзів;
  • відсутність інтересу до діяльності, якою ви колись насолоджувалися;
  • проблеми з отриманням позитивних емоцій;
  • почуття емоційного заціпеніння.

Зміни фізичних та емоційних реакцій:

  • часте здригання або переляки;
  • постійне відчуття небезпеки;
  • саморуйнівна поведінка, така як надмірне вживання алкоголю;
  • проблеми зі сном;
  • проблеми з концентрацією;
  • дратівливість, спалахи гніву чи агресивна поведінка;
  • непереборне почуття провини чи сорому.

Симптоми ПТСР у дітей:

  • відтворення травматичної події або аспектів травматичної події за допомогою гри;
  • лякаючі сни, які можуть містити або не включати аспекти травматичної події.

ПТСР у сім'ї

Люди з посттравматичним стресовим розладом можуть відчувати проблеми у близьких сімейних чи дружніх стосунках. Симптоми посттравматичного стресового розладу можуть викликати відчуженість та уникнення інших людей, проблеми з довірою, близькістю, спілкуванням та вирішенням проблем, що, своєю чергою, може вплинути на реакцію одного члена сім'ї на іншого, який пережив травму, наприклад, у дружини може зіпсуватися ставлення до чоловіка із ПТСР.

Як члени сім'ї справляються з посттравматичним стресовим розладом

Скажіть коханій людині, що ви хочете її вислухати та що ви також розумієте, якщо зараз непридатний час для розмови. Плануйте сімейні заходи разом, наприклад, вечерю чи похід у кіно. Прогуляйтеся, покатайтеся на велосипеді або займіться іншою фізичною активністю разом. Спільне проведення часу та легка фізична активність можуть допомогти налагодити сімейні стосунки, а також відволіктися від стресової ситуації та "очистити розум".

Життя з ПТСР

Поки людина лікується від посттравматичного стресового розладу, можна робити кілька речей, які зроблять кожен день трохи легшим.

Треба продовжувати займатись рутинними справами. Може виникнути спокуса сховатися та уникати ситуацій, які можуть спричинити занепокоєння. Але уникнення життя лише посилює симптоми. Вставайте, приймайте душ, ходіть на роботу або в школу щодня, навіть якщо цього не хочеться.

Не треба соромиться просити допомоги. Часто існують обхідні шляхи, які допоможуть вам впоратися із симптомами. Якщо вам потрібно щось змінити, щоб досягти успіху в навчанні або на роботі, не бійтеся попросити. Наприклад, якщо у вас проблеми з концентрацією уваги, попросіть пройти тести в тихішій кімнаті. 

Отримуйте підтримку. Якщо у вас є друзі та члени сім'ї, це чудово. Вони, мабуть, хочуть допомогти, тому дайте їм знати, що вам потрібно — чи це поїздки на зустрічі, щотижневі побачення за кавою, щоб витягти вас із дому, чи просто співчуття. На жаль, не всі можуть спертися на членів сім'ї. Якщо ваше найближче оточення не може запропонувати вам необхідну допомогу, спробуйте знайти групу підтримки (особисто або онлайн), щоб зв'язатися з іншими людьми, що зіткнулися з аналогічними проблемами (ПТСР та галюцинації, ПТСР та кошмари, ПТСР та суїцидальна поведінка, ПТСР та шизофренія - у таких тяжких ситуаціях не кожен зможе надати підтримку).

Уникайте наркотиків та алкоголю. Втопити свої почуття у пляшці – це не довгострокове рішення. Так, може бути привабливо використовувати речовини, щоб уникнути важких періодів посттравматичного стресового розладу. Але ПТСР і алкоголь може бути небезпечним і в довгостроковій перспективі ускладнить одужання. 

Ігор Льов

Поділитися