08 травня 2024 р. 22:29

Від мрії до результату: херсонець Сергій Якущенко проведе рік в Антарктиці

Фото: Сергій Якущенко

(Фото: Сергій Якущенко)

Велика крижана пустеля, край пінгвінів і безмежних льодів, а ще найзагадковіший та найсуворіший регіон нашої планети. Антарктика продовжує приймати українських полярників на річні зимівлі, навіть в умовах повномасштабного вторгнення. 11 березня 2024 року на станцію "Академік Вернадський" вирушила XXIX Українська антарктична експедиція, в складі якої херсонець Сергій Якущенко. Про шлях від мрії до результату, перші враження від життя на краю світу й роботу команди, – Інтент поспілкувався з Сергієм. 

Від бажання до цілі: шлях у 5 років 

Сергій Якущенко народився та виріс на лівому березі Херсонщини, який наразі перебуває під тимчасовою російською окупацією. Не приховує, з дитинства багато читав і мріяв. Особливо Сергія захоплювали книги про подорожі, тому часто уявляв як колись буде багато мандрувати та пізнавати світ. Не зникла ця цікавість і в дорослому віці, хоча своє життя херсонець пов’язав з педагогічною та науковою діяльністю.  

"Першу вищу освіту я отримав у Херсонському державному університеті за спеціальністю "Фізика". Після магістратури почав працювати в Херсонській державній морській академії, де пройшов шлях від завідувача навчальної лабораторії кафедри природничо-наукової підготовки до доцента кафедри судноводіння. Наразі викладаю дисципліну "Астрономічні методи навігації". Протягом цього часу я також здобув другу освіту за спеціалізацією "Навігація й управління морськими суднами"", –  розповідає Сергій Якущенко.

Стати ж полярником чоловік вирішив близько п’яти років тому, коли побачив оголошення про конкурс із відбору кандидатів до складу Української антарктичної експедиції (далі – УАЕ). До учасників висувається низка вимог, серед них: відсутність хронічних захворювань і протипоказань за станом здоров’я для роботи в екстремальних умовах, стресостійкість, комунікабельність, володіння однією з іноземних мов. Крім того, кожен науковець згідно зі своїм напрямком має окремі кваліфікаційні вимоги. Подати документи може кожен охочий.


Фото надав співрозмовник

На той момент Сергій оцінив свої знання та вміння недостатніми для експедиції, тому не спробував власні сили. Проте продовжив відстежувати новини на офіційній сторінці НАНЦ та працювати над здобуттям необхідного досвіду. І в цьому році вирішив взяти участь.  

"Відбір кандидатів проходив в три етапи: перевірка компетентного рівня на відповідність вимогам; фахова співбесіда й психологічне тестування; медогляд і тренінги. Кожен з етапів мав чіткі терміни дії, але все одно очікування було напруженим. Чим далі, тим більше… Відверто кажучи, я планував принаймні пройти в другий етап, щоб зрозуміти як відбувається відбір та які навички потрібні", – ділиться Сергій Якущенко.

Включення до членів УАЕ стало для чоловіка справжньою несподіванкою. При цьому, відбір до учасників експедиції ще не 100% гарантія подорожі до Антарктики. Оскільки на стадії двотижневих зборів готуються два повноцінні склади команди, щоб за потреби в основного загону зимівників була заміна.

"Куди тебе розподілять – не знаєш до останнього. Поки чекав результати дуже хвилювався. Але навіть якби я увійшов до складу заміни – розцінював би це як великий успіх. Потрапити в експедицію з першої спроби – неймовірно!", – зазначає Сергій. 

Наукові дослідження 

В складі XXIX УАЕ Сергій Якущенко єдиний представник Херсонської області. Хоча сам чоловік відмічає, що на ньому подвійна відповідальність, адже водночас представляє й Житомирську область: "Якщо зустрінете статтю, що я коростенець – не треба вважати це помилкою. В Коростені я проживаю останні два роки як ВПО. Це місто прийняло мене після окупації Херсона, тут я зустрів гарних друзів та отримав нові можливості для розвитку". 

Загалом же команда полярників складається з 14 осіб. Серед них дев’ять науковців, які виконуватимуть дослідження у сферах метеорології, геофізики та біології. Ще п’ять членів групи відповідатимуть за життєзабезпечення експедиції та функціонування станції "Академік Вернадський". А саме: лікар, кухар, системний механік, дизеліст-електрик і системний адміністратор. 


Фото надав співрозмовник

"Кожен науковець має технічне завдання з переліком робіт на увесь час експедиції. Для команди, яка їде на рік, переважна кількість досліджень починаються вже на станції. Однак зимівники можуть долучатися до наукової роботи вже на шляху до станції, на нашому судні "Ноосфера". Такі вивчення здебільше проводять учасники сезонної експедиції, які працюють в Антарктиці короткий період. Також є багато досліджень, які українські вчені проводять в колаборації з іноземними партнерами", – пояснює Сергій. 

Під час зимівлі Сергій Якущенко, разом з іншими метеорологами, житомирянкою Валентиною Гарбарчук та одеситом Артемом Матвєєвим, відповідатиме за океанографічні та гідрометеорологічні дослідження. Зокрема, він проводитиме вимірювання рівня озону в атмосфері за допомогою спектрофотометра Добсона, оброблятиме дані та обслуговуватиме прилад. 

"Даний моніторинг є надзвичайно важливим, бо дає змогу оцінити стан озонової діри та коригувати роботу відповідних супутників. Відмічу, що озонову діру над Антарктикою було виявлено саме завдяки відстеженням показників на нашій станції. Вона на той момент вона належала Великій Британії та мала назву "Фарадей", це середина 1980-х років. Тому відкриття цього явища належать британським вченим Джо Фарману, Браяну Гардінеру і Джону Шенкліну. А ще ми продовжимо роботу над одними з найдовших в Антарктиці, неперервних з 1947 року, метеоспостереженнями. За їх результатами ми вже можемо зробити беззаперечний висновок про підвищення середньорічної температури в регіони більше як на 3°C", – говорить Сергій.  

Десятеро учасників команди – новачки. Та керує ними один з найдосвідченіших полярників України, геофізик Юрій Отруба, для якого це восьма зимівля. Крім того, вперше за останні 27 років в експедиції перебуває одразу чотири жінки. Раніше така кількість полярниць була лише у другій УАЕ 1997-1998 років. 

"Це вже третя ротація зимівників, яку ми проводимо за час повномасштабної війни. Знаходити професіоналів для річних експедицій дедалі складніше, адже багато полярників чи ідеальних кандидатів – на фронті. Уже маємо кілька випадків, коли під час добору потенційні зимівники ставали військовослужбовцями. Але попри всі складнощі, ми не можемо зупинити антарктичну програму. Не маємо такого права ні перед минулими поколіннями, які вклали багато сил і коштів, щоб Україна стала антарктичною державою, ні перед нинішнім, для якого Антарктика – це вікно у світ глобальної науки, ні тим паче перед майбутніми, бо наша присутність на крижаному континенті має надзвичайні перспективи", – зазначає директор Національного антарктичного наукового центра (НАНЦ) Євген Дикий.

Антарктика підкорює з першого погляду  

XXIX УАЕ проведе на станції "Академік Вернадський" цілий рік. Туди команда добиралася понад тиждень: спочатку автобусом до Польщі, далі здійснили трансатлантичний переліт, з кількома пересадками до Пунта-Аренас, а звідти на науково-дослідному судні "Ноосфера". 


Фото надав співрозмовник

За словами Сергія Якущенка, побачити айсберги значить здійснити перший контакт з Антарктикою і це підкорює в одну мить. 

"Кожен день, прокидаючись, не перестаю захоплюватися видом зі станції. Всі краєвиди заворожують, цікаво спостерігати за моментами з життя місцевих жителів. І хоча за понад місяць сплеск емоцій значно пройшов – я продовжую радіти кожному морському леопарду, киту та субантарктичному пінгвіну. Останні до речі буквально заполонили територію біля станції", – розповідає херсонець. 

Водночас із тим він додає, Антарктика – це непередбачуваність. Необхідно бути завжди максимально сконцентрованим та уважним. Наводить приклад зі швидкістю зміни погоди, до цього чоловік поки ніяк не може звикнути. І це не єдині складнощі життя на краю світу.

"Експедиція працюватиме на станції 12 місяців в умовах певних обмежень, коли ти щодня житимеш в одному й тому ж просторі, з одними й тими ж людьми. Звичайно, завдяки Інтернету ці межі трохи розмиваються. Проте все одно ти не зможеш допомогти близьким чи приїхати додому у випадку надзвичайної ситуації. Це треба усвідомити та прийняти", – не приховує Сергій Якущенко. 

А ось на питання, що ще варто знати про Антарктику Сергій наголошує припинити плутати її з Антарктидою: "Насправді це не найгірший варіант помилки. Більше дивує, коли люди думають, що наша станція знаходиться в Арктиці й навколо неї ходять білі ведмеді. Тож просто слід запам’ятати, що Антарктида – це материк у Південній півкулі навколо географічного магнітного полюса, а "Академік Вернадський" знаходиться на острові Галіндез (Аргентинські острови), відокремлений від материкової частини протокою Пенола. Сам материк, навколишні острови та Південний океан, який їх омиває називають Антарктикою. Тому якщо мова йде про материк, то доречно вживати Антарктида, а про регіон загалом виключно Антарктика". 


Фото надав співрозмовник

Сергій Якущенко ділиться, статус полярника – це велика відповідальність та важка праця. Всі члени команди представляють нашу країну в міжнародному науковому просторі та до них тепер підвищена увага з усього світу. Тому наразі основним своїм планом визначає виконання технічного завдання та успішне завершення зимівлі. А ось мрії про Перемогу, відновлення кордонів 1991 року та щоб українці були згуртованими не лише під час війни. 

Яна Самко

Поділитися