Продаватимуть поступово і з запобіжниками: відповідаємо на поширені запитання щодо закону про землю

01 квітня 2020 р. 15:12

Вночі на 31 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Це значить, що сільськогосподарську землю можна буде продавати і купувати. Станом на 10-у годину 1 квітня закон ще не підписав ні голова Верховної ради, ні президент. 

Як цитує Зеленського видання «РБК Україна», прийняття цього закону — одна з двох умов, щоб отримати до 10 мільярдів доларів від МВФ (друга — прийняти так званий банківський закон, яким зафіксувати неповернення «Приватбанку» Коломойському). 

Ми раніше детально описували цей законопроєкт, коли його розглядали у другому читанні. Зараз ще раз коротко відповімо на найпоширеніші запитання щодо його фінальної версії. Її наразі можна переглянути тут, завантаживши файл «Порівняльна таблиця до другого читання (Додаткова) 30.03.2020».  

Коли відкриється ринок землі
1 липня 2021 року. Саме тоді набуде чинності закон, який 31 березня 2020-го підтримали нардепи. З моменту, коли цей закон оприлюднять на сайті Верховної Ради, Кабмін матиме узгодити з ним нормативно-правові акти; пересвідчитися, що те саме зроблять центральні органи виконавчої влади; придумати й затвердити, як підтримувати людей та компанії, які хочуть купити землю сільськогосподарського призначення, 
Хто може стати власником землі
Новий закон визначає п’ять потенційних власників сільськогосподарської землі:
1) Громадяни України;
2) Українські компанії, створені і зареєстровані за законодавством України, якщо всі їх акціонери та члени — громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади — після 1 січня 2024 року;
3) територіальні громади;
4) Держава;
5) Банки, лише якщо землю стягують як заставу. Банки мусять продати цю землю протягом двох років. 
6) Всі люди і компанії, яких немає серед цих п’яти пунктів, не зможуть купити землю сільськогосподарського призначення або до відповідного рішення на референдумі, або ніколи. 
 

Хто матиме переваги на купівлю
Громадяни, які мають право постійного користування сільськогосподарською землею, успадкували її або орендували до 2010 року, матимуть право викупити її із розстрочкою до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці такої землі.

Чи зможуть купувати землю іноземці
Ні. Поки це не дозволять громадяни України на референдумі. Ще у жовтні 2019-го 69% українців були проти того, аби надати іноземцям право на купівлю-продаж землі. 7% – за те, аби дозволити це «найближчим часом» . 4% – через рік, 8% – за кілька років. На цьому ж референдумі матимуть вирішити, чи можуть купувати сільськогосподарську землю люди без громадянства та компанії, кінцеві власники яких є іноземцями. Однак навіть якщо референдум відбудеться і незалежно від його результатів, землю в Україні не все одно не зможуть купувати:
а) компанії з акціонерами чи власниками-громадянами країн, які Україна визнала країнами-агресорами чи країнами-окупантами (наразі це Росія);
б) компанії, акціонерами або власниками яких є інші держави;
в) компанії, власника яких неможливо встановити;
г) компанії, кінцеві власники яких зареєстровані в офшорних зонах, визначених Кабміном. Наприклад, Барбадос, Бермудські острови, Сейшельські острови.
д) люди, які належали або належать до терористичних організацій;
е) люди та компанії, яким Україна заборонила бути власниками землі (тобто запровадила такий вид санкцій, за законом «Про санкції»);
створені за українськими законами компанії, які контролюють люди або компанії, зареєстровані у країнах, що не протидіють відмиванню злочинних доходів. Список складає Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Нині таких країн є дві – Іран та Північна Корея;
ж) компанії з іноземними акціонерами або власниками не зможуть придбати землю державної чи комунальної власності; землю, виділену для власників паїв; землю, розташовану ближче, ніж за 50 кілометрів від державного кордону (крім держкордону, який проходить по морю). 

Скільки коштуватиме земля
До 1 січня 2030 року ціна на земельні паї не може бути меншою за нормативну грошову оцінку. У кожній області ця оцінка має свій показник.

Від 1 січня 2020-го, найвища ціна за гектар ріллі в Україні в Черкаській і Чернівецькій областях – 33 тисячі 646 гривень і 33 тисячі 264 гривні відповідно. Найнижча – у Житомирській  – 21 тисяча 411 гривень.
На Рівненщині одна з найнижчих цін – 21 тисяча 938 гривень за гектар ріллі.
Скільки землі можна буде купити в одні руки
До 1 січня 2024 року громадяни України можуть стати власниками до 100 гектарів землі. Якщо до станом на 1 липня 2021 року в людини вже є більше, ніж 100 гектарів, вона залишиться власником цієї ділянки.  
Після 1 січня 2024 року всі, кому закон дозволяє купувати землю, — громадяни України та українські компанії, громади та держава — зможуть стати власниками до 10 тисяч гектарів землі (для банків обмеження не діє).  

Як оцінюють закон експерти
Менеджер групи «Економічний розвиток» Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч каже, що ухвала закону — позитивний крок: «Це дозволить українським землевласникам нарешті розпоряджатися своїм активом. З іншого боку, запобіжники, передбачені законом, перебільшені: якби їх не було, економічний ефект міг би бути набагато вищим».

Перебільшеним запобіжником Дмитро Ливч називає поетапність запуску ринку (до 2024 року юридичні особи не зможуть купувати землю; експерт називає таке рішення «політичним компромісом»)  та обмеження площі, яку можуть купити люди протягом перших трьох років, сотнею гектарів.

Зі слів Дмитра, якби не було обмежень щодо юридичних та фізичних осіб, а також щодо іноземного капіталу, Україна могла б отримати приблизно 75 мільярдів доларів додаткового приросту ВВП в наступні десять років після реформи і зростання ціни на землю за гектар від 1200-1500 до 5000-5500 доларів. 

«Натомість економічне зростання, яке забезпечить прийнятий учора закон, важко спрогнозувати. Але його ухвала — все одно історичний крок для України. Ми перестали бути учасником клубу шести країн, таких як Таджикістан, Венесуела, Північна Корея, Конго, де немає ринку земл»і, — каже Дмитро Ливч. 

Він також не вважає, що продавати землю іноземцям — це загроза: «Наша команда проаналізувала ще у 2015 роді досвід 60 країн, які є порівнюваними з Україною. І не було абсолютно ніякої загрози іноземного капіталу. Іноземний капітал — це додаткові вливання в українську економіку, які дуже потрібні під час світової економічної кризи». 

Водночас Дмитро каже, що треба розмежовувати іноземців та громадян Росії: «Росія є агресором і неприпустимо продавати або навіть думати про те, щоб їй продавати землю».

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Центральна виборча комісія оприлюднила роз'яснення щодо порядку заповнення виборчого бюлетеня з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів. Згідно документу заповнювати слід наступним чином:  Перший крок. Обираємо організацію партії. Спочатку виборцю пропонується обрати організацію партії, яку він … читати далi

Верховна Рада ухвалила 30 вересня євроінтеграційний Закон № 3014 «Про електронні комунікації», який регулює сферу надання послуг телефонного зв’язку та інтернет-доступу. Закон захищатиме права абонентів і поліпшить умови розвитку телеком-бізнесу.  У 2019 році експерти BRDO адвокували імплементацію нового Кодексу ЄС, а не старих Директив, що зазначені у Додатках до Угоди … читати далi

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області пояснила, що треба робити, якщо посилка згоріла, зникла чи пошкоджена. Перш за все, коли Ви маєте намір звернутися до оператора поштового зв’язку, необхідно ознайомитись з Публічним договором про надання послуг з організації перевезення, відправлень, що розміщений на офіційному вебсайті. Кожному відправнику видають експрес-накладну, підписуючи … читати далi

Новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19. З повним текстом цього рішення можна ознайомитися у системі аналізу VERDICTUM. Це … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР