Банківські платежі за новими правилами: відповіді на найпоширеніші питання

04 травня 2020 р. 18:00

фінанси

З 28 квітня набрали чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до  Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Водночас це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей, стверджують у Національному банку України.

Щоб докладніше пояснити норми закону, Нацбанк підготував відповіді на найактуальніші запитання щодо цього.

Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?

Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку. Якщо ж громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:

  • у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
  • через пристрої з функцією приймання готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки. 

У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Адже Національний банк встановив довготривалий перехідний період – до кінця 2020 року.

Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?

Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими. Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.   Більше того, Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?

Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень. Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перехідний період – до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні моменти.

Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

Ні, не повинен. Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про  джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок. Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч гривень – операцій.
Чи потрібна ідентифікація під час переказу через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тисяч гривень?

Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через  ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки). Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту. Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?

Ні, не потрібна. Адже усі власники карток вже ідентифіковані банками. Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень. Банки уже мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.

А як щодо поповнення кредитки через термінал?

Це можливо. До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено. Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих  з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.

А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку? 

Тут йдеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюються з рахунку на рахунок. Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про цих клієнтів, вивчив та розуміє їхні звичайні операції. Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання – необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?

Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.

Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу, наприклад, 10 тисяч гривень?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

Якщо йдеться про переказ більше ніж 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.

Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.

Чи можна робити платежі на благодійні цілі, наприклад, 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?

Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів. Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб державних органів, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. … читати далi

Центральна виборча комісія оприлюднила роз'яснення щодо порядку заповнення виборчого бюлетеня з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів. Згідно документу заповнювати слід наступним чином:  Перший крок. Обираємо організацію партії. Спочатку виборцю пропонується обрати організацію партії, яку він … читати далi

Верховна Рада ухвалила 30 вересня євроінтеграційний Закон № 3014 «Про електронні комунікації», який регулює сферу надання послуг телефонного зв’язку та інтернет-доступу. Закон захищатиме права абонентів і поліпшить умови розвитку телеком-бізнесу.  У 2019 році експерти BRDO адвокували імплементацію нового Кодексу ЄС, а не старих Директив, що зазначені у Додатках до Угоди … читати далi

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області пояснила, що треба робити, якщо посилка згоріла, зникла чи пошкоджена. Перш за все, коли Ви маєте намір звернутися до оператора поштового зв’язку, необхідно ознайомитись з Публічним договором про надання послуг з організації перевезення, відправлень, що розміщений на офіційному вебсайті. Кожному відправнику видають експрес-накладну, підписуючи … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР