25 травня 2022 р. 12:09

Чи не стане нова ініціатива парламенту інструментом для розправи з незгодними із діями поліції, - думка екпертів

Чи не стане нова ініціатива парламенту інструментом для розправи з незгодними із діями поліції, - думка екпертів

На початку травня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів (5050-1), причому за скороченою процедурою.

При цьому проєкт закону був зареєстрований у парламенті ще на початку минулого року і був розглянутий у профільному комітеті у липні 2021 року.

Експерти Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України" проаналізували основні аспекти цього документу.

Що пропонують законодавці?

Автори законопроєкту у пояснювальній записці зазначають, що "...останнім часом у суспільстві спостерігається тенденція збільшення випадків вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян тощо".

На їхню думку, розмір штрафу за такі вчинки (від 51 грн до 119 грн) "... є вкрай малим, не відповідає вимогам сьогодення та фактично втратив свою виховну функцію", а застосування інших стягнень не є доречним та містить труднощі.

Законодавці також вважають, що необхідно окрему увагу приділити образам працівників правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків і громадян, які є членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

Отже, запропоновані зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що нецензурна лайка у визначенні дрібного хуліганства доповнюється словом "публічна". Це означає, що під дію такої норми можуть підпадати й висловлювання у публічному просторі, в тому числі й соціальних мережах.

Штраф за дрібне хуліганство збільшено з 51-119 грн до 170-510 грн, але зменшено строк громадських робіт (з 40-60 год до 20-40 год) і адміністративного арешту (з 15 діб до 10 діб). За повторне вчинення дрібного хуліганства (нова частина статті Кодексу) - штраф (510-850 грн) або громадські роботи (40-60 год), або виправні роботи (1-2 міс. з відрахуванням 20% заробітку), або адміністративний арешт (10-15 діб).

За злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця, представника ДПСУ та їх образу пропонується збільшити штраф з 136-255 грн до 850-1500 грн, проте зменшити адміністративний арешт з 15 діб до 5-10 діб, повторне вчинення цих дій або вперше групою осіб (нова частина статті Кодексу) - штраф 1500-4500 грн або адміністративний арешт на 10-15 діб, за публічну образу перелічених службовців і громадян під час виконання ними обов’язків (нова частина статті Кодексу) - штраф 3000-6000 грн або громадські роботи на 20-30 год.

Чи є посилення покарання ефективним вирішенням проблеми?

"З авторами законопроєкту важко не погодитися в тому, що необхідно працювати над підвищенням рівня культури поведінки у суспільстві, зокрема щодо використання нецензурної лайки. Проте ефективність запропонованого способу виправлення ситуації спирається на старі радянські практики: не стимулювання рівня вихованості суспільства, а збільшення покарання, що явно не є демократичною практикою", - зауважив голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

Різниця в санкціях за дрібне хуліганство (тобто щодо всіх громадян) й за образу військовослужбовців, працівників ДПСУ, поліцейських і членів громадських формувань з охорони громадського порядку може свідчити про те, що друга категорія осіб більш привілейована, аніж всі інші громадяни. В даному випадку йдеться про відсутність рівності між громадянами, що знову ж таки, явно недемократично.

Також виникають питання щодо членів громадських формувань з охорони громадського порядку. Такі формування почасти використовувалися під час мітингів і масових зібрань, що раніше супроводжувалося незаконними діями щодо протестувальників. І в подальшому такі особи не несли ніякої відповідальності.

Безсумнівно, в лавах Національної поліції проходить службу багато чесних і достойних громадян, проте значна частина нарікань на дії поліції так нікуди й не зникла. Запропоновані зміни явно не є спробою підвищити рівень культури в суспільстві, зменшити рівень дрібного хуліганства та убезпечити захисників України від образ: це скоріше інструмент для розправи з незгодними із діями поліції.

Крім цього, проти ухвалення цього законопроєкту виступили й провідні українські правозахисні організації:

"Зокрема, текст законопроєкту 5050-1 передбачає введення покарання за "образу поліцейського". Це новий термін для українського законодавства, який на практиці означатиме, що  відповідальність може настати за оціночне судження. Відтак це сприятиме самоцензурі, обмеженню для роботи незалежних журналістів та блогерів, а також відкриє додаткові можливості для переслідування активістів за критичні висловлювання.

Ухвалення законопроєкту підвищить ризик зловживань з боку представників органів правопорядку, вестиме до необґрунтованих затримань осіб та порушень фундаментальних прав людини через можливість суб’єктивного та довільного трактування правоохоронцями терміну "образа". Також залишається питання про доцільність введення нової форми відповідальності за "образу поліцейського" у той час, коли в українському законодавстві вже передбачений захист честі та гідності, ділової репутації особи, в тому числі – представника органу правопорядку (цивільно-правова відповідальність), а також успішно напрацьована українська та європейська судова практика. Крім того, в законодавстві вже існує відповідальність за ст. 185 (Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського…) та 173 (Дрібне хуліганство) КУпАП: цих статей цілком достатньо для притягнення до відповідальності тих, хто ображає правоохоронців.

Ми вважаємо неприпустимим зловживати умовами воєнного стану для розгляду за скороченою процедурою законопроєктів, які можуть погіршити середовище для незалежної журналістики, свободи мирних зібрань та свободи вираження поглядів – цінностей для демократичної України, які вона виборює кожного дня на війні проти Росії. Тим паче коли такі законопроєкти копіюють російську правову практику захисту державного апарату та органів правопорядку за рахунок суттєвого цензурування того, хто й що може собі дозволити сказати у публічному полі. Для нас принциповим залишається вектор розвитку України та безкомпромісне збереження демократичної країни, в якій гарантуються та захищаються права та свободи людини".

Поділитися