06 грудня 2023 р. 21:11

"Є штучний інтелект, але немає штучної крові", - завідувачка міського відділення трансфузіології Олена Оліщук

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

(Фото: Інтент/Наталя Довбиш)

У цей час інновацій, розвитку та прогресу, досі ще ніхто не придумав як замінити кров. Олена Оліщук - завідувачка міського відділення трансфузіології нагадує, що ніхто за тебе цю кров не здасть. Читайте та дивіться інтерв’ю про страхи донорів, кумедні ситуації та розподілення крові.

Згадайте перші дні повномасштабного вторгнення, коли черги на здачу крові були майже постійними. Ви були на роботі, як для вас минали ці дні?

Було дуже тяжко. Жахливий період нашої роботи, тому що людей було дуже багато, заохочених, які хотіли здати кров, допомогти нашим бійцям. Черга була колосальна, десь чотири дні ми не їздили додому, працювали, переробляли цю кров. Ми брали до останнього донора, якого могли взяти. Були звичайно моменти, коли ми просили людей прийти на інший день, тому що фізично не тягнули цей обсяг роботи. Багато хто розумів цей момент, але були й ті, хто хотів здати прямо сьогодні. Але ми знаходили компроміси, спілкувалися, нас розуміли, приходили в інші дні. Це тривало, напевно, 3-4 дні, потім кількість тих, хто хотів здати кров зменшилась. Приходили, але менше.

Як взагалі працює система: хтось дає запит на певну кількість крові чи як її розподіляють?

Цей хаос був не тільки у нас, а по всім станціям та відділенням. Люди приходили туди, куди було зручніше. Люди побачили, що є необхідність якось скоординувати весь цей процес і був створений Telegram-канал "Донор Одеса". Тепер люди, які хочуть стати донорами підписуються і щодня, коли ми даємо запит на якусь конкретну групу крові, вони створюють пост на те що потрібно та яка кількість. По всім групам крові йде запит, є спеціальна анкета, а люди, які впевнені й знають яка у них група і резус, заповнюють анкету і їм вже передзвонює співробітник. Він опитує, каже, що треба для здачі крові, які необхідно взяти з собою документи та на який час прийти. Це полегшило нашу роботу, тому що ми дали запит на кількість людей і знаємо, чого очікувати наступного дня. Звичайно, є люди, які самостійно приходять - це наші постійні донори. Вони бачать, що у них вже підійшов час до наступної здачі й приходять. Але вже не та кількість, яка була раніше. Приходили по 40-50 осіб і ми намагались якось їх взяти, щоб не образити.

Фото: Інтент, Наталя Довбиш

Що відбувається після забору крові?

Після того, як донор здав кров, вона повинна "відпочити", полежати десь годину. Далі її ділять на фракції, тобто центрифугують, розділяють на еритроцити та плазму. Після розділення кров етикетується і чекаємо поки дадуть результати аналізів, що вона придатна для переливання. Потреба в крові є завжди, дуже рідко буває, що вона залежується.

Чи вистачає обладнання та рук зі зростом потреби на кров?

У нас обладнання є. Відділення було укомплектоване ще перед відкриттям. Ніхто ж не знав, що будуть такі масштаби. Не вистачало, звичайно, холодильників, нам подарували холодильники для зберігання і плазми, і крові. Це спеціальні агрегати, які повинні тримати температурний режим до -40 градусів, тому що плазма після розділення має пройти карантинізацію. Пів року вона лежить за цієї температури та не видається, поки не вийде з карантину. З кров'ю було легше. Дякую людям, які відгукнулися на наші прохання.

Яка кількість донорів зараз приходить щомісяця?

У нас є база, ми можемо кожен місяць подивитися як по днях, так і по місяцях й кварталах. Здебільшого зараз за місяць ми набираємо 250-300 донорів. Люди, які не мали навіть відношення до донорства стали донорами коли сталось повномасштабне вторгнення. Багато ж хто не розумів, що це таке, як це проходить. Спробувавши, вони зрозуміли, що нічого страшного немає, це корисно, їхня кров допомагає людям і вони почали приходити регулярно.

Донорство - це безпечно?

Були навіть питання, чи все стерильно та одноразове, чи нічим не захворіють. Це міф, тому що у кожного донора кров береться одноразовою, закритою системою. Захворіти на щось після того, як здаси кров, нереально, просто неможливо. Багато людей бояться, що стане погано, як будуть рятувати. Насамперед хочу зауважити, якщо людині буде погано, це короткий період, до того ж весь медперсонал навчений, а ще - просто необхідно полежати. Ось чому ми просимо щоразу, коли людина здала, не знімати бахіли, не гнатися у справах, а відпочити хоча б 10-15 хвилин: посидіти, погратися в телефон, порозмовляти з іншими донорами. Ще хоча б годину не курити, бо може стати погано. І, звичайно, просимо не сідати за кермо хоча б дві години. Людина може вийти, їй буде добре, а в якийсь момент запаморочить. Не обов'язково, що людина втратить свідомість чи ще щось, але в цей момент краще не знаходитися за кермом.

Чому не можна вживати молоко, банани, яйця перед здачею?

Молочні продукти та банани містять велику кількість калію та кальцію, а це для крові не дуже добре. Вони погіршують реологічні властивості крові. Є таке поняття як хільоз - плазма сама по собі має виглядати, як сонечко - жовтенька, а після того, як люди поїли яйця чи кисломолочні продукти, банани - вона стає мутною. Неозброєним оком можеш зрозуміти, що вона хільозна.

В жовтку дуже багато холестерину. Якщо людина приходить і з гордістю нам каже, поснідала яєчнею, то ми кажемо: "Вибачте, будь ласка, треба відтермінувати трошки здачу, поснідати іншим". Ми просимо вівсянку або гречку на воді, без масла чи молока, ніяких яєць. Наприклад, авокадо чи червона рибка - вони жирнуваті. А всі ж вважають, що поснідали таким здоровим сніданком. Ми будемо впевнені, що ми не утилізуємо кров через негарний вид, коли потреба у ній дуже велика.

Ми тестуємо кров на чотири інфекції: ВІЛ, СНІД, гепатит Б та С, сифіліс. Звичайно, якщо виявили, ця кров йде в брак за усіх обставин.

Які є переваги для донора?

Для людини, яка регулярно здає кров, знижується ризик серцево-судинних захворювань та вироблення онкоклітин. Це вже доведено. Для дівчат, бо вони як чують, прямо аж підбадьорюються - втрачається 650 калорій. Саме здача крові - це стресова ситуація для організму і якщо людина регулярно, наприклад, кожні 2-3 місяці здає кров, організм адаптується. У випадку ДТП чи обширної серйозної травми, донор буде менш вразливим до крововтрати.

На Заході є така практика, що після здачі крові людина отримує повідомлення про те, що кров знадобилася та врятувала чиєсь життя. Чи є у нас подібне відстежування?

Є така практика у розвинених країнах. Після того як кров була перелита якомусь хворому, то донору приходить повідомлення: "Ваша кров була перелита, ви врятували життя". Не певна чи вказують кому. Напевно, добре дійти до такого, тому що все одно людей це стимулює, їм приємно. Вони собі думають, от я сьогодні когось врятував. Ти можеш бути не суперменом, але щось зробив, щоб врятувати когось. Дійдемо, напевно, колись до такої практики.

Завдяки тому, що один донор здав кров, він може врятувати три людини. Тому що ділиться на плазму, еритроцити та відновлені тромбоцити. Завдяки цьому одна людина може врятувати трьох, не обов'язково одну людину, якій можуть перелити як і плазму, так і кров, а окремо.

Чи є розділення на донорство для військових та звичайної категорії пацієнтів: пологові, онкологія, хірургія?

Хворіти люди не перестали, як і жінки народжувати. Звичайно, ми допомагаємо. Є запити як з пологових будинків, так і з онколікарень. Намагаємося допомогти всім людям, які страждають. Є таке захворювання як анемія, коли дуже низький рівень гемоглобіну і людина потребує переливання крові - це ж все не зникло.

База донорів збільшилась, чи все ж здебільшого кров здавали донори, вже в ній зареєстровані?

Спочатку, коли був такий ажіотаж, всі хотіли допомогти й рвались здавати кров - ми дуже раділи, попри те, що працювали без вихідних і прохідних. Багато людей, на жаль, думають, що знайдеться той, хто здасть. Тому ми намагаємося популяризувати цей рух - донорство, щоб люди розуміли: не треба думати, що хтось дасть замість мене. За кордоном - це як стиль життя. Багато хто думає, що донорам не можна татуювання робити - це відносне протипоказання, має пройти пів року з моменту нанесення і знову можна здавати. До того ж ми тестуємо кров на інфекції. Людина, яка слідкує за своїм здоров'ям, намагається хоча б раз на пів року основні здати аналізи та подивитись показники. Наприклад, здав раз на цей період кров і розумієш, що немає ніяких хвороб, отримав довідку. І це безоплатно.

Хочеться, щоб людей було набагато більше і вони розуміли, що це користь і для них, крім того, що вони допомагають людям. Я сама є донор і я здаю кров регулярно. Можу сказати з повною впевненістю, що нічого страшного в цьому немає.


Фото: Наталя Довбиш/Інтент

Як часто можна здавати кров?

Кров можна здавати раз на 60 днів. За цей період організм встигає повністю відновити свої клітини. Це ще одна перевага, віддаючи свою кров, виробляються нові, молоді клітини.

Які кумедні моменти зустрічають при здачі крові?

Жінки собі прийшли, здали ту кров, випили сік, з'їли печиво і побігли, а от чоловіки, як ляжуть на те крісло. Не всі, я не хочу образити наших чоловіків, вони молодці, але як показує практика, вони лягають на крісло починають йорзатись, їх цідиш дуже довго. Я жартома їм кажу, що вони як леприкони, чахнуть над своєю кров'ю і не дають її. Вони сміються. Може через те, що вони напружені приходять, бо як вони розслабляються, процес йде як по маслу.

Які є стереотипи?

Багато людей вважає, що треба приходити натщесерце, як на аналізи. Навпаки, треба поснідати, ввечері перед кровоздаванням з'їсти легку, нежирну, некалорійну їжу - це салатик, курку відварену. Зранку можна велику чашку чаю солоденького випити, з якимось печивом. Щоб дійсно не стало погано.

Багато людей не знає свою групу, резус. Хоч 10 раз до нас прийде один і той же донор, ми будемо перевіряти його групу та резус. Кажуть, що друга позитивна, а по факту - третя.

Чого не вистачає відділенню?

Для функціонування відділення у нас є все, нам бракує донорів. Ми хочемо донорів, хочемо їх багато, тому що потреба в крові є завжди. Ми живемо в такому часі, що зараз знаходять замінники всьому. Є штучний інтелект, але немає штучної крові, досі ніхто не придумав. Це людський ресурс, який може дати тільки людина. Є замінники крові, але це не те.

Марія Литянська

Поділитися