20 січня 2020 р. 10:09

Місцеві вибори: як, кого і за якою системою будемо обирати

Місцеві вибори: як, кого і за якою системою будемо обирати

Восени відбудуться загальнонаціональні місцеві вибори. Пропонуємо до вашої уваги цикл публікацій про те, за якою системою пройдуть ці вибори та що потрібно знати кожному виборцеві.

 

 Під час виборів ми будемо обирати

-    Місцеві ради населених пунктів, в яких живемо

-    Сільських, селищних, міських голів

-    Районні ради 

-    Обласні ради. 

За якою системою відбуватимуться вибори?

В залежності від розміру громади відрізнятимуться і виборчі системи. 

Вибори голів громад відбуватимуться так само, як і на попередніх місцевих виборах. Вибори сільських, селищних, міських голів в містах, селах та селищах - за системою відносної більшості, а у великих містах – від 90 тисяч виборців - за системою двох турів, тобто абсолютної більшості голосів виборців. 

Вибори в містах, селищах, селах, в яких кількість виборців не перевищує 90 тисяч, а також вибори до районної ради будуть відбуватись за системою «Єдиного неперехідного голосу». В Україні під час експертних обговорень проєкту Виборчого кодексу вона також отримала назву «багатомандатна мажоритарка». 

Ця система не належить до жодної з сімей виборчих систем (пропорційного, мажоритарного/плюрального представництва або ж змішаних систем). Це непопулярна система в світі: за даними International IDEA, вона використовується в Афганістані, а також в двох острівних країнах Океанії (острови Піткерн та Вануату). 

За такою системою вибори відбуваються у багатомандатних округах, де перемогу отримують кандидат, які отримали найбільшу кількість голосів. Тобто, якщо в окрузі розігрується чотири мандати – то їх отримають чотири кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів. 

Запропонована виборча система потенційно містить можливість забезпечення більш пропорційного представництва суспільних інтересів, ніж за мажоритарних: чим більшою буде кількість мандатів, яка розігрується в окрузі, тим більш «пропорційною» може стати система. В цю ж систему нескладно вбудовується елемент самовисування. Окрім того, вона є легкою для розуміння. Втім, вона ж дає можливість популярним та організованим партіям отримати значно більшу представленість в кінцевому рахунку, ніж вони могли б отримати, наприклад, за умови застосування системи пропорційного представництва. При розподілі мандатів у результаті значна частина голосів виборців може бути «втрачена», тобто не отримати ніякого представництва. На практиці це може призвести до формування представницького органу з абсолютною більшістю однієї політичної партії. 

Вибори в містах з кількістю виборців від 90 тисяч, а також вибори до обласних рад пройдуть за системою пропорційного представництва з відкритими партійними списками. Тобто мандати розподілятимуться в залежності від кількості набраних голосів, при цьому виборці матимуть можливість впливати на місце кандидата у виборчому списку. 

Ця система не призводить до значної втрати голосів, навпаки, дозволяє врахувати якомога більшу кількість голосів, відданих громадянами, і, таким чином, краще відображає думку суспільства, ніж мажоритарні системи, звичайно, що в залежності від нюансів самої системи в кожному окремому контексті. 

Окрім того, за такими системами легше обиратись меншинам та традиційно недопредставленим групам, вони сприяють розвитку активності партії за межами традиційних для партії територій, оскільки в кінцевому рахунку важливим є кожен голос, відданий за партію.  

Загалом пропорційні системи краще сприяють представництву на основі ідеології, а також сприяють формуванню сталої партійної системи. Наявність елементу впливу виборця на місце кандидата в списку при системах з відкритими списками знижує масштаб традиційного негативного ефекту пропорційних систем з закритими списками у вигляді розірваних або слабких зв’язків народних обранців з виборцями. Втім, у системах з відкритими списками важливими є додаткові елементи, як-то скільком кандидатам у списку виборець може віддати перевагу, яким є виборчий бар’єр, яким чином будуть розподілятись мандати за результатами виборів між кандидатами, яким виборці не надавали преференцій, та кандидатами, які отримали найбільше преференцій громадян. 

Вважається також, що системи пропорційного представництва з відкритими списками менше залежать від рішень партійного керівництва, а також потенційно можуть знижувати рівень внутрішньопартійної корупції за рахунок більшої кількості політичних лідерів з певним рівнем суспільної підтримки, ніж за систем з закритими виборчими списками. 

Втім, поширеним ефектом пропорційних систем є коаліційні уряди, які можуть бути дуже нестабільними. Окремим аспектом критики є те, що вони можуть дозволяти приводити до парламенту політичні партії, які знаходяться на краях політичного спектру, і тим самим сприяють розвитку політичного екстремізму. 

Для того, щоб краще зрозуміти, як саме в українському контексті відбуватимуться майбутні місцеві вибори, потрібно розібратись зі значно більшою кількістю нюансів. 

Далі буде...

Анастасія Матвієнко,

очільниця аналітичного відділу Одеської обласної організації "Комітету виборців України"
 

Поділитися