22 січня 2020 р. 14:01

Місцеві вибори: скільки виборчих списків буде, як поділять округи і як визначать кандидатів

Місцеві вибори: скільки виборчих списків буде, як поділять округи і як визначать кандидатів

Продовжуємо цикл публікацій про те, за якою системою пройдуть ці вибори та що потрібно знати кожному виборцеві.

Територіальна організація виборів

На виборах до рад з кількістю виборців до 90 тисяч та райрад будуть утворюватись багатомандатні виборчі округи, в кожному з яких буде визначатись одразу декілька переможців. Кількість виборчих округів буде визначатись як ціла частка від ділення складу ради на три. 

Тобто, якщо кількісний склад ради – 34 депутати, то територія міста буде поділена на 11 округів. В кожному з таких округів буде розігруватись одразу декілька мандатів. Кількість мандатів, які розігруються в окрузі, буде залежати від кількості виборців в окрузі. При цьому Виборчий кодекс вимагає, щоб розходження в кількості виборців в кожному окрузі не були більшими за 15% від середньої кількості виборців в окрузі. 

Наприклад, якщо в місті, де обирають раду з 34-х депутатів, проживає 49 201 виборець, то орієнтовна кількість виборців на один мандат становитиме 1447. В більшості випадків за таких умов в одному окрузі може розігруватись 3 мандати. Проте, з урахуванням допустимих відхилень, в якомусь окрузі може розігруватись 4 мандати, а в якомусь – 2. 

На виборах до місцевих рад міст з кількістю виборців понад 90 тисяч, а також для обласних рад система є складнішою. Територія міста або ж області представлятимуть собою єдиний багатомандатний виборчий округ – єдиний міський або обласний виборчий округ відповідно. 

Окрім того, місто та область будуть також поділені на багатомандатні виборчі округи, які охоплюватимуть часту міста або області. 
При цьому мандати будуть розподілятись і на рівні кожного багатомандатного округу, який охоплює частину міста, і на рівні всього єдиного міського або обласного округу. 

Кількість багатомандатних округів визначатиметься як ціле число від ділення кількісного складу відповідної ради на десять. Наприклад, кількісний склад Одеської міської ради - 64 місця. Таким чином, в місті можливе утворення шести багатомандатних округів. Але Кодекс також допускає відхилення на 2 округи від середньої орієнтовної кількості, а отже в місті можливе також утворення 4-х або й 8-ми округів.  

Для обласних рад також міститься аналогічна заборона: не можна розривати між двома округами територію міста обласного значення або ж району, хоча в них і може бути утворено декілька округів одразу. 

Кандидати та виборчі списки

На виборах сільських, селищних та міських голів, а також на виборах до рад з кількістю виборів до 90 тисяч та до райрад висування в кандидати відбуватиметься через партії або ж шляхом самовисування. В містах з кількістю понад 90 тисяч виборців та на рівні області стати кандидатом можна буде лише за умови висування партією. 

При цьому в обох випадках кандидат може не бути членом відповідної партії. 

Кодексом також встановлено, що кандидатом можна стати лише в одному виборчому окрузі і лише від однієї партії або ж шляхом самовисування. Проте не було заборони щодо участі в перегонах за крісло мера обласного центру, а також одночасної участі на виборах до міської ради цього ж міста. 

Попередній закон про місцеві вибори не дозволяв одночасно балотуватись до ради громади з кількістю виборців до 90 тис. та на посаду сільського, селищного, міського голови. 

Для виборів до ради міста з кількістю виборців понад 90 тис. та до обласної ради партія на своїх зборах чи конференції затверджує одночасно єдиний виборчий список та регіональні виборчі списки. Кількість кандидатів в єдиному виборчому списку не має перевищувати кількість місць в раді. 

З числа осіб, які входять до єдиного виборчого списку, партія також має сформувати регіональні списки та закріпити їх за відповідними багатомандатними виборчими округами в межах міста або області. В регіональному списку має бути не менше п'яти та не більше 12 кандидатів. Кожен кандидат, який входить до єдиного списку, має бути включений і до одного з регіональних виборчих списків. При цьому кандидат не може бути одночасно включеним одразу до двох регіональних списків.  

На зборах також затверджується порядок розміщення кандидатів як в єдиному виборчому списку, так і в регіональних. Черговість в єдиному списку потім буде потрібною для того, щоб розподілити мандати, які залишаться вільними після визначення обраних депутатів в межах багатомандатних округів («регіонів»). Черговість кандидатів в списку регіональному на процедуру розподілу мандатів не впливатиме. 

Для виборів до ради села, селища та міста з кількістю виборців до 90 тис. та на виборах до райрад партії також формують виборчі списки для кожного багатомандатного округу. При цьому кількість кандидатів у списку не має перевищувати кількість мандатів, які розігруються у виборчому окрузі. Список висунених партією кандидатів формується в алфавітному порядку. 

Сприяння ґендерному балансу

Виборчий Кодекс передбачає запровадження виборчих квот, які сприятимуть збалансованості виборчих списків політичних партій за ґендерною ознакою. 

Для виборчих списків до рад міст з кількістю виборців від 90 тис. та для списків обласних рад партії мають забезпечити як в єдиному,  так і в регіональних списках присутність в кожній п’ятірці списку не менше двох кандидатів кожної статі. Тобто в кожній п’ятірці і єдиного списку, і кожного регіонального має бути 3 жінки і 2 чоловіка, або, навпаки, 2 жінки і 3 чоловіка. 

Для невеликих рад (до 90 тис. виборців) та райрад від партій вимагається забезпечення присутності не менше 30% представників однієї статі в загальній кількості висунених до ради кандидатів. 

Проте в обох випадках кодекс серед підстав для відмови в реєстрації виборчого списку партії не передбачає недотримання ґендерних квот. 

Далі буде...

Анастасія Матвієнко, 

очільниця аналітичного відділу Одеської обласної організації "Комітету виборців України"

Поділитися