Від гімназій до ліцеїв: що чекає на нову українську школу?

В 2027 році система шкільної освіти України складатиметься з трьох рівнів. Перший рівень, початковий, розрахований на чотири роки навчання. Другий рівень, базовий, має охопити з п’ятого по дев’ятий класи. А старша школа буде профільною, на неї припадуть останні три роки навчання. Такі зміни передбачені реформою Нової української школи (НУШ). Ці зміни законодавчо закріпили в законі "Про освіту", який був ухвалений в 2017 році. В минулому році цей документ доповнив закон "Про повну загальну середню освіту". Передбачається, що освітня реформа суттєво підвищить якість навчання та дасть дітям максимально реалізувати потенціал в майбутньому.

Поки НУШ діє лише в початкових класах, однак вже зовсім скоро вона дійде до старших ланок освіти. За новими правилами, базові школи перейменують на гімназії, а старші профільні - на ліцеї. Доступ до початкової та базової середньої освіти для українських школярів буде забезпечений в кожній громаді. А от що буде з тими, хто продовжить навчання в 10-12 класах, питання дискусійне.

В рамках реформування старших класів планується зробити їх профільними. Вони мають бути відокремлені від початкових шкіл, хоча в деяких випадках можуть поєднуватись з базовими. Навчання продовжиться, воно буде орієнтуватися на профільні напрямки, які обере сама дитина. Але виникає проблема: не всі діти зможуть навчатися за спеціалізаціями, в рамках яких вони хочуть розвиватися. Не всюди створена база для повноцінної роботи таких закладів. 

"У нас не може бути апріорі ніяких планів на організацію ліцею, в нас маленька громада, сім з половиною тисяч населення. Тому ми не плануємо ніяких перспектив на реформу старшої школи, бо знаємо, що наші діти будуть навчатися в профільних закладах в інших населених пунктах. Наразі нам треба згуртуватися, та організувати комфортні умови для навчання старшокласників, зокрема, щоб вони змогли добратися до навчального закладу. Цієї думки дотримуються і батьки. Проти реформи не підеш, але для неї треба підготувати необхідну базу", - директорка Олексіївського НВК Маразліївської териториальної громади Ірина Гайцук. 

Формування мережі профільних ліцеїв старшої школи - складне питання, яке ще потрібно буде вирішити. Законодавці намагаються знайти компроміс між доступністю та якістю освіти.

 "Якщо громада спроможна заснувати та утримувати ліцей, що відповідає ліцензійним вимогам, то жодних перешкод не буде. Однак не можна зробити так, щоб ліцей став заміною вивіски "загальноосвітня школа".  Бо історія про те, що зручно перейти через дорогу і ходити до школи, в яку ходили з першого класу, не є турбота про дитину, хто б там що не казав. Турбота про дитину — це коли ти робиш все можливе, щоб вона вчилась в якісній школі для того, щоб вона мала широкий спектр для вибору майбутнього", - зазначає народний депутат України Сергій Колебошин.

Парламентар наводить приклади великих міст, де вже давно нікого не дивує, що старшокласники обирають заклад освіти відповідно до якості освіти, а не за територіальним принципом. Старшокласники дуже часто їдуть до школи годину та дві, щоб отримати якісну освіту. Так, в Києві діти з Троєщини їздять до центру міста, де є якісні ліцеї. В Одесі школярі, що проживають на селищі Котовського, подекуди їздять на Таїрове, на зовсім інший кінець міста. Для дитини таке навчання, на перший погляд, пов’язане зі складнощами. Але гарна підготовка дає їй успішно скласти ЗНО, вступити куди вона хоче, щоб в майбутньому успішно реалізувати себе за обраним фахом. 

Водночас слід звернути увагу на таке питання: а скільки взагалі дітей ходитиме у школу в найближчому майбутньому? Чисельність населення Одещини за останні 20 років зменшилась на 267,2 тис. осіб (з 2635,3 тис. осіб до 2368,1 тис. осіб). 

Щодо статистики у сфері освіти, то, по-перше, за 10 років зменшилась кількість освітніх закладів - з 975 до 786, по-друге, зменшилась кількість випускників 11-го класу: з 22,3 тис. осіб 2000/2001 навчального року до 13,9 тис. осіб 2020/2021 н.р. 

Зменшення кількості випускників виглядає цілком логічним на тлі скорочення чисельності населення Одеської області. В невеликих містах і селах люди побоюються, що позбавлення їх шкіл права приймати дітей до 10-го класу прискорить відтік мешканців та, як наслідок, подальший занепад. Тому під час обговорення питань створення ліцеїв і йдуть палкі дискусії.

Відчувши певний опір реформі, законодавці пішли на поступки.  В середині липня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт авторства Сергія Колебошина № 4629-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти". Він дозволяє створити ліцей будь-якій громаді, яка виконає ліцензійні вимоги. До того моменту подібні заклади освіти могли створюватися  лише громадами з населенням понад 50 тис. осіб або за рішенням обласної ради в тій громаді, де населення менше. Як і раніше, рішення про створення ліцею в певній громаді приймають обласні, міські, селищні та сільські ради. 

Даним законом передбачено включення до вимог, які має виконати громада задля створення ліцею, таких пунктів: 

1. Створення безпечного, цифрового та інклюзивного освітнього середовища.
2. Функціонування не менше трьох профілів та двох (у гірській місцевості - одного) класів. Загальна кількість учнів має складати не менше 25 дітей у кожній паралелі. 
3. Підвіз (за необхідністю) учнів та педагогів до учбового закладу та у зворотному напрямку до місця проживання. 
4. Забезпечення доступу до вільного і безоплатного Інтернету як на території закладу освіти, так і пансіонів. 
5. Створення безпечних норм харчування. 

До 1 вересня 2024 року в громадах мають бути затверджені плани формування мережі ліцеїв. Також у своєму коментарі у  Facebook Сергій Колебошин окремо наголосив на можливості створювати в ліцеях ланки 1-4 класів: "Без цієї норми багато громад мали б проблеми з розділенням ланок".

Однак вже у 2022-2023 н.р. почне діяти НУШ для учнів 5-9 класів, отже до цього моменту школи мають прийняти рішення щодо перепрофілювання у гімназію. Виникає питання: як же будуть закінчувати навчання ті учні 10-11 класів, освітня програма яких не припадає на реформу?

«Діти здобуватимуть освіту за будь-яких умов. Якщо немає ліцейних класів, тобто 10-х і 11-х, то засновник буде підвозити їх до тієї школи, де будуть ці класи. І діти здобуватимуть освіту. Перепрофільовуючи заклади, засновник водночас забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти для тих дітей, які проживають на його території. В даному випадку шляхом підвозу до іншого навчального закладу», - зазначає експерт з питань освіти Програми U-LEAD з Європою Сергій Дятленко.

Отже, в ідеальній свої реалізації реформа НУШ для старших класів має забезпечити якісну освіту для українських школярів. Реформою передбачено, що навчання не буде розпорошеним, адже учні зможуть обрати потрібні їм профілі, не вивчаючи всі предмети одразу. Ліцеї будуть забезпечені необхідною навчальною, технічною, а, головне, педагогічною базою. Таким чином, отримавши якісну освіту, старшокласники зможуть повноцінно реалізувати свій фаховий потенціал. 

Авторки: Марія Шевчук, Ірина Стоянова