Моя дитина вчитиметься у школі за новим законом: чого чекати

20 лютого 2020 р. 12:44

реформи

Новий закон «Про повну загальну середню освіту» запроваджує педагогічну інтернатуру, контракти для директорів і вибіркові предмети.

Зміни орієнтовані переважно на тих, хто з 2018-го пішов у Нову українську школу, кажуть у «Голосі». Фракція повністю утрималася від голосування, назвавши закон напівлікуванням. «За» була монобільшість «Слуги народу», «Європейська солідарність», групи «Довіра» і

«За майбутнє», кілька мажоритарників.

Депутати від «Опозиційної платформи – За життя» просили скасувати закон за порушення прав російськомовних українців, але їм це не вдалося. Президент його поки не підписав.

Розповідаємо про значення нових слів для дітей і батьків, а також про ставлення до таких змін. Маленький спойлер – змін не так багато, як може здатися.

Зарахування до школи

У законі закріпили вже чинний механізм зарахування першокласників (насправді не лише їх, а всіх, хто вчиться з першого по дев’ятий клас) до тієї школи, яка для них є найближчою та найдоступнішою. Першочергове право на місце у школі мають діти з особливими освітніми потребами.

Водночас батьки можуть віддати свою дитину до будь-якого іншого закладу.
Місцева влада має стежити, аби місць у перших-четвертих класах вистачило на всіх дітей, які живуть на території обслуговування закладів. 

Першокласник не має проходити жодного відбіркового конкурсу, якщо йде до звичайної комунальної школи. Але цілком може на таке натрапити у спеціалізованому (наприклад, у спортивному ліцеї) чи приватному закладі.

Кількість дітей у класах
Для відкриття класу, як і раніше, треба щонайменше 5 учнів. Якщо в маленькій сільській школі набирається клас на три учні, вони можуть вчитися дистанційно чи за іншою формою навчання. Якщо кількість учнів посеред року зменшилася з 5 до 4, до кінця року його розформовувати не будуть.

Новий закон зменшує кількість учнів у 1-4 класах з 30 до 24. Для 5-12 класів лишається максимальна позначка – 30.

Рівнянка Наталія Стратонова має двох доньок-школярок – третього та десятого класів. В обидвох – понад 30 учнів у класах.
«Молодшому не завжди вистачає уваги від учителя, бо ми вибрали освітню програму «Інтелект України», і деякі предмети потребують індивідуального підходу. У нас прекрасні вчителі, але вони самі заручники системи, тому вдома надолужуємо те, що десь не дочула, не зрозуміла.  У старшої на фізматі більшість уроків проходить з поділом на підгрупи, не чула, щоб їй уваги не вистачало», – каже Наталія.

Також учні початкової школи можуть вчитися у з’єднаному класі на 5-12 дітей. Пояснити, як саме першокласники будуть вчитися з четвертокласниками, має Міносвіти.

Індивідуальна освітня траєкторія

Хоча в Міносвіти індивідуальну траєкторію назвали новацією, таке поняття вже є у законі «Про освіту» та в чинному положенні міністерства від 2016 року. Утім новий закон і справді описує поняття повніше.

Індивідуальна траєкторія – це спосіб навчання у школі, який має врахувати здібності, інтереси та потреби учня. Він найбільш актуальний для дітей з особливими освітніми потребами й тих, хто прагне вчитися вдома чи додатково поглиблено вчитися поза школою, кажуть у МОН. 

Аби дитина вчилася за індивідуальною траєкторією, батьки мають звернутися із відповідною заявою до школи. Потім учителі разом із дитиною та/або батьками розробляють індивідуальний навчальний план або програму розвитку для дітей з особливими освітніми потребами. 

У плані прописують форму навчання (денна, заочна, дистанційна, екстернатна, домашня тощо), її темп, навчальний план і програму, предмети та їхній рівень складності, послідовність вивчення предметів тощо. Схвалює план педрада, затверджує директор, підписують батьки.   

Незгоду школи на індивідуальну траєкторію можна оскаржити.

Охочі вчитися за екстернатною формою, тобто проходити шкільну програму повністю самостійно, обов’язково мають отримати індивідуальний план. 

Якщо дитина вивчає певний предмет поза школою, наприклад, ходить на гурток із математики, то має право підтвердити свої знання у школі через річне оцінювання чи ДПА. А якщо вчиться вдома – буде щонайменше двічі на рік проходити підсумкове оцінювання.

Ще одним бонусом стане право на додаткові заняття для дітей, які відстають від програми. А також заняття чи консультації для школярів, які складають ДПА після 4, 9 чи 12 класу.

Ще трохи про особливі освітні потреби та школу

Інклюзивність, тобто можливість навчатися у звичайній школі дітям з особливими освітніми потребами, попри заяви МОН, не є новацією. Її записали у закон «Про освіту» ще у 2017 році, і вона навіть працює.

Наприклад, на сайті Рівненської школи №3 можна побачити, що 1-В та 7-А є класами з інклюзивною формою навчання. Тобто до них ходять діти з особливими освітніми потребами. 

«Як так може бути, що один клас інклюзивний, а інший – ні? Це суперечить самому поняттю інклюзії. Як перший крок у реформі, це, мабуть, нормально. Але треба переходити від інклюзивного класу до інклюзивної школи», – вважає голова організації «Соціальна синергія» Маріанна Онуфрик, яка працює над впровадженням реформ у сфері захисту прав дітей та осіб з інвалідністю. 

В інклюзивному класі відкривають ще одну штатну посаду – асистента вчителя, який допомагає організовувати роботу в класі. 

«Якщо подивитися на закордонний досвід, там немає культу асистента вчителя. Там акцентують на компетенції самого вчителя, його вмінні працювати з усіма дітьми. У нас зараз так: ніби я – вчитель, я займаюся з усім класом, асистент вчителя – конкретно з тими дітьми. Це їх виокремлює», – каже Маріанна Онуфрик.

Усі діти мають навчатися у школі, переконана голова «Соціальної синергії». І держава може забезпечити їм це навчання в різний спосіб.

Вибіркові предмети

Учні отримають право вибирати предмети, курси та інтегровані курси (кілька предметів, об’єднаних в один). У якому класі, скільки предметів можна буде обрати – поки що невідомо.

«Ми пропонували дати кожному випускнику можливість обирати 30% базових предметів, 40% – профільних і 30% – на власний вибір, таких як фінансовий менеджмент чи особисті навички. Цього в законопроєкті немає», – критикувала його секретарка освітнього комітету парламенту, депутатка «Голосу» Наталія Піпа.

Обрати предмети для вивчення варто після того, як дитина визначиться з профілем навчання та матиме чітку мотивацію, вважає директорка рівненської школи №8 Ніна Назарук.
«Сучасні діти у питаннях вибору керуватимуться принципом: вибір – це вибір. А слово «вибір» – ні до чого не зобов'язує. Мають бути розроблені програми курсів за вибором для профільної школи. Якісь спроби цього вже є зараз, зокрема для нинішніх 10-11 класів», – каже Ніна Назарук.

У початковій школи обирати предмети недоцільно, додає мати школярок Наталія Стратонова.

«Загалом, моє ставлення позитивне. Дитина має певні зацікавлення, здібності, чому б ні? Але тут однозначно потрібен баланс: загальні дисципліни/вибіркові», – каже Наталія.

Якби дитині дозволили обирати предмети у старшій школі, то звертали б увагу на профіль вступу, вказує Наталія.
Одинадцятикласниця Острозької гімназії, голова Національної ради дітей та молоді Рівненщини Анна Лавренюк називає наявність вибіркових предметів найзатребуванішою школярами частиною реформи.

«Якби я мала можливість обрати три предмети, то сконцентрувалася би на тому, що люблю та чого в майбутньому потребуватиму найбільше у власній професії. Це українська мова, всесвітня історія та англійська мова», – каже дівчина.

Оцінки

Окремим підпунктом законотворці прописали право учнів на «справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання».

Школа може оцінювати дітей за власною шкалою, але має визначити правила переведення балів у систему від 1 до 12.

Щороку діти проходитимуть річне оцінювання, а після 4, 9 і 12 класів – робитимуть це у формі Державної підсумкової атестації.

Атестація точно буде з математики та української мови, а також інших предметів, які визначить МОН.

Виховання

У законі детально прописали, що школа має виховувати відповідальних і чесних громадян, які поважають права та свободи інших, не терпітимуть приниження гідності, насильство та дискримінацію за будь-якою ознакою.

Поважатимуть державну мову та символи, культурні цінності та нематеріальну спадщину. Усвідомлюватимуть обов’язок захищати цілісність України, потребу дотримуватися Конституції.

Знатимуть про культуру демократії, здоровий спосіб життя, дбайливе ставлення до довкілля. Прагнутимуть до взаєморозуміння, миру, злагоди між народами. Матимуть почуття доброти, милосердя, толерантності, справедливості та шанобливе ставлення до сім’ї.

Доброчесність 
Закон зобов’язує школярів, вчителів і батьків дотримуватися принципів доброчесності. Тобто етичних принципів і правил закону, які дозволяють довіряти результатам навчання/роботи.

Порушенням академічної доброчесності є списування, проходження тестування за іншу людину, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, плагіат тощо.

Якщо на цьому спіймають учня, можуть зробити зауваження, відправити на повторне оцінювання, ДПА чи навіть повторне проходження певної частини програми. Ще суворіше – забрати стипендію, призове місце на конкурсі чи олімпіаді.

Учителя в разі порушення не допустять до атестації для підвищення кваліфікації чи присвоєння звання, позбавлять на рік премій, не долучатимуть до учнівських олімпіад. Також можуть забрати педагогічне звання.

Самоврядування
Члени учнівського самоврядування отримають можливість брати участь у засіданні педради, якщо на ній обговорюватимуть навчальний процес. А також право термінового прийому у директора, якщо їхнє питання стосується честі, гідності або прав учнів.

Одинадцятикласниця Острозької гімназії  Анна Лавренюк називає такі ініціативи чудовими. 

«Вони роблять самоврядування більш значущим. Не просто групою школярів, яким чогось постійно хочеться, а невід’ємною частиною тих, хто власне вирішує долю навчального закладу», – каже Анна.

Але додає, що на самоврядування немає окремого бюджету, а «навіть невелика кількість грошей дає школяру більше, аніж негайний візит до директора – він відчуває всю відповідальність та важливість власних дій». 

Батьки отримають право прийти на урок за згоди директора.

Доступність школи

Місцева влада за гроші бюджету продовжить забезпечувати підвезення дітей і вчителів на шкільних автобусах. Зокрема обладнаних для людей з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату.

Якщо підвезення потребуватимуть менше восьми людей зі школи, посадовці можуть обрати інший транспорт.

Випускниця школи у Малому Шпакові, що на Рівненщині, Аліна Тис з 5-го по 11-й клас їздила до школи зі сусіднього села. У шкільному автобусі пристосувань для, наприклад дітей на візках, не було. Дорога займала 12-15 хвилин.

«Шкільний автобус був старий, тож часто ламався. Здебільшого я змушена була добиратися до школи маршруткою. Утім, і там були свої мінуси: витрати на дорогу, водії, які не хотіли підвозити школярів. Також витрачала більше часу на дорогу, бо шкільний автобус їздив за графіком, який ми вже добре знали, а визначити те, в який час буде їхати маршрутка, було важко», – розповідає Аліна.
Вчителі

Закон зобов’язує педагогів ставити у центр навчального процесу дитину, володіти навичками домедичної допомоги та постійно підвищувати свою майстерність.

Забороняє працювати вчителем або проводити лекції/тренінги у школярів людям, які ґвалтували дітей чи в інший спосіб порушували їхню сексуальну свободу. 

На першому році роботи вчителі без професійного досвіду матимуть педагогічну інтернатуру. 

Відвідуватимуть навчальні заняття, опрацьовуватимуть літературу, а також отримають наставника чи наставницю зі своїх колег. Він або вона підтримуватимуть новачка. За це матимуть +20% ставки.

«Якщо людина має дуже посередні знання із методики, то наставнику треба практично починати з азів», – відгукується про норму директорка Ніна Назарук.

Чинний закон «Про загальну середню освіту» віддає доплати вчителям на розсуд уряду, новий «Про повну загальну середню освіту» – фіксує одразу в тексті закону. За класне керівництво – 20-25% ставки, за перевірку учнівських робіт – 10-20%, за позакласну роботу з дітьми – 10-40% та інше.

Чи правда, що за новим законом у школі може викладати людина без вищої педагогічної освіти? Так, так само, як могла викладати і до цього. Людина без вищої педагогічної, але з вищою освітою за необхідним фахом, може викладати у школі з 2017 року.

Директори
Директорів комунальних шкіл обиратимуть на відкритих конкурсах. У комісії з відбору буде від 6 до 15 людей, зокрема представник засновника (міськради, наприклад), місцевої держадміністрації чи територіального органу із забезпечення якості освіти, громадських об’єднань керівників шкіл чи учителів, а також експерти у сфері середньої освіти.  Керувати школою не можна понад два терміни поспіль – 12 років сумарно.

До 1 липня 2020-го директори, які нині працюють за безстроковим договором, мають перейти на 6-річну угоду (якщо отримуєш пенсію за віком, то на однорічну).

Мова

Закон гарантує кожній дитині право вчитися українською. Водночас визначає три моделі, за якими українську можуть вивчати лише як предмет або за якими її поступово ставатиме більше у навчальному процесі. 

Перша модель дозволяє представникам корінних народів вчитися з 1 по 12 клас своєю рідною мовою та ґрунтовно вивчати українську. Вона націлена на тих, хто не проживає у своєму мовному середовищі та не має держави, яка б цю мову захищала та розвивала, кажуть у МОН. Найперше це стосується кримських татар.

Друга – дозволяє представникам нацменшин вчитися своєю мовою з 1 по 4 клас, паралельно вивчаючи українську. З 5-го класу щонайменше 80% часу їм мають викладати українською. Сюди можна зарахувати російську.

Третя – дозволяє нацменшинам, які говорять однією з мов Європейського Союзу, вчитися українською на 20% у 5 класі, на щонайменше 40% – у 9. На щонайменше 60% – у 10-12. Сюди можна зарахувати угорську та румунську.

Вчитися мовою корінного народу чи нацменшини будуть в окремих класах. Для їхнього відкриття має бути щонайменше 5 дітей, батьки яких звернулися з відповідними заявами.

Один чи кілька предметів можуть, окрім української, викладати англійською чи іншою мовою ЄС.

Діти з порушенням слуху мають право вчитися українською жестовою мовою та вивчати її.

Ольга Кириленко, “Четверта влада”

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Коли в березі 2020 року в Україні були виявлені перші випадки коронавірусу та введений карантин, ніхто й не здогадувався, що це розтягнеться надовго. Проте, як виявилося, літо та осінь 2020-го не будуть схожими на всі інші, адже нам доведеться жити за певними обмеженнями. ІзбірКом щодня інформуватиме про перебіг події на Одещині, в … читати далi

Наступного року Національна служба здоров’я пропонує за державні гроші лікувати хворих на туберкульоз у Центрах первинної медико-санітарної допомоги та платити більше бригадам швидкої допомоги. Детальніше про імовірні зміни розповіла директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров'я України. – Наступного року ми плануємо ввести підвищувальний коефіцієнт для бригад швидкої, які дотримуватимуться конкретних … читати далi

Вибори – це базовий інститут будь-якої країни, яка претендує на звання демократії. Як би, можливо, не здавалось на перший погляд, але далеко не кожні вибори можуть вважатись демократичними. Недостатньо гарантувати виборчі права у відповідності до всіх можливих стандартів і кращих практик. Має бути забезпечений дієвий механізм правового захисту порушених прав.  … читати далi

У липні працівники регіональних прокуратур проходили переатестацію. У перші дні члени кадрових комісій запідозрили, що відбулося злиття правильних відповідей на тестові завдання. Згодом ця інформація підтвердилася. Всього атестацію не склали 22% прокурорів. У прокуратурі Одеської області звільнили 50 прокурорів. Ми поспілкувалися із членом однієї з кадрових комісій, який розповів, як … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР