22 тисячі гривень за гектар і референдум про землю для іноземців: як змінили умови відкриття ринку землі

21 січня 2020 р. 11:34

реформи

Іноземці ще не скоро скуплять українську землю, а, може, ніколи цього не зроблять. Юлія Тимошенко, яка невтомно кричить на мітингах про продаж землі «великим транснаціональним іноземним корпораціям», може спати спокійно.

Принаймні – до референдуму.

3-го січня на сайті Верховної Ради оприлюднили оновлений законопроєкт про відкриття ринку землі. У другому читанні його рекомендує ухвалити профільний аграрний комітет, де 20 членів з 31 – депутати від «Слуги народу». І 14 із 20 «слуг народу» – автори законопроєкту.

«Четверта влада» уже розповідала про перспективи ринку землі за початковою версією цього законопроєкту. Тепер – про головні зміни до другого читання.

Про референдум

Депутати віддали рішення – дозволяти чи не дозволяти іноземцям купувати і продавати сільськогосподарську землю – в руки українців.
Поки більшість громадян не проголосує «за» на всеукраїнському референдумі, українські компанії з іноземними засновниками або кінцевими власниками не отримають землю у власність. Цю поправку після першого читання обіцяв Володимир Зеленський. 
69% українців проти того, аби надати іноземцям право на купівлю-продаж землі. 7% – за те, аби дозволити це «найближчим часом» . 4% – через рік, 8% – за кілька років. Це результати жовтневого опитування Соціологічної групи «Рейтинг».

Також іноземці, іноземні компанії, люди без громадянства не зможуть отримати акції, паї, частку у складеному капіталі тих компаній, яким належить земля сільськогосподарського призначення. Виключенням є банки, про них – нижче. Це правило теж діятиме до референдуму.

Для проведення референдуму треба закон про референдум. У листопаді минулого року Зеленський заявив, що його «ухвалять найближчим часом». Але поки що не ухвалили.

Україна вже мала два закони про референдум: 1991 року, підписаний Леонідом Кравчуком, і 2012-го, підписаний Віктором Януковичем. Перший втратив чинність після підписання другого, а другий Конституційний суд у 2018-му визнав неконституційним.

Про покупців і продавців

Коло тих, хто може отримати право на землю, до другого читання звузили.

У ньому лишилися громадяни України, територіальні громади та держава. А от компанії мають бути не лише зареєстрованими за українськими законами, а й мати серед акціонерів лише українців, громади або державу.

Також до переліку додали банки. Вони зможуть отримати право власності на сільськогосподарську землю, якщо вона була заставою за неповернені кредити. Щоправда, право на землю банк має віддати впродовж двох років через торги.

Окремо в законі прописали перелік тих, хто ні за яких обставин не може отримати землю (навіть якщо це схвалять на референдумі):
компанії з акціонерами чи власниками росіянами (тобто громадянами держави-агресора, якою офіційно визнана Росія); компанії, акціонерами або власниками яких є інші держави; компанії, власника яких неможливо встановити; компанії, кінцеві власники яких зареєстровані в офшорних зонах, визначених Кабміном. Наприклад Барбадос, Бермудські острови, Сейшельські Острови.
люди, які належали або належать до терористичних організацій; люди та компанії, яким Україна заборонила бути власниками землі (тобто запровадила такий вид санкцій); створені за українськими законами компанії, які контролюють люди або компанії, зареєстровані у країнах, що не протидіють відмиванню злочинних доходів. Список складає Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Нині таких країн є дві – Іран та Північна Корея; компанії з іноземними акціонерами або власниками не зможуть придбати землю державної чи комунальної власності; землю, виділену для власників паїв; землю, розташовану ближче, ніж за 50 кілометрів від державного кордону. 

Якщо ж право власності на землю отримує той, хто не має на це законного права (наприклад, у спадок), людина або компанія має передати його впродовж року. Якщо вона цього не роблять, ділянку конфісковують за рішенням суду.
Люди з правом постійного користування, довічного успадкованого володіння ділянками державної та комунальної власності або ж орендарі, які переоформили право постійного користування, зможуть взяти ділянку на виплат до семи років.
Це на два роки більше, ніж пропонували у початковому варіанті законопроєкту. І дозволить громадянам, які постійно обробляють землю, не викуповувати її на загальних торгах. У випадку купівлі ділянки на виплат право власності переходить уже після сплати першого платежу.

«Фермер протягом цього часу платитиме за цю землю на рівні оренди, а інколи й менше, і максимум через 7 років це вже буде його власна земля. Таке прохання було озвучено під час поїздок у регіони і до цієї думки прислухалися. Таких земель сьогодні біля 560 тисяч гектарів», – зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Про землю в одні руки
Площу землі, яку може купити одна людина, у цьому варіанті законопроєкту зменшили у 20 разів. Спочатку було 200 тисяч гектарів (приблизно 0,5% усіх земель сільськогосподарських земель України), стало 10 тисяч гектарів.

За порушення правил – конфіскація після рішення суду. Забрану ділянку виставлять на торги, а виторгувані гроші віддадуть власнику (вирахувавши з них витрати, пов’язані з продажем).

Обмеження за площею землі в межах однієї територіальної громади та однієї області з тексту прибрали. Як наслідок окремі власники землі можуть скупити до 10 тисяч гектарів та одноосібно контролювати ринок у громадах, пише у колонці для «Економічної правди» доцент департаменту економіки британського Університету Де-Монфорту Денис Нізалов.

Про Донбас і Крим
Не можна передавати у власність паї державної та комунальної власності, а також передавати у власність і змінювати цільове призначення приватних ділянок, які розташовані в тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей й анексованому Криму. Єдиний виняток – передавати їх у спадщину. Попередня версія законопроекту не зачіпала питання паїв на тимчасово окупованих територіях.

Про процедуру купівлі-продажу

Платити за земельні ділянки треба буде безготівково. Конверт не підійде. Людина або компанія не може купити землю, якщо не має документів на підтвердження походження коштів або активів, якими розраховується.

Про ціни

До 1 січня 2030 року ціна паю не може бути нижчою за його нормативну грошову оцінку. У кожній області вона має свій показник.

Найвища ціна за гектар ріллі в Україні в Черкаській і Чернівецькій областях – 33 тисячі 646 гривень і 33 тисячі 264 гривні відповідно. Найнижча – у Житомирській, 21 тисяча 411 гривень.

На Рівненщині маємо одну з найнижчих цін – 21 тисяча 938 гривень за гектар ріллі. Фіксована ціна має вберегти власників паїв і місцеві бюджети від навмисного заниження цін. Як сказав міністр економіки Тимофій Милованов, «шахраї не зможуть видурити у бабусі пай за гривню».

Дата відкриття ринку не змінилася. Якщо закон ухвалять у другому читанні, він запрацює з 1 жовтня 2020 року. Упродовж трьох місяців після його публікації Кабмін має розробити план грошової підтримки фермерів і фермерських господарств, аби вони змогли купити земельні ділянки.

«Також для фермерів будуть програми держпідтримки, каже міністр Милованов. 4 мільярди гривень виділили на здешевлення кредитів для купівлі с/г землі, 240 мільйонів гривень – на Фонд гарантування кредитів».

Ті, хто сьогодні працюють на землі, але не мають доброї кредитної історії, зможуть подати заявки в банки і держава буде гарантувати ризики, для того, щоб банки могли видати кредити, – сказав міністр про Фонд гарантування кредитів.

Частина коштів від продажу землі піде до Фонду розвитку сільських територій. Він буде у складі спецфондів державного і місцевого бюджетів – законопроєкт щодо цього також має подати уряд. Гроші з цього Фонду підуть на освіту, медицину, дороги, втілення програм розвитку малих і середніх сільгоспвиробників у селах.

Примітка: нормативна грошова оцінка в різних областях на цей рік така:
Запорізька — 24 тис. 984 грн
Харківська — 32 тис. 237 грн
Миколаївська — 27 тис. 38 грн 
Донецька — 31 тис. 111 грн
Одеська — 31 тис. 17 грн
Луганська — 27 тис. 125 грн

Це значить, що власники землі не можуть продати землю дешевше, ніж ці суми. 

Ольга Кириленко 

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Вибори – це базовий інститут будь-якої країни, яка претендує на звання демократії. Як би, можливо, не здавалось на перший погляд, але далеко не кожні вибори можуть вважатись демократичними. Недостатньо гарантувати виборчі права у відповідності до всіх можливих стандартів і кращих практик. Має бути забезпечений дієвий механізм правового захисту порушених прав.  … читати далi

"Коронована" осінь: як Одещина, Україна та світ живуть в умовах пандемії COVID-19 (оновлюється)

18 вересня 2020 р. 10:29

Internews ProZorro YouControl Іванівка Ізмаїл Ананьїв Арциз Атестація місцевих депутатів Балта Березівка Болград Білгород-Дністровський Біляївка ВАКС Велика Михайлівка Верховна Рада Вінниця Громадський центр правосуддя ДБР Доброслав ЖКГ ЗМІ Захарівка Кабінет Міністрів Кодима Крим Кілія Любашівка Миколаївка НАБУ НАЗК Надзвичайна подія ОДА ОМКФ ОПЗ ОПОРА ОТГ Овідіополь Одеська міська рада Одеська обласна рада Окни Подільськ РДА Рені Роздільна СБУ Саврань Сарата Тарутине Татарбунари Теплодар ЦВК Центр публічних розслідувань Черкаси Чернігів Чорноморськ Ширяєве Южне аварія агітація армія архітектура аудит бюджет вибори виборчий округ відкритий мікрофон декларація депутат децентралізація екологія закон кнопкодавство комунальне підприємство коронавірус корупція медицина медіа митниця музей виборів міська рада міський голова мітинг народний депутат нерухомість освіта поліція порт президент прокуратура районна рада рейтинг ремонт доріг реформи світ селищна рада сесія спорт статистика суд сільська рада тарифи тендер транспорт фінанси інфографіка

"Коронована" осінь: як Одещина, Україна та світ живуть в умовах пандемії COVID-19 (оновлюється)

Коли в  березі 2020 року в Україні були виявлені перші випадки коронавірусу та введений карантин, ніхто й не здогадувався, що це розтягнеться надовго. Проте, як виявилося, літо та осінь 2020-го не будуть схожими на всі інші, адже нам доведеться жити за певними обмеженнями. ІзбірКом щодня інформуватиме про перебіг події на Одещині, … читати далi

У липні працівники регіональних прокуратур проходили переатестацію. У перші дні члени кадрових комісій запідозрили, що відбулося злиття правильних відповідей на тестові завдання. Згодом ця інформація підтвердилася. Всього атестацію не склали 22% прокурорів. У прокуратурі Одеської області звільнили 50 прокурорів. Ми поспілкувалися із членом однієї з кадрових комісій, який розповів, як … читати далi

Україна прямо зіштовхнулась з проблемами фейків та дезінформації у 2014 році. Тоді Російська Федерація в рамках гібридної війни поширювала неправдиву інформацію про нашу державу, намагаючись дискредитувати її. Так, сюжет про «розіп’ятого хлопчика» став вже своєрідним мемом, який спочатку викликав обурення, а зараз його сприймають зі сміхом, як приклад недолугої пропаганди. Однак вистачає … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР