Одеські гроші: як за п'ять років бюджет міста виріс до європейського рівня

За останні п'ять років одеський міський кошторис зріс приблизно у сім разів, якщо порівнювати з бюджетом-2014, тобто ухваленим до початку фінансової децентралізації. Звісно, для тих читачів, які більш-менш уважно стежать за фінансовими змінами, ця інформація не є новою, однак час від часу доводиться стикатися з двома не зовсім достовірними тезами політичних діячів: перша - скільки б бюджет не зростав, грошей нема, бо інфляція; друга - зростання бюджету - заслуга місцевої влади.

Нижче ми наводимо дані про те, як змінювався бюджет Одеси за роками. Судячи з даних за 2015-2020 роки, доходи міської скарбниці зросли чотирьох мільярдів у 2015 році до понад 10 мільярдів на наступний рік, а якщо врахувати, що традиційно бюджети впродовж року коригуються у бік збільшення, то, за прогнозами фінансистів, за фактом він сягне близько 14 млрд грн. 

Якщо урахувати офіційні показники індексу інфляції з 2014 по 2019 роки, то він стрімко зростав у 2014-2015 роках: на 23,9 відсотки та 18,3 відсотки відповідно, тоді як за підсумками 2016 року зменшився на 30,6%, у 2017 році трохи зріс - на 1,7%, а впродовж останніх двох років постійно знижувався на 4-5%. 

Індекс інфляції - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купуються населенням

Зазначимо, що показник медичної субвенції зменшується, однак це не означає зменшення фінансування медицини: відтепер всі заклади, де укладено угоди з сімейними лікарями, отримують гроші напряму від Нацслужби здоров’я, минаючи міський бюджет.

Порівняння бюджету Одесу за останні десять років демонструє відносну стабільність у 2009-2014 роках: загальні доходи складали 2-3 млрд грн. Щороку кошторис називали економним та неідеальним, але єдино можливим, а ЗМІ щоразу писали про бюджет «затягнутих поясів».

«Ми розуміємо, що дуже важко буде дуже багатьом одеситам. У 2009 році, на думку експертів, криза загострюватиметься. Це гірка правда і їй необхідно дивитися в очі», - говорив про бюджет тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц.

При цьому директорка департаменту фінансів Світлана Бедрега назвала його бюджетом з яскраво вираженим соціальним характером – через численні допомоги пенсіонерам та пільговикам.

У грудні 2010 року вона зізналася: 

«Виконання бюджету міста Одеса за 2010 рік складе 80,9 відсотка, недовиконання бюджету у нас буде становити 300 мільйонів гривень».

Попри це бюджет-2011 став ще складнішим: його ухвалили в розмірі 2,281 млрд грн, зменшивши майже на мільярд. А новий мер Олексій Костусєв назвав його бюджетом «строгої економії».

У наступні роки одеська влада продовжувала «строго економити»: у грудні 2012 року Світлана Бедрега заявила, що обсяг доходів бюджету міста в 2013 році буде на 21% менше бюджету-2012. У своєму виступі вона підкреслила, що бюджет наступного року – «антикризовий і максимально економний».

На 2014 рік бюджет знов був складним, доходи скорочували здебільшого через зменшення виплат з держбюджету. Якщо на 2013 рік місту виділили у вигляді субвенцій 203,5 млн грн, то в 2014 - 152 млн. Це «усихання» пояснювали «попередниками» і «роздутими» минулорічними бюджетами. 

З 2015 року ситуація різко змінилася, бюджет виріс відразу на мільярд, і до 2020 року продовжує зростати завдяки фінансовій децентралізації.

Крім порівняння з минулорічними кошторисами цікаво зіставити Одесу з іншими містами. Наприклад, наш бюджет суттєво більший за вінницький і менший за харківський, хоча з останнім показники більш-менш схожі. Різко відрізняється німецьке місто-мільйонник Кельн. Втім, з огляду на загальну економічну ситуацію це цілком зрозуміло, тож суто механічне порівнянна показників мало що дасть, хоча й цікаве. А ось з польським Краковом показники доходів і витрат можна порівняти, тим більше, що Польща так само провела свого часу децентралізацію та йде шляхом реформ, швидше за Україну, але все ще повільніше за Німеччину. І зовсім схожа на нас європейська причорноморська Варна, щоправда, її населення майже утричі менше за одеське.

До речі, бюджети європейських міст ухвалюються так само, як тепер в Україні – у році, що передує тому, на який приймається кошторис (а не у травні, як це не раз було у нас раніше), бюджети плануються на три роки (українські міста теж розробляють так звані прогнозні бюджети на три роки), а всі витрати здійснюються за програмно-цільовим методом.

Якщо спробувати пояснити просто, то програмно-цільовий метод (ПЦМ) – це така система витрат бюджетних коштів, за якої вони спрямовуються винятково на конкретні програми: так зменшується корупційний ризик і хаотичність в рішеннях місцевої влади.

Ще трохи, і бюджет Одеси буде співмірним не лише з середніми європейськими містами, а й з більш потужними промисловими центрами. За умови продовження реформування і збільшення власних, внутрішніх ресурсів – через подолання нелегальних зарплат, з податку на яких формується левова частка місцевих бюджетів, через зменшення корупційних схем і прозорість бюджетного процесу. Але вже й зараз наш бюджет є досить немалим порівняно з європейськими містами. Та чи настільки ж гіршу ми маємо міську інфраструктуру, наскільки менші доходи?..

Євгенія Генова      

 

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Коли навесні в Україні були виявлені перші випадки коронавірусу та введений карантин, ніхто і думки не мав, що це розтягнеться надовго. Проте, як виявилося, літо 2020-го не буде схоже на всі інші, адже нам доведеться жити у певних обмеженнях. ІзбірКом щодня інформуватиме про перебіг події на Одещині, в Україні та … читати далi

20 липня одесит Євген Сінявін розповів у соціальних мережах про те, що його дитині у комунальній стоматологічній поліклініці відмовилися допомагати безкоштовно. Персонал закладу, за словами пана Євгена, повів себе неадекватно та не надав йому пояснень, чому послуги платні. Крім того, одесит стверджував, що зовсім не одразу йому погодилися видати квитанцію … читати далi

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, самоврядування й регіонального розвитку підтримав урядовий проєкт постанови про новий поділ на райони, хоча і регіональні мери, й експерти з державного розвитку, і в Асоціації міст України його не сприйняли і розкритикували. «Четверта влада» писала про цей проєкт. У цій публікації розповідаємо, … читати далi

Сьогодні у Верховній Раді знаходиться вже четвертий законопроєкт, який має відношення до медіа. Ми хочемо розібратися з ситуацією навколо, яка починає розколювати й без того неоднорідну медійну спільноту України. По-перше, систематизуємо ситуацію щодо цих проєктів. Окремо серед них стоїть проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР