Новий етап медреформи: що зміниться для пацієнтів у 2020 році

02 грудня 2019 р. 18:16

реформи

«Більшість українців живуть у страху зіштовхнутися з вітчизняною системою охорони здоров’я. Сплачуючи з власної кишені майже половину коштів на охорону здоров’я — поверх податків — вони змушені отримувати послуги на базі застарілої інфраструктури, без гарантій якості та поважного ставлення до своїх прав і гідності».

Так починається концепція великих змін у фінансуванні української системи охорони здоров’я. Три роки тому її схвалив уряд, а два роки тому — роздав міністерствам завдання, як саме цю концепцію втілити. Найголовнішим документом став закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування». Саме його ми називаємо медичною реформою і саме за ним змінюються послуги лікарів, лікарні та можливості для пацієнтів.

У 2020 році змін стане ще більше. «Четверта влада» розповідає про них детальніше і нагадує, що відбулося за перші два роки медреформи в Україні.

Що зміниться у 2020-му? 

Наступного року черга дійде до спеціалізованої допомоги — вузькі фахівці, наприклад, кардіолог чи невропатолог, та стаціонари; екстреної та паліативної допомоги, реабілітації, допомоги дітям до 16 років, допомоги при пологах і вагітності.

Це означає, що замовляти консультацію в кардіолога, приїзд швидкої та певні ліки почне Національна служба здоров’я України (НСЗУ), така собі державна страхова компанія. Вона купуватиме ці послуги у закладів, які виконають встановлені вимоги. Наприклад, щоб НСЗУ купила в закладу послуги екстреної допомоги, там має бути реанімобіль і автомобіль екстреної допомоги певного типу. Для покупки послуги «допомога при пологах» у закладі мають працювати щонайменше 2 акушери-гінекологи, стільки ж анестезіологів й акушерів, один педіатр-неонатолог.

«В одній області 20 лікарень прозвітувало, що лікують інсульт. Але тільки у п’ятьох є комп’ютерний томограф. Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа — крутити рулетку, лікувати навмання. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа», — коментував «Українській правді» важливість вимог Павло Ковтонюк, заступник ексочільниці МОЗу Уляни Супрун.

Тобто в якості послуг реформованих закладів можна бути трішки впевненішими.

Про які послуги ми говоримо?

Про великий список послуг, які затвердив уряд 27 листопада. 

А саме:

  • екстрена допомога;

  • консультації у спеціалістів (від алерголога до ортопеда) для дітей і дорослих, стоматологічна допомога, медреабілітація;

  • обстеження дорослих для раннього виявлення онкозахворювань (мамографія, бронхоскопія тощо);

  • діагностика та хіміотерапія для дітей і дорослих;

  • діагностика та радіотерапія для дітей і дорослих;

  • екстракорпоральний гемодіаліз (метод очищення крові);

  • хірургія у стаціонарі для дітей і дорослих;

  • стаціонарна допомога дорослим і дітям з нехірургічними захворюваннями;

  • допомога при гострому мозковому інсульті;

  • допомога при інфаркті;

  • допомога при пологах;

  • допомога новонародженим у складних неонатальних випадках;

  • психіатрична та наркологічна допомога для дітей і дорослих у стаціонарі;

  • лікування дорослих і дітей з туберкульозом;

  • діагностика, лікування та супровід людей, які живуть з ВІЛ;

  • лікування з використанням замісної підтримувальної терапії для людей з психічними та поведінковими розладами, отриманими внаслідок вживання опіоїдів;

  • паліативна та мобільна паліативна допомога для дітей і дорослих;

  • медична реабілітація для передчасно народжених або народжених хворими немовлят;

  • медреабілітація для дітей і дорослих з ураженням рухового апарату/нервової системи.

 

Ще страховик визначив кілька пріоритетних послуг, за які платитиме трохи більше. Це лікування гострого мозкового інсульту, інфаркту, допомога при пологах, неонатальна допомога, ендоскопічні обстеження для ранньої діагностики онкології. 

І звісно ж НСЗУ продовжує платити за послуги педіатра (працює з дітьми), терапевта (з дорослими), сімейного лікаря (і з дітьми, і з дорослими).

Національна служба здоров’я отак візьме і заплатить за всі ці послуги?

Так, якщо на отримання цих послуг вас скерував лікар з первинки.

Якщо ж ви вирішили самостійно піти до кардіолога, то і платити за нього будете самостійно. Щоправда, будуть винятки. До акушера-гінеколога, стоматолога, психіатра, нарколога можна буде піти без направлення, каже голова державного страховика Олег Петренко. Днями він подав у відставку. Її має прийняти уряд.

Про фінансування медзакладів треба знати трохи більше.

Вони переходять на стовідсоткове отримання коштів за надані послуги та проліковані випадки поступово — це дозволяє відпрацювати новий механізм роботи якісніше.У 2020-му 40% бюджету закладу — це будуть гроші, які прийшли за пацієнтом, а ще 60% — «історичний бюджет» закладу.

Ну, а шоколадку лікарю?

За закуплені страховиком послуги не треба буде доплачувати ні офіційно, ні — в теорії — неофіційно.

Закон забороняє медзакладам вимагати будь-яку винагороду. Порушення є підставою для НСЗУ припинити купувати послуги саме в цьому закладі.  

А гроші на це вже дали?

Передбачили у державному бюджеті на 2020 рік.

На програму медгарантій, тобто покриття страхового пакету на всіх рівнях, виділили 72 мільярди гривень, це 64% всього бюджету на медичну галузь. На спеціалізовану допомогу піде 44,4 мільярди гривень.

На екстрену допомогу — 4,6 мільярди гривень у межах програми (і ще 1,9 мільярда на розвиток).

Уперше гроші заклали на реабілітацію та паліативну допомогу — 0,5 мільярда гривень і 0,3 мільярда гривень відповідно.

На програму «Доступні ліки», коли рецептом лікаря надають безкоштовні або з частковою доплатою ліки, заклали на 1,2 мільярди більше, порівняно з 2019-м — 2,1 мільярда гривень.

То в Україні таки безкоштовна медицина?

Ні. Медична реформа в Україні зароджує систему солідарного медичного страхування. За медичні послуги ми платимо колективно, сплачуючи податки. І наша сплата або несплата податків не прив’язана до обсягу меддопомоги.

А гроші ж, як за старою, так і за новою системою підуть із державного бюджету? У чому сенс?

Так, гроші в обох випадках надходять із бюджету. Але є кілька відмінностей. 

Раніше гроші перераховували з державного бюджету до місцевого, тепер — з державного через НСЗУ безпосередньо в лікарню. Раніше сума була прив’язана до постатейного кошторису, зокрема до кількості ліжок, працівників тощо, тепер — до кількості реально наданих послуг та пацієнтів, які звертаються в конкретний заклад.

Ви точно про це чули під формулюванням «гроші йдуть за пацієнтами». Це саме воно. 

На другому етапі реформи гроші підуть за такою ж схемою. Людина, яка має скерування від свого терапевта, може вибрати будь-який медзаклад країни. І саме він отримає гроші за її лікування. В теорії це має сприяти конкуренції між закладами: що більше пацієнтів, то більше грошей.

У нас же змінилася міністерка, це не зупинить реформу? 

Навряд. Зоряна Скалецька каже, що продовжує медичну реформу Уляни Супрун та її команди.

«Ми втілюємо розпочаті реформи та плануємо зробити серйозну роботу над помилками впроваджених змін», – цитує міністерку МОЗ.

А відставка голови НСЗУ?

Це точно не зупинить реформу та роботу самої Національної служби здоров’я. Як каже сам Олег Петренко, «катастрофи не буде».

Хоча деякі зміни до «закону про медреформу» нова політична  команда розглядає, говорить він у своєму першому після заяви на відставку інтерв’ю. Думають над тим, аби пацієнти сплачували частину суми за медпослугу (такий пункт був у початковому тексті закону, утім в кінцевому його прибрали).

Петренко пішов зі словами: «У нас дуже різні фундаментальні цінності з командою, що зараз працює над трансформацією системи охорони здоров’я». Він був першим головою страховика. Обраний у лютому 2017-го з-поміж 14 кандидатів. З Петренком реформа медицини пройшла підготовчий етап, первинку і підготовку до вторинки-третинки. 

А ось у законі написано, що реформа вторинки і третинки стартує з 1-го січня. А Скалецька говорить, що з 1-го квітня. 

Так, а ще вона говорить, що лікарні вторинної ланки не встигають за термінами реформи. Щоб долучитися до реформи, вони мають автономізуватися, тобто перетворитися з бюджетних закладів на комунальні підприємства. І в цьому їм допомагає, або ж перешкоджає, місцева влада — саме вона ухвалює рішення про зміну статусу закладу. 

«Запізнення» етапу реформи передбачене в бюджеті на 2020 рік, вказує «Економічна правда». У ньому заклали гроші — субвенцію — для неавтономізованих лікарень ще на січень-березень. Якщо ж вони не змінять свій статус до 1-го квітня, гроші на їх утримання та послуги для людей має знайти сама місцева влада.

Станом на 12 листопада по всій Україні вже автономізовано 70% спецзакладів. Лідеркою є Полтавщина — 97,2% спеціалізованих закладів стали комунальними підприємствами. Саме там тестують вторинку.

Якщо це зміни на вторинній та третинній ланках, що було на первинній? 

Майже те саме — заклади первинної ланки також змінювали статус з бюджетних на комунальні неприбуткові підприємства. 

Пацієнти підписували декларації з педіатрами, терапевтами, сімейними лікарями.

Створили страховика — Національну службу здоров’я України. Надавати медпослуги через НСЗУ по всій Україні стали 97% закладів первинної допомоги, які вже є комунальними неприбутковими підприємствами. Комп’ютери поставили у 92% цих підприємств. 

Ольга Кириленко, “Четверта влада”


 

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

После очередной трагедии в Одессе внимание журналистов снова (и не впервые) привлекла тема закупок, связанных с пожарной безопасностью. Предлагаем читателям небольшой обзор ситуации в этой сфере. Итак, что в городе происходит с установкой противопожарного оборудования? Тут “царствуют” подозрительные фирмы из общежитий и фигуранты уголовных дел.  В Одесской области проведен 101 тендер по … читати далi

За час, що минув від початку реформи адміністративно-територіального устрою України, тобто за фактом - з 2015 року (коли почали об'єднуватися громади), в Одеській області створено 38 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), що покривають третину її території. При цьому уже досить тривалий час Одещина перебуває на 18 місці у загальному рейтингу Міністерства … читати далi

Октябрьская сессия Одесского горсовета была, как обычно осенью, богата неоднозначными решениями. Самые яркие из них – новые факты застройки, а также неожиданный отказ Одесскому порту в праве строить дорогу в обход городских улиц. Также в горсовете дали старт социальным стройкам и отдали участки земли у "Привоза". Отказ "Гефесту" и порту … читати далi

Тенденції у сфері медіаграмотності в районах Одеської області загалом схожі на загальноукраїнські: багато немаркованої політичної реклами у ЗМІ, відсутність повсюдного викладання шкільного предмету та поодинокі ініціативи місцевих активістів і громадських діячів. Тенденції у сфері медіаграмотності в районах Одеської області загалом схожі на загальноукраїнські: багато немаркованої політичної реклами у ЗМІ, відсутність … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР