10 запитань до Закону про медіа

Сьогодні у Верховній Раді знаходиться вже четвертий законопроєкт, який має відношення до медіа. Ми хочемо розібратися з ситуацією навколо, яка починає розколювати й без того неоднорідну медійну спільноту України.

По-перше, систематизуємо ситуацію щодо цих проєктів. Окремо серед них стоїть проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації". Його опубліковало 20 січня 2020 року Міністерство культури, молоді та спорту України. Проблеми цього проєкту - в юридичному аналізі Платформи прав людини та Лабораторії цифрової безпеки.

А от ще 4 проєкти йдуть навіть за одним номером. Це проєкт №2693 від 27 грудня 2019 року, альтернативний йому проєкт №2693-1 від 15 січня і нарешті №2693-2 від 29 травня. Ще один проєкт №2693-д було подано вже під час роботи над цим матеріалом, але він зберіг більшість норм попередника. Цей закон має привести українське законодавство у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні послуги згідно з Угодою про асоціацію з ЄС та відповідно до стандартів Ради Європи. 

Щодо перших двох є багато заяв як від журналістських організацій, так і міжнародної спільноти. А ось з приводу останнього проєкту ситуація не така проста. 1 липня відбувся мітинг одеських журналістів, за результатами якого було опубліковано звернення до президента та Верховної Ради. Є також заява Національної спілки журналістів. У ситуації щодо потенційних загроз цього законопроєкту ми й спробуємо розібратися. 

До Ради проєкт було подано від 9 народних депутатів. Він набагато "м’якший" за попередні дві версії, однак все ще має низку проблем. Проєкт було передано до Комітету ВР 1 червня, 17 червня було опубліковано Висновок Головного науково-експертного управління, де говориться, що за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. 1 липня незважаючи на протести парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт «Про медіа» як допрацьований до першого читання. А вже 7 липня надійшло подання Комітету про відхилення.

Ми підтримуємо тенденцію до визначення статусу онлайн медіа та саморегуляції медійної спільноти. Однак, на нашу думку, всі три законопроєкти цю проблему не вирішують і, навпаки, створюють нові. Що ж викликає занепокоєння нас, журналістів?

1. Проєкт Закону, як і Конституція, гарантує відсутність в Україні цензури, однак визначає засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері. Для того, щоб порівняти, ми просто наведемо дві цитати. З законопроєкту та Юридичної енциклопедії.
 

Цей Закон регулює відносини, пов’язані з поширенням масової інформації, визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю)  у цій сфері.

 

Проєкт 2693-2, ст. 2 п.1

Контроль офіц. влади за змістом, випуском у світ і поширенням друк, продукції, змістом та виконанням (показом) оціноч. постановок, радіо- і телепередач, а інколи й особистого листування (перлюстрація) з тим, аби не допустити чи обмежити поширення ідей та інформації, визнаних владою небажаними або згубними. 

 

Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. Стаття “Цензура”

 

2. Проєкт закону фактично змушує медіа до офіційної реєстрації. Прямо це не вказано, однак перехідні положення вносять правку до Закону “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 50, ст. 302). Найголовніше - у визначенні самого терміну журналіст:

«журналіст – творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і займається підготовкою інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, який підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документу, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ»

Відповідно ця норма вносить можливість обмеження прав фрілансерів, позаштатних журналістів тощо. Бо якщо посвідчення має містити ідентифікатор їх медіа в майбутньому Реєстрі, то й сама реєстрація стає фактично примусовою.

3. Цитуємо статтю 4 проєкту: "Будь-які обмеження зазначених свобод можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) відносно мети, що переслідується. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя."

Тут вже ціла низка питань. Хто визначає ненадмірність? Хто визначає політику охорони здоров'я населення (ми бачили рішення того ж МОЗ, що протирічать один одному)? Як визначається репутація інших людей? Конфіденційність у медіа буде заборонена? Правосуддя в Україні святе й непогрішне?

4. Національна рада стає фактично державним регулятором. І в проєкті закону визначено принцип її незалежності. Але! Формувати цю раду будуть навпіл президент та Верховна Рада. А її фінансування надходить з бюджету. Ось така незалежність…

5. Проєкт передбачає для медіа штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів. Є й менші штрафи, а також платні реєстрація та внесення змін у реєстрі. Чим викликані такі великі штрафи у порівнянні з іншими адміністративними порушеннями? На жаль, в Україні штраф може стати інструментом тиску на медіа, особливо локальні та невеликі. В результаті замість захисту ми отримаємо цілу низку інструментів регуляції. 

Ну і прикінцеве. Риторичні питання.

1. Ми вже неодноразово бачили політичні маніпуляції з боку влади, хто може гарантувати відсутність цих маніпуляцій зараз?

2. Верховна Рада має погану звичку вносити правки з голосу, хто може гарантувати відсутність таких правок, що поглиблять проблему?

3. В Україні - глобальна проблема з судовою гілкою влади та правоохоронною системою. Напади на колег та перешкоджання журналістській діяльності фактично не розслідуються. Хто гарантує, що в разі прийняття цього закону ситуація не погіршиться?

4. Чи ознайомлені з цим проєктом провайдери, готелі, та й не тільки? А вас можуть чекати дуже суттєві зміни.

5. До речі, текст закону написаний без урахування нового правопису та з граматичними помилками, але у порівнянні з головними проблемами - то вже таке....

Ці 10 запитань не розкривають всю проблему, тому ми як журналісти прочитали всі 166 сторінок документу і залишили з них 16 - тих, де є питання до формулювання самих статей. Повна версія - тут.

Інфографіка - Слово і діло.

Валерій Болган

головний редактор видання “ІзбірКом”

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Коли навесні в Україні були виявлені перші випадки коронавірусу та введений карантин, ніхто і думки не мав, що це розтягнеться надовго. Проте, як виявилося, літо 2020-го не буде схоже на всі інші, адже нам доведеться жити у певних обмеженнях. ІзбірКом щодня інформуватиме про перебіг події на Одещині, в Україні та … читати далi

20 липня одесит Євген Сінявін розповів у соціальних мережах про те, що його дитині у комунальній стоматологічній поліклініці відмовилися допомагати безкоштовно. Персонал закладу, за словами пана Євгена, повів себе неадекватно та не надав йому пояснень, чому послуги платні. Крім того, одесит стверджував, що зовсім не одразу йому погодилися видати квитанцію … читати далi

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, самоврядування й регіонального розвитку підтримав урядовий проєкт постанови про новий поділ на райони, хоча і регіональні мери, й експерти з державного розвитку, і в Асоціації міст України його не сприйняли і розкритикували. «Четверта влада» писала про цей проєкт. У цій публікації розповідаємо, … читати далi

ІзбірКом проаналізував статки депутатів Одеської обласної ради на підставі поданих ними е-декларацій. Нагадаємо, раніше ми вже знайомили читачів з деклараціями міського голови Одеси Геннадія Труханова, голови Одеської ОДА Максима Куцого та депутатів Одеської міської ради. Також ми порівнювали статки міських голів міст обласного значення.  Кампанія з подачі електронних декларацій завершилася … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР