Організації світу: Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Вісім місяців весь світ спостерігає, як Україна чинить опір російській агресії. Впливові міжнародні організації всіляко підтримують нашу країну, причому не тільки з початку повномасштабного вторгнення, а й ще з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим та розв'язала збройний конфлікт на Донбасі. Проти країни-агресора вводяться санкції, тоді як Україна отримує від світу гуманітарну та фінансову допомогу.

Але чи всі з нас правильно розуміють, як влаштовані ці організації, які функції виконують та на яку саме підтримку українці можуть розраховувати? 

ІзбірКом підготував цикл матеріалів, у яких розповість, які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль відіграють у світі насьогодні.

У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Генеральної Асамблеї
Ради Безпеки
Міжнародного суду,
ЮНЕСКО,
ЮНІСЕФ та інших.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (далі – МКЧХ) – це приватна гуманітарна організація, що надає захист і допомогу жертвам міжнародних і внутрішніх збройних конфліктів. Також організація поширює знання про закони, які захищають жертв війни. Юрисдикція МКЧХ засновується переважно на Женевських конвенціях 1949 року, до яких приєдналися 196 держав світу. Штаб-квартира організації знаходиться у Женеві. Співробітниками організації наразі є більше ніж 20 тисяч осіб у більш ніж 100 країнах світу.

Діяльність МКЧХ фінансується за рахунок добровільних внесків, що надходять від держав-учасників Женевських конвенцій, національних товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, наднаціональних організацій, суспільних і приватних організацій та осіб.

Історія створення МКЧХ

У 1859 році швейцарський бізнесмен Анрі Дюнан став свідком наслідків битви при Сольферіно. Незабаром у місцевій церкві він відкриває шпиталь, де починає надавати пораненим першу допомогу. Свої враження від битви він відтворив у книзі «Спогади про Сольферіно», зокрема, висунувши дві пропозиції: 1) створити у кожній країні групи добровольців, готових надати допомогу постраждалим на війні; 2) закликати країни до домовленості про захист медичних працівників та поранених на полі бою. Книга мала резонанс, тож у 1863 році організація «Женевське товариство благочинності» сформувала комітет з п’яти осіб, перед яким було поставлено завдання розглянути пропозиції Дюнана. У цьому ж році у Женеві було скликано міжнародну конференцію, на якій і було засновано МКЧХ.

До речі, обидві пропозиції Дюнана були реалізовані. Перша з них мала наслідком створення національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Наразі таких товариств налічується 191. Усі вони входять до складу Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Друга пропозиція стала основою для розробки Женевських конвенцій про захист жертв війни, до яких на сьогодні приєдналося 196 держав світу.

Символіка МКЧХ

У 1864 році на дипломатичній конференції, яка проходила в Женеві, було прийнято емблему МКЧХ – червоний хрест на білому тлі, тобто зворотне розташування кольорів швейцарського прапору. Під час російсько-турецької війни 1876-78 років Османська імперія заявила про свій намір використовувати як захисну емблему червоний півмісяць замість червоного хреста. Згодом Іран також вирішив обрати свою емблему – Червоного Лева та Сонце. Пізніше Іран відмовився від цієї емблеми та став використовувати Червоний Півмісяць. Складнощі з наявними емблемами полягали в тому, що вони могли сприйматися з певним культурним, релігійним та політичним значенням. Тож у 2005 році держави-учасниці Женевських конвенцій домовилися про встановлення нової емблеми – Червоного Кристалу. При цьому нова емблема не скасовує використання Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Гаслом МКЧХ є «Милосердя на полі битви». Згідно зі Статутом, організація також використовує гасло «Через гуманізм до миру».

Структура МКЧХ

МКЧХ має кілька основних органів управління.

Асамблея – верховний орган управління МКЧХ. Асамблея складається з 15-25 громадян Швейцарії. Асамблея визначає основні цілі та стратегію МКЧХ, а також здійснює контроль за всією діяльністю організації.

Рада Асамблеї – допоміжний орган Асамблеї. Рада готує діяльність Асамблеї і приймає низку рішень, зокрема зі стратегічних фінансових питань, питань управління персоналом та зв’язків із громадськістю.

Офіс президента складається з президента та віцепрезидента. Президент стоїть на чолі організації та обирається на чотирирічний термін. Він відповідає за зовнішні стосунки, внутрішнє управління та розвиток організації. З 1 жовтня 2022 року цю посаду займає швейцарська дипломатка Мір’яна Сполярич-Еггер, яка має досвід роботи у міжнародних організаціях. Зокрема, її попередня діяльність була пов’язана з посадами помічника Генерального секретаря ООН, помічника адміністратора ПРООН та директора Регіонального бюро у країнах Європи та СНД. Сполярич-Еггер є першою жінкою, яка очолила організацію.

Директорат – виконавчий орган МКЧХ, відповідальний за реалізацію стратегії та завдань. Директорат відповідає за управління персоналом і забезпечує щоденну роботу організації.

Діяльність МКЧХ

МКЧХ є єдиною установою, на яку покладено завдання стежити за дотриманням міжнародного гуманітарного права (МГП) – галузі міжнародного права, що обмежує застосування насильства під час збройних конфліктів. Більше того, юрисдикція організації не обмежується лише збройними конфліктами. У ситуаціях, які не досягають рівня збройного конфлікту, але виправдовують впровадження гуманітарної діяльності, МКЧХ може пропонувати свої послуги уряду. Діяльність МКЧХ базується на чотирьох Женевських конвенціях 1949 року, трьох Додаткових протоколах до них, Статуті Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, резолюціях міжнародних конференцій цього руху та низці міжнародних договорів, які стосуються захисту жертв війни та обмеження засобів і методів ведення війни.

МКЧХ не може фізично захистити людей, однак намагається звести до мінімуму загрози для них, запобігти та зупинити жорстоке поводження з ними, привернути увагу до їхніх прав. Організація повідомляє про порушення МГП відповідним органам влади. Надання захисту включає роботу в місцях утримання під вартою (відвідування в’язниць, оцінка умов утримання тощо) та відновлення родинних зв’язків (розшук людей, обмін листами, возз’єднання родин, пошук відомостей про зниклих безвісти).

100-те відвідування Гуантанамо співробітниками МКЧХ

Діяльність МКЧХ з надання допомоги спрямована головним чином на ліквідацію наслідків порушень МГП, але може також усувати причини таких порушень. Така діяльність охоплює широке коло заходів: від постачання продуктів харчування та ліків до розширення можливостей у галузі надання базових послуг, наприклад, шляхом ремонту систем водопостачання та навчання персоналу, який надає першу допомогу.

Азербайджан: жителі села на кордоні з Вірменією самостійно збудували водопровід

МКЧХ регулярно нагадує державам про їхній обов’язок поширювати знання про МГП. Організація сприяє включенню МГП в освітні програми, надає допомогу при розробці навчальних планів вишів. МКЧХ надає державам технічні рекомендації та допомагає їхнім органам влади приймати національні закони і постанови для імплементації МГП.

Згідно зі Статутом Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, МКЧХ має докладати зусиль до розвитку МГП. Організація готує проєкти документів для представлення дипломатичним конференціям. Так, зокрема, відбулося з першими проєктами Женевських конвенцій. МКЧХ також організує консультації з державами та іншими зацікавленими сторонами, щоб визначити можливості прийняття нових норм МГП.

У випадку збройного конфлікту МКЧХ зазвичай конфіденційно звертається до обох сторін протистояння, що дозволяє вести конструктивний діалог та ефективно працювати в зоні бойових дій. При цьому організація залишає за собою право виступити з публічним засудженням конкретних порушень МГП, якщо порушення виявляються масштабними, конфіденційні зусилля не досягають успіху та публічне засудження може допомогти постраждалим.

Україна та МКЧХ

Договір між урядом України та МКЧХ був підписаний у 1995 році та набув чинності у 2004 році. Робота МКЧХ на території України почалася після російської агресії у 2014 році. Після 24 лютого 2022 року організація значно розширила масштаби своєї діяльності. У 10 представництвах МКЧХ в Україні працює близько 700 співробітників. Вони доставляють предмети першої необхідності переміщеним особам, постачають ліки та витратні матеріали медичним закладам, відновлюють системи водопостачання, надають іншу життєво необхідну допомогу.

У звіті МКЧХ зазначено, що за період з 24 лютого по 1 вересня 2022 року співробітниками організації на території України проведено низку заходів. Що стосується охорони здоров’я, 135 медичних закладів отримали допомогу у вигляді медичного обладнання, ліків, вимірювальних приладів тощо. Було передано понад 14 тисяч комплектів першої допомоги. 863 людини отримали психологічну підтримку. 319 поранених і хворих отримали допомогу з перевезенням, медичною евакуацією та догоспітальною невідкладною медичною допомогою. Загалом понад 1 мільйон людей отримали допомогу у вигляді продуктів харчування, грошей та нехарчових продуктів (гігієнічні набори, предмети побуту тощо).

У галузі критично важливої інфраструктури та допомоги з житлом 30 водоканалам у 12 областях було передано обладнання та матеріали для водоочищення. За допомоги МКЧХ було відновлено центральне опалення в окремих частинах Київської, Харківської, Миколаївської та Чернігівської областей. Близько 849400 літрів питної води було доставлено у Донецьку область у зв’язку з проблемами з водопостачанням. Було надано допомогу з відновленням електропостачання в Миколаївській області. Близько 13 тисяч пошкоджених осель було відремонтовано завдяки наданим матеріалам та інструментам. Також 36 лікарень та закладів первинної медико-санітарної допомоги отримали матеріали для ремонту.

У галузі захисту життя та гідності працівниками МКЧХ було передано понад 3000 повідомлень родинам позбавлених свободи осіб. 203 родини осіб, зниклих безвісті або позбавлених волі, отримали грошову допомогу. Також грошову допомогу отримали близько 790 сімей загиблих або поранених цивільних осіб. Було проведено 65 інформаційних сесій, на яких було роз’яснено щодо небезпеки мін та вибухонебезпечних залишків.

Працівники МКЧХ інформують про загрозу мін

Незважаючи на діяльність МКЧХ, наразі стосунки між організацією та Україною можна характеризувати як напружені. Зокрема, у середині березня 2022 року місія МКЧХ покинула Маріуполь, мешканці якого потребували значної комплексної допомоги. Також резонанс в Україні викликав візит тодішнього президента МКЧХ Петера Маурера до москви, де він поспілкувався з міністром закордонних справ росії Сергієм Лавровим. На зустрічі, між іншим, було висловлено думку про необхідність відкриття офісу МКЧХ в Ростові-на-Дону.

У середині жовтня 2022 року деякі українські політики стали вимагати від МКЧХ, щоб представники організації відвідали колонію в Оленівці та інші місця, де росія утримує військовополонених. Антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк навіть заявив, що можна буде ставити питання про розформування МКЧХ, якщо організація й надалі буде зволікати з виконанням своїх обов’язків. У пресрелізі МКЧХ зазначено, що представники організації готові відвідати військовополонених, однак не можуть отримати до них доступ.

Оцінюючи роботу МКЧХ, необхідно враховувати її номінальний статус та межі юрисдикції. МКЧХ є приватною організацією, тобто не несе жодної міжнародної відповідальності за свою діяльність. Вона має формальний міжнародний статус, оскільки покладає на себе зобов’язання щодо стеження за дотриманням норм МГП. Тобто у світової спільноти немає механізмів для того, щоб розпустити організацію. Глобальне невдоволення діяльністю організації хіба що може призвести до зменшення або припинення добровільних внесків у її бюджет. Юрисдикція МКЧХ тримається на тому, що переважна більшість держав світу приєдналася до Женевських конвенцій. Однак слід розуміти, що ці конвенції не мають примусової сили. Тобто авторитет МКЧХ існує настільки довго, наскільки держави світу погоджуються його визнавати. На нашу думку, саме усвідомлення подібного стану речей призводить до певної нерішучості у діях організації. Звісно, МКЧХ повинна бути об’єктивною, щоб ефективно виконувати свої обов’язки у численних конфліктах. Однак це не означає, що вона може ігнорувати факти. Зокрема, у своїх заявах та пресрелізах МКЧХ навіть не наважується вказати, що саме росія не допускає співробітників організації до військовополонених. Створюється враження, що цьому заважають певні непізнавані людським розумом закони Всесвіту. При цьому критикам МКЧХ слід розуміти, що альтернативи організації наразі немає. Зрештою, МКЧХ робить чимало. Проблема полягає в тому, що вона сама вирішує, де допомогти, а де раптом відступити.

Дивіться також матеріали про:

Всесвітню організацію охорони здоров’я,
Програму розвитку ООН,
МАГАТЕ,
Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН

Автор: Олег Пархітько         

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Підмітанням вулиць в Одесі ще кілька років тому опікувалися виключно комунальники. Однак поступово ці роботи перестають виконувати працівники ЖКС. На зміну комунальникам приходять керуючі компанії. І складається цікава ситуація – там, де комунальники розорювалися і по самі вуха влазили в борги, приватні фірми, пов'язані з міською владою, заробляли непогані гроші. … читати далi

Блекаут минулого тижня для півдня України виявився всього лише увертюрою до цієї. 23 листопада по Україні було випущено менше ракет, ніж під час попереднього удару – 70, 51 з них збили наші ППО, але результат для півдня України виявився важче. Одеська область, поряд з багатьма іншими областями, на кілька годин … читати далi

Жителька міста Татарбунари в Одеській області отримала підряди на капітальні ремонти укриттів в дитячих садках та ліцеї, а також на ремонт дитячого оздоровчого закладу, який прийматиме вимушених переселенців. Все б нічого, та пані має сумнівну репутацію, два капітальних ремонти укриттів підозріло дешево коштують і ніяких документів, які б підтвердили спроможність … читати далi

Звільнена територія в Харківській області настільки всіяна мінами та вибухонебезпечними залишками російської артилерії, що знадобляться роки, щоб її розчистити. Журналісти De Morgen виїхали із групою розмінування до села Липці, що розташоване менш ніж за 10 кілометрів від російського кордону. Читайте матеріал у перекладі для Центру публічних розслідувань. «Не ходіть по … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР