13 серпня 2021 р. 08:31

Парламентські вибори в Болгарії: хто покладе край кризі?

Парламентські вибори в Болгарії: хто покладе край кризі?

11 липня болгари обирали на позачергових парламентських виборах депутатів до Народних зборів – вищого законодавчого органу Болгарії. Народне волевиявлення відбувається у 31 виборчому районі. Їх називають багатомандатними, та вони приблизно збігаються з областями країни (на 3 БВР поділена Софія та на 2 – місто Пловдив та Пловдивська область). До окремого 32-го району відносять усі закордонні дільниці. У кожному з БВР діє районна виборча комісія. На виборах президента та депутатів до Європейського парламенту вона виконує лише організаційну функцію, на місцевих виборах організація здійснюється муніципальними виборчими комісіями. А от на парламентських з 2009 року саме РВК визначає мандатарія з більшістю голосів. Центрвиборчком розподіляє мандати між партіями та виборчими районами.

На липневих виборах перемогу здобула партія «Є такий народ» болгарського співака, ведучого та шоумена Славі Трифонова – 24,08%, яка в підсумку матиме 65 мандатів. Тренд на нові обличчя, як можна бачити, впевнено крокує світом. На другому місці, з відривом у всього пів відсотка (23,51%), опинився правоцентристський консервативний блок ГЕРБ–СДС («Громадяни для європейського розвитку Болгарії» колишнього прем’єра Бойко Борисова та Союз демократичних сил). Він отримає 63 місця в парламенті. Також до Народних зборів увійшли коаліції «БСП за Болгарію» (13,39%, соціалісти, у підсумку 36 депутатів), «Демократична Болгарія» (12,64%, правоцентристська, ліберальна, у підсумку 34 мандати), партія «Рух за права та свободи» (10,71%, представляє мусульманське населення Болгарії і отримає 29 мандатів) та коаліція «Встань! Мафіє, забирайся!», що об’єднала в собі партії правого та лівого крила (5,01%) та провела у законодавчий орган 13 представників. Таким чином розподіляться місця у парламенті, де за конституцією можуть засідати 240 народних обранців. 

Скільки депутатів пройшло у парламент від кожного регіону, можна бачити на інфографіці*.



*ITN - «Є такий народ», GERB-SDS - ГЕРБ–СДС, BSPzB - «БСП за Болгарію», DB - «Демократична Болгарія», DPS - «Рух за права та свободи», IBG-NI - «Встань! Мафіє, забирайся!»

Як вже зазначалося, вибори були позачерговими і стали спробою виходу з глибокої парламентської кризи.

Попереднє голосування відбулося 4 квітня. ГЕРБ-СДС отримав 75 мандатів, «Є такий народ» - 51, БСП - 43, «Рух за права та свободи» - 29, "Демократична Болгарія" - 27, «Встань! Мафіє, забирайся!» - 14. Жодна партія не могла сформувати уряд, тож розпочалася коаліціада. 

Парламентарі зробили три спроби призначити Раду Міністрів. Першим це намагався зробити ГЕРБ-СДС. Потім - "Є такий народ", згодом - соціалісти. Але домовитися не вдалося. 

Дивуватися такій ситуації не слід. В Болгарії вже протягом багатьох років зростало незадоволення однією з найвпливовіших політичинх сил останніх років - партією ГЕРБ. Створена 2006 року, вона активно увійшла у політичне життя країни і в 2009 році перемогла на виборах до Народних зборів. Проте вже через два роки вибухнув скандал - у доступі з'явилися плівки з записами розмов, у ході яких начебто прем'єр-міністр і лідер ГЕРБ Бойко Борисов давав вказівки підлеглим припинити розслідування корупційних дій. В результаті Борисов був змушений ставити у парламенті питання довіри до уряду. 

У 2011 році кандидат від партії Росен Плевнелієв переміг на виборах президента. Проте громадська підтримка ГЕРБ неухильно скорочувалася. Так, на виборах у парламент 2013 року. які також супроводжувалися низкою скандалів, партія стала першою, однак  своїх голосів для формування уряду ГЕРБу не вистачило. А через небажання інших політичних сил увійти з нею в коаліцію переможець взагалі опинився в опозиції. Після виборів 2014 і 2017 років ГЕРБ був членом коаліції. А згодом почалася вже згадана коаліціада-2021.

Окрім внутрішньої політичної турбулентності, на ситуацію в Болгарії впливають і зовнішні гравці. 2 червня 2021 року Управління з контролю за іноземними активами США ввело санкції проти олігархів Васіла Божкова та Деяна Пеєвського, які наразі перебувають в ОАЕ.  Їх звинуватили у створенні потужних корупційних схем. Рестрикції були запроваджені на підставі "Акта Магнитського" і торкнулися 64 компаній зазначених громадян. І хоча деякі ЗМІ напряму називали Божкова проросійським олігархом, опоненти звинувачували  саме проєвропейський ГЕРБ у потуранні таким діячам і неспроможності припинити їх діяльність. До речі, під час антиурядових протестів 2020 року громадяни вимагали покласти край корупції і пов'язаному з нею олігархату. Тоді часто згадувалося ім'я Деяна Пеєвського, який, за деякими даними, контролює більшість ЗМІ в країні. Свого часу він був депутатом від протурецької партії "Рух за права та свободи", яка вдало використовує свій вплив і вміє виторгувати собі політичні та економічні преференції.

Також США ввели санкції проти заступника голови Національного бюро з контролю за засобами спеціальної розвідки Ілько Желязкова

Ось в таких політичних умовах і відбулися позачергові липневі вибори до Народних зборів. 


Див. також: Строгость и подотчетность: как живется немецким депутатам и как устроена избирательная система Германии


Парламент – Народні збори

Болгарський однопалатний парламент включає 240 депутатів. Вони обираються на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування. З 2013 року в Болгарії вибори до Народних зборів відбуваються виключно за пропорційною системою, тобто громадяни голосують за партійні списки, жодних мажоритарних кандидатів. За Конституцією Республіки Болгарія, термін одного скликання складає 4 роки, але, як зазначалося вище, через громадське невдоволення, корупційні скандали та, здебільшого, нездатність 45-х Національних зборів, обраних у квітні 2021, сформувати уряд, уже в липні провели позачергові вибори. 

Такі великі числа у порядковому номері скликання можуть здивувати, зважаючи на буремні історичні події у Східній Європі та, зокрема, на Балканах, перехід Болгарії із залежності від однієї держави до іншої. Утім, болгари рахують номери Зборів ще з 1879 року, коли після Установчих зборів було скликано І Звичайні Народні збори. Окрім «звичайних» зборів, у яких цей прикметник зазвичай випускається, у цій країні існує поняття Великих Народних зборів. Це формація парламенту з 400 депутатів, яка скликається у випадках необхідності прийняти важливе державне рішення, як-от зміни до Конституції, території країни, вибір голови держави (ще за часів монархії). З усіх депутатів 200 обираються за пропорційною системою, а 200 – за мажоритарною. Коли рішення прийняте, Великі Народні збори розпускаються. За всю історію вони скликалися лише сім разів та востаннє діяли з липня 1990 до жовтня 1991, коли узгодили Конституцію, що є чинною зараз.

Згідно з цим документом Болгарія є парламентською республікою, а тому більшість питань внутрішньої та зовнішньої політики вирішує парламент. Народні збори можуть приймати, змінювати та скасовувати закони, приймати бюджет, встановлювати податки, призначати вибори Президента Республіки або всенародний референдум. Щодо кадрових питань, то парламент може обирати та звільняти прем’єр-міністра та міністрів, створювати або закривати міністерства за пропозицією прем’єра, обирати та звільняти керівників Болгарського національного банку та інших установ. У сфері зовнішньої політики депутати вирішують питання оголошення війни та укладення миру, ратифікують та денонсують міжнародні договори. Окрім того, Народні збори вводять воєнний або інший надзвичайний стан за пропозицією президента чи Ради Міністрів, надають амністію, призначають ордени та медалі, державні свята тощо.

Депутати болгарського парламенту, як і українські донедавна, користуються недоторканністю, тобто не можуть бути затримані і проти них не може бути розпочато кримінальне переслідування без дозволу Національних зборів та, якщо вони не засідають, Голови Національних зборів. Дозвіл на затримання не потрібен у разі тяжкого злочину, але в такому випадку негайно інформується парламент. З 2006 року дозвіл на відкриття кримінального провадження також не потрібен в разі письмової згоди депутата.

Див. також: Итальянский парламентаризм: пожизненные сенаторы, «стикеры против мошенничества» и борьба с равнодушием

Президент та віцепрезидент

Незважаючи на такі широкі повноваження парламенту, президент Болгарії виконує не лише функцію «втілення єдності нації», що записано в Конституції. Більше того, у допомогу йому існує посада віцепрезидента. Подібна посада з реальними повноваженнями в усій Європі зберегла ся ще тільки у Швейцарії. 

Вони обираються одночасно на 5 років та мають висуватися від однієї партії. Окрім того, до умов допуску до виборів належать вік у як мінімум 40 років та постійне проживання в Болгарії впродовж останніх п’яти років. Як і в Україні, президент, а з ним і віцепрезидент, можуть бути переобрані тільки на другий термін. Вони не повинні бути членами парламенту, здійснювати іншу державну, громадську та економічну діяльність та брати участь у керівництві політичними партіями.

Як уже було зазначено, віцепрезидент має допомагати президенту. У Конституції Болгарії немає окремо прописаних його повноважень, а тому розподіл обов’язків відбувається безпосередньо між цими двома керівниками. З 2017 року відповідні посади обіймають президент Румен Радев та віцепрезидентка Іліяна Йотова. До їх можливостей серед іншого належать надання або позбавлення болгарського громадянства, реалізація права на помилування, нагородження орденами та медалями, надання притулку. Серед кадрових питань президент може призначати та звільняти з посади керівників дипломатичних представництв та постійних представників Республіки Болгарія в міжнародних організаціях (за пропозицією Ради Міністрів) та інших вищих державних службовців, приймати вірчі й відкличні грамоти іноземних дипломатичних представників у країні.

Колишній командувач військово-повітряними силами Болгарії Румен Радев балотувався за підтримки соціалістів. Він всіляко заперечував свою проросійськість, хоча під час інавгураційного виступу в парламенті висловив надію на покращення відносин з Москвою. При цьому Кремль стримано, але схвально відгукнувся на його перемогу.  А глава РПЦ патріарх Кірілл в ході візиту до Болгарії висловив думку про наміри Радева будувати нормальні відносини з Росією. Президент відкрито конфліктує з партією ГЕРБ, тому під час скандалу через санкції з боку США проти проросійських олігархів глава держави рішуче підтримав рестрикції - адже вони завдали політичного удару по експрем'єру "гербівцю" Бойко Борисову. 

Невід’ємною частиною роботи президента є комунікація з парламентом та урядом, адже саме він призначає вибори до Національних зборів та органів місцевого самоврядування та дати проведення всенародного референдуму, коли для цього є рішення парламенту, затверджує зміни кордонів та центрів адміністративно-територіальних одиниць за пропозицією Ради Міністрів. Окрім того, він є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Болгарії та представляє країну на міжнародній арені, а тому може укладати міжнародні договори у визначених законом випадках. Важливою функцією також є президентський контроль за законодавчою діяльністю Національних зборів через право відкладеного вето. Голова держави може повернути законопроєкт на обговорення до парламенту, але не більше трьох разів. Якщо депутати проголосували більшістю за проєкт уже вчетверте, закон набуває чинності.

Окрім базової недоторканності, президент та віцепрезидент не несуть відповідальності за дії, вчинені під час виконання своїх функцій, за винятком державної зради та порушення Конституції. Звинувачення висувається за пропозиції щонайменше однієї чверті депутатів парламенту і підтримується Народними зборами, якщо за нього проголосувало більше двох третин депутатів. Конституційний Суд розглядає обвинувачення проти президента чи віцепрезидента протягом одного місяця з дня подання обвинувачення. Якщо буде встановлено, що вони вчинили державну зраду або порушили Конституцію, їхні повноваження припиняються.

Див. також: Евроскептики или пророссийские политики: чем "аукнутся" Украине события в Восточной Европе

Рада Міністрів

Вищим органом виконавчої влади Болгарії є Рада Міністрів. Вона здійснює внутрішню та зовнішню політику країни відповідно до Конституції та законів, загальне керівництво державною адміністрацією та Збройними Силами та забезпечує громадський порядок та національну безпеку.

Рада Міністрів складається з прем’єр-міністра, віцепрем’єрів та профільних міністрів, яких призначають Народні збори. Після обрання до уряду депутати, призначені міністрами, тимчасово втрачають депутатські права, які вони відновлюють у разі їх звільнення або падіння уряду.

Нинішній склад уряду – технічний, його призначив президент Румен Радев 12 травня для тимчасового керування державою до формування нової Ради Міністрів 46-ми Народними зборами. Прем’єр-міністром став колишній секретар глави держави з питань безпеки і оборони Стефан Янєв.

В обраного 11 липня парламенту ще є час на домовленості щодо нового складу уряду, і болгари та президент покладають великі надії на успіх цього скликання, адже затяжна політична криза точно не сприяє розвитку держави та Європейського Союзу, які визначені цілями державної політики у Конституції Республіки Болгарія.

Автор: Олексій Воронко

Поділитися