Тренди дезінформації та пропаганди в соціальних медіа Півдня України за 5 місяців війни

02 вересня 2022 р. 20:01

медіаграмотність

Від початку повномасштабного вторгнення одним з пріоритетних напрямів діяльності кремля стало створення фейків та постійні спроби їхнього впровадження в інформаційний простір України.

Активна фаза війни росії проти України стала кульмінацією російської пропаганди, розвиток якої розпочався набагато раніше ніж 24 лютого 2022 року. Ще з 2014 року росія почала активно розвивати риторику, що використовується і зараз, під час повномасштабної війни. Тоді, виправдовуючи анексію Криму, кремль говорив про так звані «етнічні чистки» та інші злочини, нібито скоєні нашою країною проти російськомовного населення.

За задумом москви, інформаційна війна мала як підготувати ґрунт всередині українського суспільства напередодні збройної інтервенції, так і легітимізувати вторгнення на територію суверенної країни в очах росіян та міжнародної аудиторії, щоб отримати лояльність до дій російської влади.

Одним з головних прийомів кремлівських пропагандистів є непослідовність, що має створити в свідомості аудиторії значний інформаційний хаос, наповнений великою кількістю «різноманітних правд». Незважаючи на зовнішню безсистемність, цей хаос створюється за добре відпрацьованим алгоритмом, на який працює вся машина дезінформації. Всі рівні пропаганди тут працюють разом: політики раз за разом проголошують нову «правду», яку моментально підхоплюють та розповсюджують провідні пропагандисти на телебаченні, в ЗМІ, соцмережах, месенджерах тощо (кожний канал точно відкалібрований відповідно до потреб одержувачів).

Одночасно прокремлівські тролі та боти в інтернеті намагаються максимально заповнити собою медіасередовище, створивши там відчуття масової підтримки війни в Україні, з одночасним тестуванням нових наративів, які, в залежності від ступеню успішності, або відкидаються, або стають готовими до застосування користувачами.

В самому загальному вигляді алгоритм кремлівської брехні можна уявити як замкнутий цикл різноманітних, емоційно заряджених та суперечливих інформаційних версій, якими безперервно бомбардується аудиторія.

Видання ІзбірКом за допомогою програми "Краля" здійснює регулярні моніторинги соціальних медіа з метою виявлення негативних російських інформаційних операцій.

Враховуючи законодавчі обмеження щодо розповсюдження інформації, головними майданчиками для трансляції проросійських меседжів в Україні від початку війни стають соціальні мережі (Facebook, Instagram, форуми та чати тощо) та месенджери (зокрема, Telegram, Viber, Messenger та інші). Найбільш популярними в цьому аспекті залишаються Facebook та Telegram.

Експерти ІзбірКома проаналізували матеріали, що були опубліковані в facebook-пабліках одеського регіону за період з 24 лютого по 31 липня 2022 року, на предмет наявності у них пропаганди, а також визначення методів, які використовувалися найчастіше. Загалом нами було проаналізовано дописи у 56 facebook-пабліках, що висвітлюють новини Одеси та Одеської області. Також нами були вивчені дописи найбільш популярних telegram-каналів одеського регіону за аналогічний період. До нашої вибірки увійшли медіа, що публікують місцеві новини і не є telegram-каналами регіональних ЗМІ: «Одесская книжка», «Одесский фраер», «Одесса Сегодня», «Одесса News», «Одесса Info», «Одесса как она есть», «Х..вая Одесса».

Зауважимо, що з початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року в українському сегменті Facebook та Telegram, як і взагалі в Україні, відбулося значне зростання патріотизму, проукраїнських та, відповідно, антиросійських настроїв. Все це не могло не вплинути на форми, які була вимушена приймати пропаганда, щоб досягати своєї мети.

Фейкові зображення як форма пропаганди та «розквіт нацизму» в Україні

Якщо порівняти особливості подачі інформації 2021 та 2022 років, то можна зауважити, що минулого року спостерігалася значна кількість фейків та публічних постів з неприхованими ознаками пропаганди, що не викликали такої масової негативної реакції читачів. Проросійська пропаганда 2022 року, стикаючись із законодавчими обмеженнями, вочевидь несхвальною реакцією аудиторії та ризиком блокування пропагандистських акаунтів, стала не такою відвертою та більш прихованою.

З цієї причини грубі та очевидні інфовкиди, наприклад, «фотошоп-фейки», якими пропагандисти щедро наповнювали власний, а також світовий інформаційний простори, рідко потрапляли до соціальних мереж та telegram-каналів одеського регіону. В якості прикладів тут можна навести одразу декілька фейкових зображень, які були створені з метою переконання глядачів в тому, що владу в Україні захопили нацисти:

  • полк «Азов» з прапором зі свастикою;
  • президент України, який тримає футболку зі своїм прізвищем та свастикою;
  • ополонка у формі свастики, в якій нібито купається боєць полку «Азов» тощо.

Всі ці зображення були зроблені за допомогою графічних редакторів та, якщо і потрапляли до одеського регіонального інфопростору, то винятково у формі коментарів від ботів та не сприймалися читачами серйозно.

Тож одним із пропагандистських трендів дезінформації та пропаганди в соціальних медіа (Telegram та Facebook) Півдня України за 5 місяців війни стало формування образу ворога з використанням нацистської ідеології та символіки, а також відповідних описів дій керівництва, Збройних Сил та громадян країни.

Окрім грубих "фотошоп-фейків", до цієї категорії ми можемо віднести теми, за допомогою яких автори намагалися підвести суспільну думку до того, що в Україні квітне нацизм. Так, російська пропаганда стверджувала, що напад на Україну є «спецоперацією», спрямованою на «денацифікацію» та «демілітаризацію» країни. Це тези, які використовував володимир путін, зокрема, у своєму посланні від 24 лютого 2022 року. Простіше кажучи: "не потрібно їх жаліти, вони ж не люди, а нацисти". Найчастіше в одеському регіоні тренд про нацистів у владі проявлявся в публікаціях щодо трагедії в будинку профспілок в Одесі 2 травня 2014 року та історій про українських військових, які нібито переодягаються у військову форму рф та чинять страшні звірства, щоб звинуватити в них росію.

Виправдовування вторгнення

Вказані пропагандистські наративи підводять нас до ще одного дезінформаційного тренду – легітимізації вторгнення росії до України та обґрунтування позиції, що росія діє з метою самооборони. Цей тренд загалом в українському та одеському регіональному інфопросторах зокрема отримав цікавий розвиток, адже найкращим чином його характеризує ціла низка мемів, яку спричинив виступ олександра лукашенка щодо виправдання російської агресії проти України. Йдеться про: «А я сейчас вам покажу … И если бы за шесть часов до операции не был нанесён превентивный удар по позициям – четыре позиции, я сейчас покажу карту, привёз – они бы атаковали наши войска… Хорошо, что начали».

В цьому контексті варто підкреслити, яку велику роль в протидії пропагандистським тезам, особливо в умовах війни, відіграє гумор, що дозволяє висловити та знизити рівень агресії, злості та напруги; відчути єдність та згуртованість зі співвітчизниками; побороти страх, осягнути нову реальність та інтегрувати болючий досвід. І найголовніше: пропаганда, яку висміяли, перестає діяти та перетворюється на нісенітницю. Ситуація з виступом олександра лукашенка є тому найкращим прикладом.

«Єдиний народ» та штучність української державності

Важливим пропагандистським трендом, що широко використовувався в соціальних медіа Півдня України за 5 місяців війни, є ідея нібито історичної єдності росіян і українців. Ідеологічну основу для цього тренду дала, зокрема, стаття володимира путіна, що була опублікована ним у липні 2022 року, «Про історичну єдність росіян і українців». Основними тезами тут є: українці – це вічна, невіддільна частина «триєдиного руського народу»; українська мова є лише діалектом російської мови; Україна – штучна держава, що виникла тільки в ХХ столітті завдяки СРСР тощо.

Цей тренд найбільш активно використовувався в одеському регіональному медіапросторі у формі «м’якої» пропаганди ностальгії за часами Російської імперії та СРСР, публікації архівних фотографій Одеси та міст Одеської області часто зі старими радянськими назвами, згадувань про щасливі безтурботні часи «єдиного минулого» України та росії тощо. Дуже часто такі фотографії містять посилання на відповідні сторінки у ворожій соціальній мережі «вконтакті». Цей вид пропаганди складав понад 65% з усіх виявлених під час моніторингів ІзбірКома порушень.

Конспірологічні теорії: в усьому винен Захід

Антиукраїнську риторику в російському інформаційному просторі постійно супроводжували й антизахідні та «антиНАТОвські» наративи – небезпека, яку Захід та НАТО нібито несуть для росії, оскільки вони шляхом дестабілізації пострадянського регіону, в першу чергу України, прагнуть знищити росію. Взагалі, за твердженнями кремлівських пропагандистів, росія «оточена ворогами», від яких вона повинна «захищатися».

Тож наступним пропагандистським трендом дезінформації та пропаганди в соціальних медіа Півдня України за 5 місяців війни стало тиражування різноманітних конспірологічних теорій:

  • Захід, який є представником «світового уряду», спровокував нацистські настрої в Україні та озброїв її для того, щоб взяти під контроль росію;
  • євреї, які є головними антисемітами, прийшли до влади, щоб знищувати євреїв;
  • НАТО руками українців намагається оточити росію та військовим шляхом захопити владу у світі;
  • генетична зброя проти росіян, що розробляється в американських біолабораторіях, створених на території України»
  • пандемія COVID-19, яка була запущена на територію росії українцями;
  • заперечення факту війни та наявності жертв (наприклад, шляхом поширення відеоматеріалів з «фальшивими небіжчиками», які рухаються в кадрі) тощо.

Конспірологічні теорії (або теорії змови) кремля полягають у представленні війни як змови світової еліти проти російського суспільства. Ці теорії покликані змінити сприйняття реальності, вивести їх на емоційний відгук, зробити людей більш вразливими та підозрілими, та змусити їх сприймати інформаційний хаос, що створюється московською пропагандою, як логічне ціле. Головна ідея, що об’єднує всі теорії щодо України, полягає в можливості відвернути увагу аудиторії від військових злочинів, що чинить москва, змістити акценти на пошуки ворогів ззовні та всередині; применшити страждання українців і заперечити масштаби війни; а також сформувати образ України та її лідерів як несамостійних політичних фігур, що є лише маріонетками та «розмінними монетами» в руках великих геополітичних гравців, які мріють знищити росію.

Певним чином всі ці теорії знаходили своє відображення в соціальних медіа Півдня України за 5 місяців війни. Рідко це зустрічалося у відверто радикальних формах, найчастіше – в межах коментарів від осіб, що «розібралися в ситуації» та бажають нарешті «розкрити очі» одеситам, які "наївно" вірять, що росія розпочала війну проти України, та не розуміють, що це лише частина «великої гри» наших спільних ворогів – Заходу, антисемітів, НАТО тощо.

«Одеса - російське місто» та маніпуляції щодо окупації

Багато зусиль проросійська пропаганда прикладала для просування теми невідворотності окупації одеського регіону. Це проявлялося, зокрема, у проведені опитувань та провокуванні дискусій на тему, чи варто здавати Одесу та одеський регіон росії, щоб зберегти його від знищення та не «повторювати долю Маріуполя». В коментарях можна було зустріти фотографії довоєнних мітингів одеського відділення комуністичної партії як свідчення підтримки приходу росії до одеського регіону. Також були зафіксовані публікації архівних фотографій мирних кафе, підпис до яких містив інформацію, що це «Одесса. Оккупация. 1943 год», що мало підвести глядача до думки, що окупації не потрібно боятися, оскільки нічого страшного на фотографії не зображено, то здача міста ворогу є шансом на збереження звичайного мирного життя.

Сьогодні інформаційний фронт є не менш важливим, аніж військові дії, що прекрасно розуміють російські пропагандисти, тому вони кидають потужні сили на розкол українського суспільства, намагаючись використати будь-який привід, аби розхитати ситуацію в Україні зсередини на свою користь.

Аналітичні спостереження дозволили виявити основні тренди російської дезінформації та пропаганди, які активно використовувалися в соціальних медіа Півдня України за 5 місяців війни. Ними стали:

- "нацизм в Україні",

- легітимізація вторгнення,

- теорії змови,

- ідеї «братських народів»,

маніпуляції щодо окупації та інші.

Прокремлівська дезінформаційна машина працює цілодобово, щоб наситити інформаційний простір України та одеського регіону хаосом та тривожністю, перекласти провину за власні воєнні злочини.

Авторка: Марина Калашлінська

Матеріал створений в межах проєкту Fight For Facts!, який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Погляди, висловлені в цих публікаціях, належать незалежним авторам і не обов’язково відображають погляди BMZ.

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Миколаїв зустрів ранковим артобстрілом і повітряною тривогою. Влучання були немов за стіною будинку, біля котрого ми стояли. Пізніше стане відомо про загибель цивільного за кілька кварталів від журналістки. Це – реальність, в якій місто живе тепер кожного дня. Військові, які з перших днів беруть участь у визволенні Миколаївщини, повинні були … читати далi

В Україні від початку року запрацював закон про основи національного спротиву. З 1 січня в країні почали формувати Сили територіальної оборони, які під час бойових дій виконують завдання у межах своєї місцевості.  Центр публічних розслідувань дослідив, як місцеві бюджети на Прикарпатті фінансують територіальну оборону.  Відповідно до Закону України “Про основи національного спротиву” та Положення про добровольчі … читати далi

Друга після повномасштабного вторгнення армії рф сесія Одеської міської ради відбулася 28 вересня. Попередня пройшла 29 червня та проводилась у так званому гібридному форматі (частина депутатів була присутня онлайн). Як інформує всеукраїнська громадська кампанія “Атестація депутатів місцевих рад”, 28 вересня у сесійній залі були зареєстровані 39 депутатів. Сесія проходила у звичному … читати далi

У російських «ЗМІ» Одещина залишається популярною темою в новинних та аналітичних матеріалах, якщо більшість з них можна так охарактеризувати. Одеська область постійно перебуває під інформаційним прицілом російської пропаганди, особливо від початку повномасштабної війни. Медіа рф не втомлюються регулярно створювати контент, що дискредитує регіон, його мешканців, чи події, що напряму або … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР