«Одесу бомбитимуть, але це неточно»: як часто телеграм-канали перевіряють інформацію під час війни

16 травня 2022 р. 18:21

медіа

Основним контентом популярних одеських телеграм-каналів перед війною були матеріали, надіслані користувачами. Як правило, ці тексти не перевірялися адміністраторами, публікувалося все, що може набрати якомога більше переглядів та реакцій. Звісно, такий підхід призводив до поширення однобічної, неперевіреної інформації. А часом – і проросійської пропаганди.

У деяких каналах буйно квітли прокремлівські наративи про утиски російськомовних в Одесі, про особливий статус Одеси в межах України, про неприйняття української мови, культури в місті. І все це виглядало, ніби «глас народу». Мовляв, прості одесити скаржаться, а ми надаємо їм майданчик для самовираження. 

Проте після 24 лютого деякі одеські телеграм-канали, які висловлювали скепсис щодо української культури, мови, а інколи й держави, почали просувати ЗСУ, долучатися до волонтерства, проклинати окупантів та насміхатися над російським керівництвом. У більшості із цих медіа відверта пропаганда зникла. Однак, деякі проблеми все ж лишилися.

Так, видання продовжують поширювати контент дописувачів без перевірки. Часом це призводить до маніпулювання на болючих темах. Також частина видань поширює інформацію про обстріли міста та області без достовірних посилань на джерела, що також може вводити в оману читачів.

Для того, щоб визначити, як часто популярні одеські телеграм-канали друкують неперевірену інформацію під час війни, ми проаналізували дописи найбільш популярних із них за квітень – першу декаду травня. До нашої вибірки увійшли медіа, що публікують місцеві новини і не є телеграм-каналами регіональних ЗМІ: «Одесская книжка», «Одесский фраер», «Одесса Сегодня», «Одесса News», «Одесса Info», «Одесса как она есть», «Х..вая Одесса».

Подібний контент вираховувався через наявність у текстах відповідних слів-маркерів, що можуть вказувати на використання недостовірної інформації із неперевірених джерел. Ці ж слова-маркери можуть допомогти пересічному читачу орієнтуватися у шаленому потоці інформації, який продукують телеграм-канали, і визначати ті пости, що потребують додаткової перевірки.

«Читачі масово скаржаться»

Телеграм-канали, як і деякі ЗМІ, час від часу використовують слово «масово», яке не завжди дозволяє розібратися у справжньому масштабі проблеми. Часом це слово просто дозволяє роздути проблему, якої може й не існувати. Розберемо декілька прикладів.  

1 квітня «Х..вая Одесса» поширила допис про те, що курсанти одного із Одеських університетів «масово» скаржаться на те, що їм не видали 30 тисяч гривень. Було також додано припущення, що ці гроші привласнило керівництво університету.

Однак до допису було прикріплено тільки два скріншоти, зрозуміло, без імен дописувачів. Також не наводилася ніяка інша позиція. Наприклад, коментар керівництва, який би був тут дуже доцільним. Тож подібний текст цілком можемо вважати маніпулятивним, оскільки висновок про «масовість» скарг та й взагалі сама версія подій є неперевіреною. За такою схемою можна звинуватити будь-який інший університет чи установу.

Так само 7 квітня телеграм-канал «Одесса Infо» опублікував пост про те, що жителі Татарбунар жаліються на голову місцевої поліції. Але у дописі розказано лише одну історію, хоча у ній зазначено «я уже не первый пострадавший по ментовскому беспределу».

Цілком можливо, що як у першому, так і у другому випадках проблема була, але подібний підхід: використання однієї сторони, відсутність згадок конкретних джерел, – не дає змогу ані отримати повну картину, ані вирішити саму проблему. Також під час війни неперевірена інформація без належного контексту може призвести до поширення недовіри до місцевої влади та правоохоронних структур, що теж небезпечно.

Однак ми зафіксували випадки, коли дописи, що містили слово-маркер «масово», були неманіпулятивними. Той самий канал «Одесса Infо», допис за 17 квітня. У тексті йшлося про те, що читачі «масово» отримали повідомлення на мобільний телефон від оператора. У дописі не обмежилися констатацією факту, але розібралися із тим, що сталося, перевірили інформацію. З’ясувалося, що це було тестування системи масового оповіщення.

Таким чином, дописи, де є тільки вказівка на «масові» повідомлення, скарги, але в яких не наведено додаткових джерел інформації, ми зараховували до категорії «недостовірні посилання». Оскільки було неможливо встановити конкретне джерело, що надало інформацію. Тим часом, якщо були вказівки на подальшу перевірку, ми зараховували такі повідомлення до категорії «намагання перевірити інформацію».

«Із достовірних джерел пишуть», «є інформація»

Вживання формулювань «якісь джерела (без вказівки) пишуть або повідомляють» також може призводити до маніпулювання. На початку війни для поширення панічних настроїв тексти саме із такими висловами активно вкидалися у соцмережі. Так само, із посиланням на якісь «спеціальні чати для військових», невідомого друга в поліції, який поділився інформацією, публікувалися повідомлення про нібито отруєну воду в Одесі, зруйновану дамбу, дзвінки з незнайомих номерів, що будуть наводкою для артилерії, можливі нищівні обстріли усієї території України…

Популярні одеські телеграм-канали також використовують подібні звороти.

Наприклад, телеграм-канал «Одесская книжка» без посилань на джерела пише:

Але хто саме повідомляє? З яких саме джерел це стало відомо? Чи можна цьому вірити? Що означає «в нашу сторону»?

Подібна подача інформації також може заплутувати і породжувати панічні настрої. Дуже важливо, щоб повідомлення про загрозу обстрілів читачі отримували саме із достовірних джерел. І знали, хто саме говорить про ці загрози і що оцінки про ймовірність обстрілів робили компетентні люди. А не просто ті, хто в Краснодарському краї рф побачили, як у них над головою пролетіла ракета «предположительно в сторону Одессы».

У телеграм-каналах також можуть згадувати про ЗМІ, які щось пишуть. При цьому конкретні видання не називаються, тож також неможливо перевірити, що це за ЗМІ: якісні, жовті, а можливо, взагалі – кремлівські.

Так, на каналі «Одесса Info» із посиланнями на російські ЗМІ подавалася інформація про ситуацію в Придністров’ї. Згадувалися також «місцеві ЗМІ», неназвані.

Проте чи можна довіряти таким дописам? Зрозуміло, що росіянам вигідно «розкачувати» ситуацію у Придністров’ї. Наша паніка і страх – на руку ворогу. Тому наскільки доцільно давати повідомлення із посиланням на неназвані російські видання? Або ж неназвані місцеві ЗМІ, якщо не зрозуміло, чи це українські місцеві журналісти чи все ж придністровські?

Щоправда, повідомлення «РосСМИ» на каналі із часом перевірили, як змогли. В одному випадку одні неназвані місцеві жителі написали, що у них «все спокійно», а інші – що були вибухи. Щодо «стрілянини» на кордоні теж інформацію із часом додали, і теж без конкретики: «Выяснили. Возле границы с ПМР учения наших. Все под контролем».

Схожа ситуація на телеграм-каналі «Х..вая Одесса». Ніби перевірили інформацію, але як саме, в яких саме джерелах?

Спочатку повідомляють про вибух, а потім повідомляють про «достовірні джерела», які написали, що це ППО.

Тож у випадку неназваних ЗМІ, «достовірних джерел», службових чатів тощо – такі повідомлення уналежнювалися до категорії «недостовірні джерела». Якщо ж ішлося про перевірку інформації, але джерела цієї перевірки також не називалися – такі повідомлення заносилися до категорії «намагання перевірити інформацію».

Дивіться також: Моніторинг одеських соцмереж

«Судячи з усього», «швидше за все», «можливо»

Деякі повідомлення одеських телеграм-каналів ґрунтувалися на припущеннях, які також ніяк не перевірялися. Маркерами тут виступали вислови на кшталт «судячи з усього», «щось», «десь», «швидше за все», «можливо», «приблизно», «очевидно», «імовірно».

Із таких дописів часом взагалі не було зрозуміло, звідки взялася інформація.

Фактично, це чутки. Люди щось чули (імовірно вибух, але це неточно). Тривоги не було (тому припускають, що це ППО). Тож часом телеграм-канали просто ретранслюють чутки, а оскільки підписників у них дуже багато, неякісна інформація швидко розноситься містом. І може більше нашкодити, ніж допомогти.

Час від часу телеграм-канали все ж намагаються перевіряти такі чутки. Але дуже часто джерело, звідки інформацію перевіряли, залишається невідомим.

Тут є і маркер «нам пишуть», що вказує на недостовірне посилання. А також є припущення «можливо». Після цього вказівка на те, що інформація перевіряється. І підтвердження – але без посилання на джерело.

Війна росії проти України: що іноземні ЗМІ писали про Одесу та регіон у квітні

Тож як багато в одеських телеграм-каналах неперевіреної інформації?

Тепер подивимося на загальні результати із використанням зазначених слів-маркерів по одеських телеграм-каналах.

Отже, за квітень – першу декаду травня було знайдено 193 дописи зі словами-маркерами.

Лише 15,4% із них мали посилання хоча б на якісь джерела (офіційні чи власні). Решта містили ті або інші порушення із стандартом достовірності. 44% послуговувалися недостовірними джерелами (найбільше «Одесса Info» та «Х..вая Одесса»). 18,1% дописів були поширені взагалі без будь-якої вказівки на джерело і можуть вважатися чутками (найбільше – «Х..вая Одесса»). У 19,6% випадків видання намагалися перевірити інформацію, але також не ставили посилання на джерела (найбільше «Одесса Info»).

Таким чином, ми визначили перелік слів-маркерів, які допоможуть виявляти маніпулятивну, неперевірену інформацію, а також розповіли про алгоритм її можливої перевірки. Так, особливу увагу потрібно звертати на повідомлення, що:

  • містять припущення (вставні слова, що використовуються для цього «імовірно», «швидше за все», «судячи з усього», «можливо» тощо);
  • не містять вказівки на жодне джерело («надіслали», «повідомляють», «говорять» тощо)
  • не містять чіткого посилання на джерело («читачі жаліються», «ЗМІ пишуть», «із достовірних джерел повідомляють»).

Оскільки телеграм-канали є наразі найбільш оперативними медіа, то, звісно, можуть публікувати свідчення очевидців. І ці повідомлення, якщо їх професійно перевіряти та подавати, можуть стати критично важливими для того, щоб зрозуміти, що насправді відбувається. А також – можуть бути використані у майбутньому. Як докази воєнних злочинів рф. Проте все ж самих лише повідомлень очевидців замало. Пізніше має оприлюднюватися й офіційна інформація (з лінком на свідчення, що вийшли раніше). Це дає змогу зрозуміти контекст, побачити більш повну картину. Так, деякі телеграм-канали це роблять, проте все ж з їхніх повідомлень не завжди зрозуміло, до кого саме зверталися по коментар, хто відповідатиме за поширені дані.

Сьогодні телеграм-канали є одним із найбільш популярних джерел інформації. Безперечно, вони виграють у швидкості. Проте читаючи їх, потрібно все ж зважати, на те, звідки медіа взяли ту або іншу інформацію. Немає чіткої вказівки на джерело – немає віри написаному.

Авторка: Наталя Стеблина

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

24 лютого Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення в Україну, оголосивши проведення "спеціальної військової операції" в Україні.  Президент Росії Володимир Путін повідомив про офіційне визнання так званих Донецької та Луганської народних республік (окуповані окремі райони Донецької та Луганської області) 21 лютого. Напередодні в ОРДЛО оголосили "масову евакуацію жінок, дітей та людей … читати далi

Протягом травня 2022 року експерти досліджували публікації медіа Одеси та Одеського регіону для оцінки якості та неупередженості висвітлення інформації про події, виявлення проросійської пропаганди, дезінформації, прихованих спроб маніпулювання громадською думкою, а також порівняння цих характеристик з попередніми періодами. Були проаналізовані усі дописи, розміщені в травні у вісімнадцяти одеських медіа, що … читати далi

Устин Данчук — сценарист, режисер, ведучий кіношколи для молоді у Херсоні та режисер понад 100 короткометражних та анімаційних фільмів, документальних фільмів, телевізійних програм та арт-проєктів. Ми зустрічаємося з ним за кавою в Одесі і говоримо про його місце сили – рідний Херсон, який Устинові довелося залишити після окупації російськими загарбниками.  … читати далi

Станом на червень Луганська область майже повністю захоплена військами рф. Розбудовувати окупаційну владу подекуди приїжджають із раніше захоплених територій, та є багато й місцевих колаборантів. Ключові ж посади – це «виконуючі обов’язки глав адміністрацій». Журналісти Центру публічних розслідувань зібрали все, що відомо з відкритих джерел про «гауляйтерів» Луганської області (гауляйтер — з … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР