Одеса та південь України у кривому дзеркалі російської пропаганди

04 червня 2022 р. 15:21

ЗМІ війна медіа

Кремлівські пропагандисти невпинно створюють потворну паралельну реальність для росіян, метою якої є виправдання путінського режиму та його злочинів.

Для того, щоб краще зрозуміти, як це відбувається на практиці, розглянемо найбільш поширені вигадки кремлівських пропагандистів на прикладі Одеського регіону. Це і ЗСУ, які обстрілюють житлові будинки в місті. Націоналісти, що перевдягаються в російську форму, щоб залякувати одеситів, формуючи негативний образ «освободителям». Налякані до смерті одеські продавці, що змушені говорити українською...

Про ці та інші випадки читайте в цьому огляді, зробленому за допомогою програми з автоматизації медіамоніторингу "Краля" видання Ізбірком.

Частота згадувань того чи іншого регіону України в російських пропагандистських ЗМІ залежить від низки факторів:

  • наявності планів рашистів з ескалації військового конфлікту в регіоні та необхідності підготувати суспільну думку в росії до цього;
  • бажання похвалитися/применшити значущість в залежності від ступеню успішності/неуспішності «специальной военной операции» в певних районах країни;
  • необхідності виправдатися та звинуватити українську сторону у власних чорних справах тощо.

Почнемо із 23 квітня. У той день по місту було випущено вісім ракет, одна з яких влучила в один із висотних будинків ЖК «Тірас» по вулиці Корольова. Внаслідок обстрілу загинули 7 осіб, у тому числі 3-місячна дівчинка з мамою та бабусею. Близько двох десятків людей було поранено.

Через деякий час після ракетних ударів по мирним мешканцям та через гучний суспільний резонанс, який виник в наслідок цього, російські ЗМІ почали публікувати інформацію, що удари по житлових будинках в Одесі були нанесені ЗСУ. Публікації були насичені фразами «фейк», «невдовзі правда вийшла назовні», «українці вдарили по своїх» тощо. На додаток вказувалося, що ця інформація є офіційною та підтвердженою мерією Одеси, яка «сама опровергла украинский фейк о том, что русские военные якобы обстреляли жилые дома в городе».

Офіційний представник міністерства оборони рф ігор конашенков в той самий день також повідомив про завдання росією «високоточного ракетного удару в районі Одеси» по військових об’єктах. Він повідомив, що в результаті було вражено логістичний термінал на військовому аеродромі, де зберігалася «велика партія іноземного озброєння, що надійшло від США і європейських країн» (жодного слова про житлові будинки, загибель мирного населення та всього того, що відбулося в цей день в Одесі насправді).

Окрім випадків, коли російській пропаганді було необхідно приховувати власні військові злочини та звинувачувати в них Україну, кількість згадок про південь України та Одеський регіон починала різко зростати, особливо напередодні другого та дев’ятого травня. Аналіз подібних «медіа-вкидів» дозволяє краще та осяжніше зрозуміти, що відбувається в цій частині світу, а також зробити певні прогнози щодо ймовірного подальшого перебігу подій. Вказані дописи будувалися за схемою: «Київ та західні країни заплющують очі на злочини, як і загалом на неонацизм, який розростається в Україні, немов ракова пухлина», а от «ми не забудемо, та будемо добиватися покарання…».

Дивіться також "Одеські ЗМІ у квітні: пошук нових джерел інформації та фінансування"

Паралельно наприкінці квітня 2022 року значно зросла кількість дописів на тему «Одесса – русский город». Вказані публікації супроводжувалися «глибокою стурбованістю» авторів, щодо того, які страшні загрози несе в собі знаходження території півдня України під контролем українських націоналістів. Вказувалося, що якщо залишити південні території на відкуп владі України, то населенню, яке там проживає, «загрожує катастрофа, репресії та ймовірне фізичне знищення багатьох тисяч людей». Ця думка неодноразово повторювалася в російських ЗМІ з неодмінним висновком, що в південні регіони мають бути «звільнені» та там мають бути проведені референдуми, оскільки громадяни, що там мешкають, «мають право на самовизначення».

Також робилися «прогнози» щодо того, які конкретно території півдня України мають війти до складу росії. Серед них, поряд з Херсонською та Миколаївською областями, як правило, опинявся й Одеський регіон. Також в цьому контексті неодноразово порушувалася тема «невідворотного саморозпаду» України внаслідок того, що населення країни не може домовитися між собою. Пропаганда прогнозувала, що втрата українських територій, де «мешкають люди, які розмовляють та думають по-іншому» відбудеться найближчим часом.

Дуже популярною темою публікацій щодо півдня України також було обговорення «замінованого українцями» Чорного моря. В черговий раз намагаючись зняти з себе відповідальність за власні злочини, росія стверджувала, що судноплавство в Чорному морі стало неможливим не через те, що москва почала війну проти України, заблокувала чорноморські порти, перетворила акваторію Чорного моря на бойову арену та поставила під загрозу глобальної продовольчої кризи цілий світ, а виключно внаслідок дій України.

У спотвореній реальності пропагандистів збройні сили України «розкидали» вздовж чорноморського узбережжя старі міни, які відірвалися від якорів та попливли за течією, допливши до Криму, Туреччини, Болгарії тощо. І саме тому Чорне море є заблокованим для цивільного судноплавства.

Не забула держава орків й похвалитися тим, що безоплатно передала Україні рятувальне судно. Адже росія за версією пропаганди «прагне забезпечити максимальну безпеку для цивільного судноплавства в Азовському, Чорному та Середземному морях», а Україна «намагається ухилитися від обговорення питання забезпечення безпеки іноземних суден, що знаходяться в портах Чорного та Азовського морів». Тому заради деблокади та убезпечення виходу іноземних суден із чорноморських портів росією була здійснена безкоштовна передача Україні рятувального судна «Сапфір». Однак в своїх публікаціях росіяни не вважали за потрібне вказати, що рятувальне судно «Сапфір» і так є українським, а також про те, що воно було піратським чином захоплене російськими окупантами 26 лютого 2022 року в районі острова Зміїний.

На окрему увагу заслуговують публікації на тему «чи чекає Одеса росіян», автори яких доходили висновку, що «ОДЕСА ЧЕКАЄ!», адже (авторський стиль збережено): «керівництво міста вміло залякувало одеситів білбордами, що зображують страждання Донбасу... Школи Одеси розпрощалися з російською мовою… продавці та касири СКРІЗЬ, під страхом покарання, заговорили українською… Тих, хто чекає на ЗВІЛЕННЯ Одеси, в місті переважна більшість. Але вони беззбройні, роз'єднані та залякані…» Вказані дописи слугують одній основній меті – намалювати картину, що Одеса мріє «запросити російський десант», але вона цього не робить, бо налякана українськими нацистами.

«Одесу бомбитимуть, але це неточно»: як часто телеграм-канали перевіряють інформацію під час війни

В той самий час, в якості превентивних заходів проти ймовірних звинувачень росії в чергових військових злочинах, публікувалися статті про українських націоналістів, які переодягалися в російську форму для вчинення провокацій. Зокрема, вказувалося, що на вулицях Одеси з’явилися перевдягненні українські військовослужбовці для «проведення чергової провокації з метою дискредитації російських збройних сил».

Підбиваючи підсумки, зазначимо, війна в Україні та її підтримка російським суспільством багато в чому ґрунтується на примарному світі ілюзій, створеному пропагандою. Критичне спостереження за нею та її методами не тільки допомагає нам краще зрозуміти, що відбувається в головах росіян, а й виступає достатньо чітким індикатором тих позицій, які займає російське керівництво з різних питань. Адже для легітимації власних злочинних дій, воно мусить постійно підтримувати це, створене на брехні та протиріччях, задзеркалля.

З початком повномасштабної війни росії проти України засоби масової інформації країни-агресора остаточно перетворилися на пропагандистські канали, що невпинно раз за разом транслюють нав’язані путінським режимом тези: Україну треба звільняти від нацистів; війна була неминуча; Одеса, Миколаїв, Херсон (необхідне підкреслити) – чекає на російський десант…

Перемога над російською пропагандистською машиною сьогодні є завданням не менш важливим, ніж військова перемога над «второй армієй мира». Протистояти російській пропаганді необхідно, але варто враховувати, що хоча «прозріння» навряд чи відбудеться швидко, але ми маємо змогу спостерігати, як дедалі більше буде зростати розрив між світом брехні та ілюзій та об’єктивною реальністю, в якийсь момент ставши «несумісним із життям» для божевільного путінського режиму. Слава Україні!

Авторка: Марина Калашлінська

Моніторинг підготовлений за допомогою програми "Краля", створеною виданням «ІзбірКом» в рамках проєкту, спрямованого на протидію кремлівській дезінформації та політиці маніпулятивного впливу на громадян за підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation.

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

24 лютого Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення в Україну, оголосивши проведення "спеціальної військової операції" в Україні.  Президент Росії Володимир Путін повідомив про офіційне визнання так званих Донецької та Луганської народних республік (окуповані окремі райони Донецької та Луганської області) 21 лютого. Напередодні в ОРДЛО оголосили "масову евакуацію жінок, дітей та людей … читати далi

Протягом травня 2022 року експерти досліджували публікації медіа Одеси та Одеського регіону для оцінки якості та неупередженості висвітлення інформації про події, виявлення проросійської пропаганди, дезінформації, прихованих спроб маніпулювання громадською думкою, а також порівняння цих характеристик з попередніми періодами. Були проаналізовані усі дописи, розміщені в травні у вісімнадцяти одеських медіа, що … читати далi

Устин Данчук — сценарист, режисер, ведучий кіношколи для молоді у Херсоні та режисер понад 100 короткометражних та анімаційних фільмів, документальних фільмів, телевізійних програм та арт-проєктів. Ми зустрічаємося з ним за кавою в Одесі і говоримо про його місце сили – рідний Херсон, який Устинові довелося залишити після окупації російськими загарбниками.  … читати далi

Станом на червень Луганська область майже повністю захоплена військами рф. Розбудовувати окупаційну владу подекуди приїжджають із раніше захоплених територій, та є багато й місцевих колаборантів. Ключові ж посади – це «виконуючі обов’язки глав адміністрацій». Журналісти Центру публічних розслідувань зібрали все, що відомо з відкритих джерел про «гауляйтерів» Луганської області (гауляйтер — з … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР