08 червня 2022 р. 19:21

Авіаудари, війна в Чорному морі та продовольча криза: що про Одесу писали міжнародні медіа у травні

Авіаудари, війна в Чорному морі та продовольча криза: що про Одесу писали міжнародні медіа у травні

Адженда іноземних медіа щодо війни в Україні змінюється — новин стає менше. Можна знайти інформацію про чергові обстріли росією українських територій, проте лише ту, яка стосується великих міст, як Харків, Київ чи Одеса. Попри це, у травні Одеса не зникала з інформаційного поля світу через потенційний голод — порти заблоковані, і світова спільнота намагається вирішити питання поставки зернових культур.

Чергові обстріли Одеси

На початку травня росіяни вчергове завдали авіудару по портовому місту, про що у новинному форматі написали Reuters, Bloomberg, CNN та The New York Times. Медіа повідомили про зруйнований гуртожиток, загибель 14-річного хлопця, влучення у торговий центр та склад в порту. В Одеській міській раді повідомили, що з бомбардувальника Ту-22 випустили крилаті ракети, проте першочергові цілі залишаються невідомими.

NBC News наголосили на тому, що 9 травня вся Україна очікувала масованого обстрілу території, однак не пощастило лише Одесі: сім російських ракет вдарили по портовому місту, в результаті чого загинула щонайменше одна людина. Офіцер оперативного командування «Південь» Владислав Назаров заявив, що російські війська використовують «застарілі ракети радянського виробництва», які мають погане наведення і вбивають мирних жителів.

Медіа також розповідає історії родини, які виїхали в Одесу з Херсона. Однак через постійну загрозу ракетних обстрілів родина переїжджає на захід України. 

Після затоплення російського флагмана «Москва» багато хто відчув, що може видихнути. Однак це відчуття розвіялося після того, як російська ракета влучила у квартиру, вбивши вісім людей, у тому числі немовля. Сам мер Одеси Геннадій Труханов в інтерв’ю Euronews заявив, що Одеса може стати «наступним Маріуполем».

Дивіться також: як часто телеграм-канали перевіряють інформацію під час війни

Продовольча криза через блокаду українських портів

Основною темою міжнародних медіа у травні стала потенційна продовольча криза, яка вже виникає у країнах третього світу через війну та блокування експорту з українських портів. 

Reuters писали про те, що Туреччина веде переговори з росією та Україною щодо експорту зерна з України через Босфор. Водночас заступник міністра закордонних справ росії Андрій Руденко заявив, що москва готова надати коридор в обмін на скасування деяких санкцій. Однак Перша віце-прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко наголошує, що без згоди росіян вивезти зерно неможливо. 8 червня міністр закордонних справ росії Сергій Лавров прибуде до Туреччини, щоб обговорити створення морського коридору для експорту. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу також сказав, що росія хоче скасувати санкції проти страхового сектора, оскільки це вплине на судна, які будуть брати участь у потенційній судноплавній мережі, тоді як Україна не хоче, щоб російські військові кораблі відійшли від Одеси. Цю тезу підтверджує й видання Bloomberg, посилаючись на слова путіна, який під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі заявив, що готовий сприяти експорту зерна та добрив, але лише за умови зняття санкцій з його країни.

Зеленський же закликає світову спільноту сприяти саме припиненню блокади портів. «Вперше за десятиліття в Одесі немає звичайного руху торгового флоту, не функціонує звичний порт. Напевно, такого в Одесі не було з часів Другої світової війни. Без нашого експорту сільськогосподарської продукції десятки країн у різних частинах світу вже перебувають на межі дефіциту продовольства. І з часом ситуація може стати просто жахливою. Це прямий наслідок російської агресії, подолати яку можна лише разом — усіма європейцями, усім вільним світом», — передає The Guardian

Водночас Україна хоче отримати гарантії, що коридор не дозволить російським військам атакувати Одесу з моря. 

Президент Європейської ради Шарль Мішель звинуватив росію у використанні поставок як «невидимої ракети проти країн, що розвиваються» і звинуватив Кремль у назріванні глобальної продовольчої кризи, що змусило посла москви в ООН залишити засідання Ради Безпеки. Мішель звернувся до посла росії Василя Небензі, сказавши, що мільйони тонн зерна і пшениці застрягли в контейнерах і суднах в українському порту Одеса. За його словами, це сталося «через російські військові кораблі в Чорному морі», а також атаки москви на транспортну інфраструктуру та зерносховища, танки, бомби та міни. Мішель також звинуватив російські війська у крадіжці зерна з тимчасово окупованих районів.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив у понеділок Раді Безпеки, що країна залишається відданою пошуку рішень для запобігання світовій продовольчій кризі та готова створити «необхідні умови» для відновлення експорту з ключового південного порту Одеси.

«Питання полягає в тому, як зробити так, щоб росія не зловживала торговим шляхом для нападу на саме місто», — сказав він.

Подвоїти зусилля, щоб забезпечити експорт та водночас гуманітарну допомогу України, вирішив і Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, про що повідомив у розмові з Президентом України. Адже, за словами Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна втрачає 170 мільйонів доларів за день через блокаду виходу до моря. Наразі частину продукції експортували автомобільним та залізничним транспортом, але деякі інші резерви залишилися в районах під обстрілами або були захоплені росією.

Одеські ЗМІ у квітні: пошук нових джерел інформації та фінансування

Війна на морі

Колишній командувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс у колонці для Bloomberg вважає, що наступна лінія фронту буде пролягати в Чорному морі. Ставрідіс пише, що росіяни готові відрізати українську економіку від доступу до моря, відтворюючи стратегію Анаконди, яку президент США Авраам Лінкольн використовував у 19 столітті, щоб задушити Конфедерацію. Проте військовий не гарантує успіх росії, оскільки українці виявляються такими ж стійкими на морі, як і на суші, здійснюючи успішні бої проти російських військово-морських сил.

Севастополь дає рф перевагу в потенційних боях на морі. Росіяни мають понад три десятки боєздатних бойових кораблів з безпосереднім доступом до важливих водних шляхів Чорного моря та принаймні частково контролюють 60% узбережжя України від Криму через Азовське море до материкової частини росії. Україна ж втратила свої основні кораблі, які були захоплені або знищені у 2014. 

Однак затоплення чорноморського флагмана росії - крейсера «москва» - стало хорошим прикладом того, як українці збираються підійти до війни на своєму узбережжі. Україна використала крилату ракету малої дальності «Нептун» і застали росіян зненацька. Таким чином українці заявили, що мають намір боротися за контроль біля узбережжя. 

Західне обладнання буде мати важливе значення  так само, як і розвідувальні дані. Тому росіянам доведеться придумати нові стратегії. Це може включати використання моря як «фланкової зони», щоб обійти лінії українських захисників на суші, подібно до кроку генерала Дугласа Макартура під час висадки в Інчхоні на Корейському півострові в 1950 році. Іншою можливістю може бути блокування порту Одеси, щоб спробувати відірвати українську економіку від глобальних ринків. По-третє, росіяни вестимуть інтенсивний допоміжний вогонь з моря по українським цілям на березі.

«Величезне Чорне море — це переважно міжнародні води. Військові кораблі НАТО можуть вільно подорожувати куди завгодно, в тому числі в територіальні води України та її 200-мильну виключну економічну зону. Поступати ці води росії немає сенсу. Натомість шукайте, щоб вони стали наступним головним фронтом в українській війні», — завершує Джеймс Ставрідіс.

Одеса та південь України у кривому дзеркалі російської пропаганди

Катакомби як бомбосховище 

ABC News розповідає історію про одеських волонтерів, які перетворюють частину тунелів катакомб у придатні для життя бомбосховища. 

Катакомби створили у ХІХ столітті для видобутку вапняку, пізніше партизани використовували їх для боротьби з нацистами під час Другої світової війни. Частину катакомб пізніше підготували на випадок ядерного вибуху під час холодної війни, але покинули після розпаду Радянського Союзу.

Волонтери вибрали ту частину, яка має відповідну структуру і за радянських часів вміщувала понад 1000 людей. Перевага катакомб — глибина та кілька входів та виходів.  

Волонтери вже почистили від сміття, проклали електричні лінії та встановили світлодіодні лампочки та дерев’яні лавки з теплоізоляцією. 

Авторка: Юлія Бондар

Матеріал підготовлений в рамках проєкту, спрямованого на протидію кремлівській дезінформації та політиці маніпулятивного впливу на громадян за підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation.

Поділитися