СБУ слідкує за вашими балачками: як в Україні судять за фейки про коронавірус

19 травня 2020 р. 16:55

ЗМІ СБУ коронавірус медіа

За період карантину в Україні, за наявною в Єдиному реєстрі судових рішень інформацією, склали 89 протоколів на поширювачів неправдивої інформації про COVID-19.

Більшість підозрюваних в суді пояснювали, що вважали поширену інформацію правдою і лише хотіли повідомити друзів про знайдені сенсації. Дехто ж зізнавався, що просто не вміє розрізняти фейки. Тим не менше, майже 30% тих, на кого склали протоколи, суд визнав винними і оштрафував.

Журналістка «Четвертої влади» перебрала вручну 900 постанов в реєстрі судових рішень, щоб знайти рішення, які стосуються поширення коронавірусних фейків. Перевірила всі постанови за статтею 173-1 (Поширювання неправдивих чуток) Кодексу про адмінправопорушення (КУпАП) з 12-го березня по 18 травня.

Стаття 173-1 КУпАП передбачає штраф 10-15 неоподатковуваних мінімумів (170-255 гривень) або й навіть виправні роботи до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку за «поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку».

До штрафу ще треба сплатити 420 гривень судового збору.

900 постанов не стосуються загалом поширювання чуток. Просто через недосконалість судового реєстру за пошуком підтягувалися справи також по статтях 173 (дрібне хуліганство), 173-2 (вчинення домашнього насильства), 173-3 (виготовлення і пропаганда георгієвської стрічки), 173-4 (булінг).

Перед тим як описати кого, як і за які саме дії покарали українські суди, пропонуємо вам інформацію і ресурси для фільтрування фейків про COVID-19.

Правила інформаційної гігієни прості: фільтруй джерела, перевіряй факти (особливо дуже вражаючі), не перевантажуй свій мозок тоннами інформації, детальніше про них можна почитати тут чи тут. А найпоширеніші фейки в Україні збирають у voxukraine.org та coronafakes.com

Фейки про коронавірус у соцмережах виявляє Служба безпеки України. СБУ збирає інформацію і відправляє в поліцію, де на поширювачів фейків складають адміністративні протоколи.

Чому саме СБУ цим займається? Зокрема й тому, що поширена брехня може мати значні шкідливі наслідки, як, наприклад, руйнування вишок 5G по всьому світу через повідомлення, що вони передають COVID-19, чи демонстрації на які людей надихає не лише складна економічна ситуація, а й теорії змови, які можуть звучати навіть з вуст перших осіб держави.

Всесвітня організації охорони здоров'я вважає, що «інфодемія» навколо COVID-19 може бути небезпечнішою за сам вірус.

Де найбільше ловлять за плітки про COVID-19

Щоб покарати за поширення фейка правоохоронці мають «попітніти», щоб довести, що ви поширили справді недостовірну інформацію і коли хтось її побачить, то може вдатися до паніки або вдатися до порушення громадського порядку.

Кожен пункт: хто може побачити, яку саме паніку ви могли спричинити, чому це небезпечно – має бути доведеним.

З 12-го березня по 18 травня українські суди розглянули і винесли рішення щодо 89 протоколів за поширення фейків про коронавірус. Найбільше постанов у із судового реєстру на Житомирщині і Хмельниччині.

80% протоколів через фейки в соціальних мережах 

65 протоколів склали через поширення фейків про коронавірус у Фейсбуці;
шість протоколів склали через повідомлення в Інстаграмі;
один через фейк у вайбері;
один через фейк у соцмережі, назву якої в постанові суду не вказують.
В шести випадках поліція склала протоколи через усні неправдиві чутки. Люди пліткували про сусідів і односельчан, які повернулися за кордону і нібито хворіють на COVID-19.

Двох з усних поширювачів чуток оштрафували. Жінку на Волині, яка пліткувала про сусіда, мовляв він хоче приїхати в село та заразити односельчан. Та жительку Київщини, яка розповідала сусідам «страшилки» про односельчанку, яка повернулась із заробітків у Польщі, привезла хворобу та порушує правила самоізоляції.

Були й більш неординарні випадки, як от історія з жителем Львівщини, який сам собі прописав діагноз COVID-19 і розповідав про це біля сільського магазину чим, за версією поліції, «спричинив паніку серед населення». Він відбувся усним зауваженням.

В Дніпрі чоловік «спричинив паніку», бо через гучномовець повідомляв перехожих, що в країні комендантський час.

Чи не найдивніша ситуація склалася в Нових Санжарах. Там хочуть оштрафувати бухгалтерку місцевого центру Первинної медико-санітарної допомоги, бо вона по мобільному повідомила сімейному лікарю про те, що житель сусіднього села хворий на СОVІD-19 «чим викликала паніку серед населення». Суд повернув поліції доопрацювати її справу.

Про суть ще 10 протоколів здогадатися неможливо. Здебільшого (в шести випадках) через те, що поліція погано їх склала і не надала суддям повну інформацію про порушення.

30 громадян оштрафували

За поширення фейків оштрафували 30 українців, попри те, що в суді більшість з них «щиро розкаялися» і завіряли, що вважали інформацію правдивою.

При цьому іноді суди звільняли від адміністративної відповідальності тих, хто визнавав свою вину, хоча ці люди вчинили по суті те саме правопорушення як і ті, хто отримував штрафи.

Наприклад, у Херсоні судили жінку, яка опублікувала у фейсбуці фейкову інформацію про проведення Департаментом охорони здоров'я безкоштовного обстеження, видачу тестів на виявлення COVID-19 та медичних масок. Аналогічний фейк розповсюдив чоловік з Радомишля Житомирської області.

В суді обоє розкаялась і завірили, що на момент поширення вважали повідомлення правдивим. Втім у схожих випадках різні суди прийняли різні рішення. В першому випадку – штраф, а в другому – закриття справи, звільнення від відповідальності і усне зауваження «у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення».

У Чернівцях чоловіка оштрафували через поширення в інстаграмі ролика на якому він, цитуємо: «з необережності, не маючи на меті негативного умислу, вказав на будинок по АДРЕСА_2 та розповів, що в даному будинку проживає громадянин, який заразив всіх коронавірусом». Він програв і у апеляції.

24 протоколи суди закрили

Один протокол суд закрив через малозначність вчиненого правопорушення, а решту у зв'язку з відсутністю в діях людей складу адміністративного правопорушення. Причинами закриття протоколів був, здебільшого, брак доказів вини:

поліція не описала як слід ситуацію;
поліція не довела неправдивість поширеної інформації; 
поліція не переконала суд, що фейк спричинив чи може спричинити паніку;
поліція не вказала які саме наслідки може спричинити фейк.
Одну справу закрили, бо поліція двічі подала до суду протокол з помилками.

Дві справи закрили з таким формулюванням: «суддя не вбачає, що така повідомлена ОСОБА_1 інформація, попри її неправдивість та явну абсурдність могла викликати у людини нестримний страх чи неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації».

Також справу закривали, бо бачили в поширенні фейку лише мету проінформувати населення на важливу тему, наприклад про надто високі ціни.

24 протоколи суди повернули поліції на доопрацювання

З наступних причин: 

у протоколі не розкрито суті адміністративного правопорушення, зокрема, у чому полягає неправдивість поширеної інформації та які саме наслідки вона могла спричинити;
не вказано конкретно в чому полягає обвинувачення;
немає таких важливих деталей, як вказаного місця і часу вчинення правопорушення, інформації про свідків, імені особи про яку пліткували, копій поширених фейків, або ж інформації про те, яке коло осіб могло побачити фейк і панікувати, або ж протокол складений «почерком, який неможливо прочитати та зрозуміти суть правопорушення».
Попри те, що значну кількість протоколів суди повертають поліції на доопрацювання, така практика, як пояснили нам адвокати, є не зовсім законною – суди мають закривати справи, якщо поліцейські не надали достатньо доказів чи наробили помилок в документах.

9 осіб покарали усним зауваженням

У цих випадках суди вважали поширення фейків не значним правопорушенням, враховували сімейний стан, стан здоров'я, щирі каяття та мотиви обвинувачених. Всіх їх звільнили від адміністративної відповідальності і покарали усним зауваженням.

У одному випадку суддя оголосив самовідвід, бо обвинувачений виявився присяжним цього суду. Ще в одному випадку суд не розглянув справу, бо обвинувачений не прибув на судове засідання.

За які фейки в соцмережах штрафували

Найбільше українці поширювали сенсації і теорії змови. Штрафи отримали як ті, хто поширював фейки, що в Україні взагалі немає ніякого коронавірусу так і ті, хто повідомляв про зараження в нереальних масштабах.

Трохи теорій змови: на Полтавщині суд оштрафував чоловіка, який опублікував фейк про заборони ставити діагноз COVID-19 в лікарнях, а в Херсонській області оштрафували жінку, яка опублікувала фейк про відсутність апаратів ШВЛ, ліків та захисту для медиків у обласному центрі.

Адмінку отримували поширювачі фейків з гучними заголовками: «Сєвєродонецьк перетворять у вірусну резервацію», «Лікувати їх вже не має сенсу! В українських клініках заборонили пенсіонерам ходити в лікарні», «Це сталося! Всі в'їзди і виїзди м.Городище перекриті», щоправда в суді поширювач останнього повідомлення сказав, що це був жарт на перше квітня, але його жарт не зрозуміли.

Найпопулярнішим виявився фейк з президентом Зеленським і прифотошопленою маскою за 1 гривню 60 копійок, отримати яку можна зателефонувавши в СБУ за номером 0800-501-482.

За номером, до речі, справді можна потрапити на Гарячу лінію СБУ. В судах працівники служби безпеки доводили, що ця картинка дискредитує державні правоохоронні органи, в одному випадку на засідання суду навіть прийшов начальник Гадяцького МРВ УСБУ в Полтавській області.

Попри поширеність фейку, який не давав спокою працівникам СБУ, в судовому реєстрі є інформація лише про шість протоколів, складених через його поширення. У двох випадках людей оштрафували, в решті – справи закрили.

Популярністю також користувався фейк про вертольоти, які дезинфікуватимуть міста без попередження. Львівянку, яка видалила повідомлення наступного ж дня після поширення, всеодно за це оштрафували.

Три штрафи отримали поширювачі повідомлення «К приезду Зеленского – и.о. губернатора Закарпатья Гетманенко втридорога покупает костюмы и респираторы медикам (ДОКУМЕНТ)», яке поширила низка сайтів.

Протоколи складали на поширювачів неправдивої інформації про різноманітні знижки, безкоштовні маски, дезінфектори і таке інше.

Суд покарав штрафом  водія із Шепетівки, який поширив фейк, що уряд нібито зобов'язав магазини, банки та аптеки видавати відвідувачам маски.

Оштрафували й  жительку Херсону, яка повідомила про проведення Департаментом охорони здоров'я безкоштовного обстеження населення та видачі тестів на «коронавірус», медичних масок. Втім, переважно суди не вважали такі фейки небезпечними.

Сім протоколів склали на поширювачів фейків про захворюваність у певних населених пунктах.

Оштрафували лише трьох, в одному випадку суд цитує повідомлення: «Без паники, сегодня по новостям подтвердили 1 случай заражения Covid 19 в Славянске. Берегите себя и своих близких!!», яке на той момент було неправдивим.

Чотири аналогічні протоколи склали на жителів Коростишева, що на Житомирщині за поширення повідомлення «В Коростишеві через коронавірус закрили лікарню на карантин». Всі вони містили аналогічні помилки, тому суд відправив їх в поліцію на доопрацювання. Нині повідомлення видалили з публічного доступу.

Поліція склала протоколи на поширювачів таких повідомлень: «В Україні вже понад 200 тисяч хворих 9 вже не стало і все це тільки за 6 днів», «У Києві чоловіка жорстоко побили за те, що він кашлів у автобусі», або ж за коментар у Фейсбуці «Кажуть, що цілий бус приїхав з Іскрянськими людьми з Польщі. Одного чоловіка в тяжкому стані доправили до Черкаської лікарні, інші на самоізоляції. Начебто їх з буса, біля танка забрала швидка…» Втім суд закрив ці справи.

Нагадаємо, більшість штрафів за порушення карантину на Рівненщині суди повертають поліції. Нещодавно, перші штрафи отримали люди, які не одягали захисні маски.

ФОТОКОЛАЖ Олега Лазарєва, використано картину Едварда Мунка «Крик»

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

У 2012 році провідні українські партії мали власні сторінки у соцмережах лише з декількома тисячами підписників. За вісім років ситуація кардинально змінилася: партії та політики наймають команди для розкрутки власних сторінок в соцмережах та витрачають гроші на виборчі кампанії в онлайн. До «традиційних» майданчиків, на кшталт, Facebook, додалися месенджери й відеоплатформи. … читати далi

Онкодиспансери можуть отримати більше грошей, принаймні, поки високопосадовці не натиснуть на гальма. Нещодавно пацієнтка з онкозахворюванням поскаржилася, що в Одеському онкодиспансері її відмовилися обстежувати безкоштовно. Після офіційного листа від Національної служби здоров'я України (НСЗУ) до диспансеру проблема вирішилася, і жінка нічого не заплатила зі своєї кишені, бо такі обстеження від … читати далi

С одесским “Колл-центром 15-01” уже заключены договоры почти на 3,5 миллиона гривень. Семь жилищно-коммунальных сервисов заказали у этой компании услуги по приему телефонных звонков в рамках такой программы как “Скорая коммунальная помощь”.  Напомним, департамент городского хозяйства Одесского городского совета запустил с 16 декабря прошлого года в городе скорую коммунальную помощь. Сначала … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР