Фільми, серіали, соцмережі і додатки: як світ бореться з фейками

17 січня 2020 р. 16:57

ЗМІ медіа

Експерти компанії CHEQ і університету Балтімора порахували, в яку суму світовій економіці обходяться фейкові новини: вийшло, що весь світовий ринок втрачає на фейках близько $79 млрд щороку. ІзбірКом пропонує огляд деяких заходів медійної спільноти та цікаві фільми про те, що таке фейки і як з ними борються.

 

Отже, відповідно до досліджень 2019 року, найсильніше фейки впливають на ринок цінних паперів. Там втрати становлять $39 млрд на рік. На другому місці за впливом - фінансові фейки. Вони відбирають у ринку до $17 млрд. У $9,54 млрд обходиться відновлення репутації після публікації фейків. Близько $9 млрд бізнес втрачає на дезінформації у сфері медицини і здоров'я.

І, звичайно, політичні фейки. Але вони якраз обходяться бізнесу відносно дешево - $400 млн в рік. Згідно з підрахунками експертів, під час президентської кампанії в США 2020 року на поширення фейків буде витрачено близько $200 млн.

Крім того, бренди втрачають близько $235 млн на рік на тому, що їх реклама розміщується поруч з фейковими новинами і пропагандою. 

Фейк — це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації.

Це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору

 

Аби дати цьому раду та хоч якось фільтрувати інформацію, соцмережі та ЗМІ створюють різноманітні програми, за допомогою яких споживачі інформації можуть відрізнити правду від брехні. І хоч досконалих інструментів не існує, деякі з них справді цікаві й можуть бути корисними.

Facebook перевірятиме факти

У першій половині 2020 року Facebook запустить в Україні фактчекінгову програму та позначатиме маніпуляції у стрічці новин.

Про це заявила менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук.

«Ми зараз готуємося до розширення глобальної програми протидії дезінформації в Україні. У нас є система, яка відпрацьована у світі — це програма під назвою Тhird-party fact-checker. Ми співпрацюємо із локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають нам перевіряти контент. Це працює за кількома принципами — звичайно, ми використовуємо machine learning і просимо фактчекерів перевірити наші внутрішні передбачення щодо того, яка інформація або з яких сайтів може бути маніпулятивною. Також вони самі можуть моніторити і надсилати інформацію нам», - зазначила Катерина Крук.

За її словами, Facebook має 46 глобальних партнерів, які займаються перевіркою інформації, але партнерів в Україні поки нема. 

Ознаки, які можуть вказати на фейк:

 

ДЖЕРЕЛА

  •  Відсутність джерел інформації.
  • Анонімні джерела.
  • Інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані.
  • Лінк на підозрілі або маловідомі джерела (лінк на сайт huhurtrt.ru).
  •  Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.
  • Дані соціологічних компаній, які не були активними в міжвиборчий період або були помічені у співпраці з політичними силами.
  • Недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати).

ЕКСПЕРТИ

  • Представники структур, яких не існує в реальності.
    Експерти без вказування інституції, яку представляють.
    Анонімні експерти (“вчені вважають…”).
    Експерти, які фінансуються зацікавленою стороною і просувають її точку зору.
    Політично заангажовані експерти.

ЕМОЦІЇ

  • Думка чи оцінка подається як факт.
    Заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним.
    Емоційне накручування в матеріалі.
    Апеляція до забобонів, конспірологічних теорій.
    Журналіст вживає в матеріалі слова, що викликають позитивні або негативні емоції.
    Навішування ярликів, поширення стереотипів.

 

Перевірку інформації компанія довіряє іншим організаціям, бо не має технічної можливості набрати штат експертів, щоб робити це самостійно. Катерина Крук зазначила, що Facebook не втручатиметься у роботу локальних фактчекерів.

Facebook також візуально виділятиме у стрічці інформацію, яка має ознаки маніпуляцій. 

«Укрінформ» запускає інноваційний додаток Defake для боротьби з фейками

Генеральний директор «Укрінформу» Олександр Харченко заявив про це на міжнародній конференції на тему «Медіа майбутнього» у Варшаві.

Про це пише власне сам «Укрінформ».

Програма в автоматичному режимі зчитуватиме будь-який текст, який з’являється на екрані комп’ютера чи смартфона користувача, а при виявленні ключових слів, які вказують на можливий фейк, виділить ключове з цих слів окремим кольором, як активне посилання. Натискаючи на нього, користувач нікуди не переходить, а бачить на тій самій сторінці над виділеним словом маленьке напівпрозоре віконце, у якому викладені основні факти щодо цієї інформації.

Видання Texty.org.ua розробило інструмент під назвою «Фейкогриз»

 Він працює на основі штучного інтелекту і повідомляє користувачам про маніпуляції та дезінформацію в новинах. Наразі «Фейкогриз» доступний як розширення для браузера Mozilla Firefox, Chrome та як бот у Telegram, а згодом з’явиться бот для месенджера від Facebook.

Якщо встановити розширення і зайти на сайт, що часто публікує новини, які не відповідають журналістським стандартам, або на маніпулятивний матеріал, то користувач отримає сповіщення про це. Якщо надіслати “Фейкогризу” лінк у Telegram, то користувач отримає відповідь про те, чи новина містить порушення.

Для створення «Фейкогриза» використали нейромережу, яку навчили спочатку на 7 тис. матеріалів. Їх перечитали і промаркували професійні журналісти. Потім додали ще близько 2 тис. новин уже після того, як з ними попрацював алгоритм. Ці новини вручну перевірили та виправили помилки класифікатора.

Штучний інтелект постійно навчається і стає кращим, якщо користувачі допомагають позначати маніпулятивні та фейкові новини. 

Наприклад:

Веб-інструмент працює майже з усіма українськими сайтами, які називають себе новинними ресурсами. 

Цікаві фільми

Якщо навіть ви не дуже цікавитеся політикою, а тим більше міжнародною, Бенедикт Камбербетч вам майже точно не байдужий, тож радимо переглянути фільм, в якому він зіграв головну роль, - "Брекзіт". Він не лище про те, як маніпулювали британцями, а й про нас з вами... 

Минулого року вийшов трилер "Захоплення" ("The Capture") - про солдата, якого несправедливо звинувачують у вбивстві за допомогою маніпуляцій, зокрема підробки відеодоказів.

Цікавою є документалка «Нічого, крім брехні» – фільм за участю американського журналіста та документаліста Саймона Островського.

Наприкінці 2019 року на екрани вийшов український фільм "Ціна правди" - про журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні. Він - перший, хто у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932—1933 роках відбувся Голодомор. І якщо зараз це здається очевидним, то у той час все було непросто аж настільки, що відомий у той час журналіст Волтер Дюранті, який лише за рік перед тим отримав Пулітцерівську премію, зайняв провідну позицію у кампанії проти Джонса. 31 березня 1933 року «Нью-Йорк таймс» надрукувала статтю, в якій стверджувалося, що Джонс бреше, а в Україні немає ніякого голоду...

І на завершення - невеликий анонс: нещодавно HBO оголосив про те, що в березні 2020 року вийде документальний фільм про фейки. Називатися проект буде After Truth: Desinformation And The Cost Of Fake News. Режисером фільму став документаліст Ендрю Россі. продюсером виступив журналіст Брайан Стелтер (CNN, NYT).

Євгенія Генова

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Коли навесні в Україні були виявлені перші випадки коронавірусу та введений карантин, ніхто і думки не мав, що це розтягнеться надовго. Проте, як виявилося, літо 2020-го не буде схоже на всі інші, адже нам доведеться жити у певних обмеженнях. ІзбірКом щодня інформуватиме про перебіг події на Одещині, в Україні та … читати далi

ІзбірКом проаналізував статки депутатів Одеської обласної ради на підставі поданих ними е-декларацій. Нагадаємо, раніше ми вже знайомили читачів з деклараціями міського голови Одеси Геннадія Труханова, голови Одеської ОДА Максима Куцого та депутатів Одеської міської ради. Також ми порівнювали статки міських голів міст обласного значення.  Кампанія з подачі електронних декларацій завершилася … читати далi

Нещодавно ми писали про те, що задекларували міські голови міст обласного підпорядкування, тепер ІзбірКом проаналізував електронні документи про майно та доходи представників депутатського корпусу Одеської міської ради та вибрав для вас найцікавіші моменти. Зазначимо, що всі 64 депутати Одеської міської ради вчасно подали декларації про доходи за 2019 рік.  Дивіденди та зарплати: як … читати далi

Нещодавно, 1 червня, завершився термін подання щорічних декларацій за 2019 рік. Цього року строки подачі були подовжені через спалах коронавірусної інфекції у країні. ІзбірКом підготував огляд електронних декларацій, які подали мери міст обласного підпорядкування на Одещині. Загалом у переліку - дев’ять міст. Зазначимо, що на даний час одне місто - … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР