Спліт може стати новим маршрутом в Європу для Одеси: інтерв'ю з послинею Хорватії

19 листопада 2021 р. 10:36

Одеса інтерв'ю

Щороку Хорватія відзначає День краватки. Цей день важливий для хорватів: низка істориків вважає, що саме вони винайшли цей модний аксесуар іще в 17 столітті. Червоні шовкові хустинки прикрашали шиї хорватських вояків у Тридцятилітній війни. Хорватська армія проявила хоробрість і героїзм, завдяки чому французький король Людовик XIV запросив її представників до королівського двору. Там він і побачив хустинки, які йому дуже сподобалися. Французи називали їх «крават» (від франц. «хорват») — і краватки швидко припали їм до вподоби.
 
Нещодавно і Одеса відзначила День краватки. Для одеситів та гостей міста було організовано невеличке свято, де волонтери розповідали історію хорватського аксесуару, дарували краватки.
 
До святкування приєдналася пані Аніца Джамич, Надзвичайний і Повноважний Посол Хорватії в Україні. Сьогодні ІзбірКом публікує інтерв’ю з дипломаткою.
  
- Добрий день, шановна Аніцо! Я рада вітати Вас на півдні України, у сонячній Одесі. Майже три роки Ви перебуваєте на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Хорватії в Україні.  Які ваші враження від Одеси та від України загалом?
 
- Передусім щиро вітаю ваших читачів і дякую за можливість відповісти на Ваші запитання.
Одеса – це місто, яке завжди хотіла відвідати. Я познайомилася з ним через кіно та літературу, тож у самій назві є щось привабливе для мене. 

Побувавши в Одесі вперше, я побачила тут французьку традицію в поєднанні з традиціями найрізноманітніших народів та етносів. Привабливість Одеси зумовлюється відкритістю цього міста для кожного, і тому ми, посли, з задоволенням повертаємось сюди. З часом я знайшла тут друзів, які стали для мене добрим духом Одеси. 

А Україна відразу підкорила мене. Тут я зустріла людей, схожих на хорватів менталітетом – добре вихованих, а тому люб’язних, високоосвічених, відкритих до контакту з іноземцями. Приємно брати участь в житті вашої держави і спостерігати за розвитком України у найрізноманітніших сферах.
  
- Які специфічні риси сучасних українців Ви помітили?
 
- На мій погляд, українцям необхідно попрацювати над набуттям самосвідомості. Ви маєте стільки позитивних рис, але не наголошуєте на них. І це прикро. Мені здається, ніби вам не віриться, що ви, українці, можете дати щось хороше іншим. Зрештою, вас упізнають у світі за вашими позитивними рисами. Перш за все, це та молодість, той ентузіазм і бажання, щоб Україна була комфортним місцем для життя кожного.
 
- Як гадаєте, чи відбулася з Вами акультурація в український простір упродовж останніх років?
 
- Не сказала б, що відбулася акультурація, хоча це було б цілком можливо. Наші менталітети близькі, а це означає, що у нас є якісь спільні прагнення, ми маємо подібну етнологічну традицію, навіть наші літературні та культурні зв’язки виявляють багато подібності. Тому я б радше говорила про неочікувану близькість і впізнаваність різноманітних зв’язків, які відкривають широке поле роботи для будь-якого посла.
 
- У Хорватії є місто-побратим Одеси – Спліт. На Вашу думку, що є спільного та відмінного між цими містами?
 

- І Спліт, і Одеса – це приморські міста: хорватське на Середземному морі, українське – на Чорному. Обидва є важливими на національному та міжнародному рівнях. Це портові міста, які відіграють важливу роль у сполученні своєї країни зі світом. Відмінності є насамперед у їхніх розмірах і чисельності населення, а також у безпосередній орієнтації. Спліт – це місто в країні, що є частиною Європейського Союзу. А це відкриває для Одеси можливості значно суттєвіші, ніж співпраця з самим тільки містом Спліт у найрізноманітніших проєктах.
 
- Давайте поговоримо про розвиток цих зв’язків. У вересні минулого року Ви відвідали Одесу і зустрілися з мером Геннадієм Трухановим, який запропонував співпрацю з хорватським містом-побратимом. У яких саме сферах може відбуватися ця взаємодія?
 
- Хоча Спліт старший за Одесу - його засновано понад 1700 років тому, - хорватське місто має ті ж самі проблеми та виклики, що й будь-яке інше. Поза тим, обидва міста є регіональними «туристичними Мекками». Так, туризм становить вагому частину їхнього річного доходу, разом із тим вимагаючи значної адаптивності інших допоміжних секторів, особливо під час пандемії. Крім того, обидва міста мають чималий економічний потенціал, який ми хотіли б активувати. Також Спліт і Одеса багаті культурою та науковими досягненнями, тож зв’язки у цій площині були б доволі плідними.
 
 - У 2016 році прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович запевнив, що Ваша держава сприятиме вступу України до ЄС. Минуло 5 років, але суттєвих змін на нашому шляху до Європи не відбулося. Що, на Вашу думку, крім бойових дій на тимчасово окупованому Сході нашої країни, заважає вступу в Євросоюз?
 
- Безумовно, одним із найважливіших процесів, що мають відбутися в будь-якій країні, яка хоче відповідати європейським стандартам, є реформи. Треба знати, а це ми повторювали й самі собі незліченну кількість разів, що реформи важливі для нас самих, а не для Європи. Реформи, звісно, передбачають зміну ментальності. Забезпечення законодавчої бази – це перший крок, а другий, набагато складніший, – це реалізація закону, тобто його впровадження, а в цьому найважливішу роль відіграє ментальність.
 
 - Чи були на Вашому дипломатичному шляху труднощі через те, що Ви жінка?
 
- Хорватська держава була створена в 90-х роках. На момент, коли я почала працювати в державному управлінні, в Офісі президента Республіки, я вже закінчила аспірантуру Європейського коледжу в Брюґґе. Працювати в той час у найвищій державній інстанції, повсякчас у сфері зовнішньої політики, було честю, але й відповідальністю.
 
Я також навчалася у Франції, у Вищій школі адміністрації. Там я побачила, наскільки важливою для збереження державності є гармонізована адміністрація.
 
Гадаю, що в моєму кар’єрному шляху на першому місці стояла певна компетентність, і я не можу сказати, що мала труднощі з кар’єрним зростанням. Але маю зазначити, що для мене самої було важливо зростати поступово, не перестрибуючи сходинки. Багато моїх колег пройшли значно складніший кар’єрний шлях, хоча традиційно жінки займали високі посади як у політиці, так і в бізнесі. Але це були поодинокі випадки, і в останні роки, на загальне задоволення, спостерігається стрімке зростання кількості компетентних жінок у всіх сферах. У цьому Хорватія не відстає ні від Європи, ні від світу, хоча всі ми прагнемо досягти поставлених цілей, які є дуже амбітними.

- Які спогади про Україну залишаться у Вашій пам’яті, коли Ви покинете країну?
 
- Україна, безперечно, залишиться в моєму серці назавжди. І я буду постійно стежити за подіями і досягненнями, як у процесі наближення до євроінтеграції, так і в процесі змін у суспільстві. Зараз виростає вже нове покоління, цілком освічене у цифровій сфері, орієнтоване на інформацію та можливості, які поширюються в соціальних мережах. Зростає кількість людей, як в адміністрації, так і за її межами, які володіють іноземними мовами, насамперед англійською, а це полегшує міжнародну комунікацію. Це кроки, які повністю змінять цю країну, і всі ви зможете зробити свій внесок у те краще майбутнє, в яке ми всі віримо.
 
 Авторка: Ніколєтта Стоянова

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

22 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). Новий орган, за задумкою, має, в першу чергу, функцію аналітичної роботи, а не силових повноважень. А сам закон створює інституційні умови для захисту економічних процесів від тиску силових органів, указано на сайті Президента країни. … читати далi

Беларусь – одна из стран, которая благодаря «серым» торговым схемам получает большую выгоду от санкционного противостояния между Западом и Россией, начавшегося в 2014 году после присоединения Крыма. Поставки креветок из страны, не имеющей выхода к морю, и вовсе стали экономическим анекдотом. Со временем проблема поставок попавшего под эмбарго продовольствия в … читати далi

За пів кроку до війни опинився надвечір 5 січня Казахстан. Держава, до якої від нашої країни – понад чотири тисячі кілометрів і про яку ми знаємо хіба що кілька речей: це колишня пострадянська країна, нею вже кілька десятиліть фактично керує людина на прізвище Назарбаєв і там у засланні перебував Тарас … читати далi

У світі майже щотижня проходять референдуми та вибори: президентські, парламентські, місцеві. ІзбірКом традиційно зібрав для вас інформацію про те, де, коли і які органи влади обирають. Список протягом року буде постійно оновлюватися. В тему Календар виборів у світі на 2021 рік Календар виборів у світі на 2020 рік Календар виборів … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР