07 лютого 2020 р. 16:01

Місцеві вибори: як голоси будуть конвертуватися в мандати

Місцеві вибори: як голоси будуть конвертуватися в мандати

Продовження циклу публікацій про те, за якою системою пройдуть наступні місцеві вибори та що потрібно знати кожному виборцеві.

Міста з кількістю виборців до 90 тисяч та райради

Основною відмінністю при визначенні результатів виборів у селах, селищах та містах з кількістю виборців до 90 тис. від попереднього досвіду стане те, що за результатами виборів у кожному окрузі мандат отримуватиме не один кандидат, а одразу декілька. За такою ж системою визначатимуться результати виборів і районних рад. 

Наприклад, якщо в окрузі буде розігруватись чотири мандати, то в результаті в окрузі і обрано буде одразу чотири депутати. І так в кожному багатомандатному окрузі, в якому проводяться вибори до конкретної місцевої ради.

Нагадаємо, що кожна партія може висунути в такому окрузі стільки кандидатів, скільки в ньому розігрується мандатів. Відповідно, ситуація, коли в одному окрузі обраними будуть одразу чотири депутати від однієї партії, є цілком вірогідною. 

Великі міста (від 90 тисяч виборців) та обласні ради

На перший погляд, складнощі для розуміння може викликати система, за якою депутати будуть обиратись у міські ради великих міст (від 90 тис. виборців) та в обласні ради. На цьому рівні у громадян є можливість не тільки проголосувати за партію та запропонований нею порядок розміщення в списку кандидатів, але й «підняти» позицію кандидата, який подобається, в списку та збільшити вірогідність проходження в раду. 

Виходячи з цієї особливості – відкритості списку кандидатів для впливу виборців, визначатись обрані кандидати будуть спочатку на рівні багатомандатних округів («регіонів»). Потім мандати, які залишаться вільними після їх розподілу між кандидатами з регіональних списків, будуть розподілятись в єдиному загальноміському або загальнообласному окрузі.

Всю процедуру для простоти розуміння можна розбити на декілька етапів: 

  1. Визначення партій, які будуть брати участь в розподілі мандатів
  2. Визначення виборчої квоти
  3. Визначення обраних кандидатів за регіональними списками
  4. Визначення кандидатів, обраних за єдиним загальноміським або обласним списком. 

1. Визначення партій, які будуть брати участь у розподілі мандатів 

На цьому етапі, імовірніше за все, складнощів має виникнути найменше. Базовою умовою для того, щоб поборотись за голоси громадян, для партії є отримання 5% і більше голосів на виборах. Партії, які відповідають цій умові за результатами голосування громадян, і будуть брати участь у розподілі мандатів. 

2. Визначення виборчої квоти

Виборча квота – один з визначальних елементів, який має прямий вплив на кінцевий результат виборів. Виборча квота – це, умовно, «вартість» одного депутатського мандату, виражена в реальній кількості голосів виборців. Саме на основі цієї одиниці і будуть розподілятись мандати між партіями, які пройшли п’ятивідсотковий бар’єр. 

Виборча квота визначатиметься як ціле число від ділення загальної кількості голосів, поданих на підтримку регіональних списків організацій партій, які мають право на участь у розподілі депутатських мандатів, на загальну кількість мандатів, які розігруються.

Наприклад, у міській раді - 64 місця. В місті зареєстровано 723 009 виборців. Припустимо, що на виборах до міської ради цього міста проголосувало 41,6% громадян. Дійсними є голоси 293 144 виборців, відданих за партії. З цих голосів за партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр, віддано 232 945 голосів. Отже, виборча квота в такому випадку дорівнюватиме 3639 голосів. 

3. Визначення обраних кандидатів за регіональними списками

На основі результатів голосування в кожному багатомандатному окрузі визначається кількість мандатів, на які може претендувати партія за результатами голосування за свій регіональний список. Ця кількість є цілим числом від результату ділення кількості голосів, що подані за регіональний список партії, на виборчу квоту. 

Наприклад, в окрузі партія отримала 21 711 голосів. Кількість мандатів, на які партія претендує в окрузі, в такому випадку становитиме 5. Процедура виконується для кожної партії, яка подолала виборчий бар’єр. Далі підсумовується кількість мандатів, що були отримані всіма партіями в багатомандатному окрузі. 

Припустимо, що в нашому випадку вибори до міської ради проходять в 6 багатомандатних виборчих округах. Подолали п’ятивідсотковий бар’єр 4 політичні партії. Виборча квота дорівнює 3639.

На цьому ж етапі встановлюється кількість голосів, які залишились нерозподіленими. Це голоси, які залишились невикористаними при розподілі мандатів між регіональними списками партії, а саме результат віднімання від загальної кількості голосів за регіональний список партії добутку кількості мандатів на виборчу квоту. Таким чином, в нашої партії, яка отримала 5 мандатів у регіоні, залишаться нерозподіленими ще 3516 голосів (21711 – 5 Х 3639). Процедура підрахунку невикористаних голосів виборців також проводиться по відношенню до всіх партій, між якими розподіляються мандати, в усіх багатомандатних округах. 

Лише після того, як визначена кількість мандатів, які партія отримує за результатами голосування за її регіональні списки, а також визначено кількість нерозподілених голосів виборців, відбувається визначення депутатів, яких обрано в багатомандатних округах за регіональними списками. 

З етапу складання виборчих списків партій пригадуємо, що партії формували списки єдиний список, а також з нього ще й регіональні, і в кожному з таких списків партії визначали черговість кандидатів. Втім, на етапі голосування у виборців була можливість вплинути на черговість кандидатів в списку партії, не лише віддаючи голос партії, а й зазначаючи кандидата від цієї партії, якому віддає перевагу. Якраз на цьому етапі і буде визначатись вплив виборця на черговість кандидатів в регіональному списку партії. 

Якщо дуже загально, то кандидати, які отримають найбільшу кількість голосів в окрузі отримають перевагу в отриманні мандатів на цьому етапі розподілу. Втім, також зі своїми «але». 

Для того, щоб голоси виборців, які були віддані за конкретного кандидата, вплинули на черговість розміщення кандидатів в регіональному списку партії, їх кількість має становити не менше, ніж 25% від виборчої квоти.

Такі кандидати будуть розміщені на початку регіонального списку в порядку зменшення відсотку голосів виборців, які підтримали такого кандидата. Далі в списку розміщуватимуться кандидати, які не набрали 25 і більше відсотків голосів від виборчої квоти в порядку, який встановила партія при формуванні виборчого списку. І вже після визначення черговості розміщення кандидатів в списку буде визначено, які саме кандидати отримали мандати за результатами голосування за регіональні виборчі списки.

Припустимо, що в партії, яка претендує на отримання 5 мандатів за результатами голосування за один зі своїх регіональних списків, 2 кандидати набрали більше, ніж 25 відсотків голосів від виборчої квоти. Такі кандидати автоматично піднімуться на початок регіонального виборчого списку, незалежно від того, яке місце цим кандидатам було визначено партією. Таким чином мандати отримають такі два кандидати, а також ще три, яких на початку списку розмістила політична партія ще на етапі його формування. 

4. Визначення обраних кандидатів в єдиному виборчому окрузі

На цьому етапі відбувається розподіл тих мандатів, які ще залишились вільними після визначення обраних депутатів за результатами голосування за регіональні виборчі списки. В нашому прикладі  за результатами голосування за регіональні списки було розподіллено 49 мандатів. Ще 15 залишились вільними.

На цьому – останньому етапі - в розподілі мандатів участь беруть лише ті кандидати з єдиного  списку, які не отримали мандатів на попередньому етапі. Преференції виборців на цьому етапі вже не враховуються. Мандати будуть розподілятись у відповідності до черговості в єдиному виборчому списку, яку затвердила політична партія. 

Кількість мандатів, які партії отримують на цьому етапі, визначатиметься як ціле число від ділення нерозподілених голосів за регіональні списки партії на виборчу квоту. 

Після визначення кількості мандатів може виникнути ситуація, коли декілька мандатів ще залишатимуться не зайнятими. Такі мандати будуть розподілятись за методом найбільших залишків: по додатковому мандату отримають партії, дробові залишки від ділення невикористаних голосів на квоту яких є найбільшими (враховуються 3 знаки після коми). 

Що маємо у підсумку

Додаткова кваліфікаційна вимога для впливу преференцій виборців на порядок розміщення кандидатів в списку може виглядати як перешкода для переводу голосів виборців за кандидатів в мандати. Втім, до уваги варто взяти і вагу такого бар’єру в реальній кількості голосів, які віддаються за партію. В нашому випадку при виборчій квоті в 3639 голосів, 25% - це 909 голосів громадян. Кандидату від партії А в багатомандатному виборчому окрузі 1 відповідно потрібно завоювати близько 4% голосів, які виборці віддали за його ж партію в зазначеному окрузі. 

Експерти Венеціанської комісії, аналізуючи приклади застосування варіацій відкритих виборчих списків, зазначають, що ситуації, коли застосовуються додаткові вимоги для того, щоб преференції виборців були взяті до уваги, на практиці можуть обернутись фактично закритими виборчими списками. Водночас експерти у своїй доповіді звертають увагу, що при відсутності додаткового бар’єру та без обов’язкової вимоги до преференційного голосування є висока вірогідність, що невеликі організовані групи будуть визначати, хто має зайняти мандат.

В наших умовах, при наявності хоч і невеликого, але додаткового бар’єру, необхідного для того, щоб місце розміщення кандидатів в списку змінилось за результатами голосування виборців за кандидатів партії, а також за умови відсутності обов’язкової вимоги до преференційного голосування, вплив на реальну можливість громадян визначати які саме кандидати займуть місця в міських радах, буде чинити фактори, які виходять за межі технологічних питань, на кшталт дизайну виборчого бюлетеня. Оскільки для того, щоб виборець віддав голос не лише за партію, а і за конкретного кандидата в його виборчому списку, важливою буде впізнаваність кандидатів серед громадян. Тут зіграє вагому роль і підхід до виборчої кампанії, який вибере партія, і конкретний виборчий округ, в якому будуть змагатись кандидати, і кампанії кандидатів від однієї партії по відношенню один до одного (чи всі будуть спільно просувати партійну платформу, або ж змагатимуться один з одним), а також ресурси, які будуть доступні кандидатам для ведення своїх кампаній.   

Що важливо розуміти виборцям

Голосування не лише за партію, але і за конкретного кандидата в окрузі напряму впливатиме на вірогідність отримання конкретним кандидатом місця в раді. За таких умов вагомий вплив саме на вибір громадян буде мати виборча кампанія, яку вестимуть партії та їх кандидати. 

Пам’ятаємо, що в багатомандатному окрузі («регіоні») від партії участь в виборах можуть брати одразу від 5 до 12 кандидатів. В партії є декілька варіантів підходу до побудови кампанії: 

1) не робити акцент на персоналіях і покластись на загальнопартійну кампанію;  

2) зробити акцент на особах місцевих лідерів, які просуватимуть партійну платформу в багатомандатних округах; 

3) вести масштабні кампанії, які охоплюватимуть обидва елементи. 

З одного боку, для партії може бути потенційно виграшно робити ставку на сильних місцевих лідерів, які завдяки капіталу свого особистого іміджу серед виборців допоможуть отримати більше голосів і для партії в цілому. В цьому ж випадку у виборців до моменту отримання виборчого бюлетеня на дільниці вже буде принаймні приблизне уявлення про кандидатів, яких просуває партія. За такого ж підходу більш вірогідно, що громадяни будуть  використовувати можливість обрати конкретного кандидата та, як наслідок, впливатимуть на виборчий список партії. 

З іншого боку, за умови відсутності в партії сильних лідерів, «найлегшою» може виявитись стратегія загальноміських/обласних, а то і загальнонаціональних кампаній, де серце виборця буде завойовуватись через загальнопартійний бренд та одного або декількох лідерів. Проте, саме за умови такого підходу, коли на етапі голосування виборець не буде знати осіб кандидатів, за яких віддає голос, і буде втрачатись ефект відкритого списку, а саме – вплив  громадян на черговість розподілу мандатів між всіма кандидатами з партійного списку. 

Порада виборцям:

Якщо хочете мати більший вплив на місцевих депутатів в своїй обласній раді та в міській раді (для виборців міст з кількістю виборців більше 90 тис.), – вивчайте регіональний виборчий список у своєму окрузі на етапі виборчої кампанії. 

На дільниці в бюлетені зазначайте партію та номер кандидата в регіональному списку. Якщо ви довіряєте порядку розміщення кандидатів у списку, який пропонує партія – візьміть на себе відповідальність за можливу втрату зв’язку зі своїм місцевим депутатом у майбутньому. 

Анастасія Матвієнко, 

очільниця аналітичного відділу Одеської обласної організації "Комітету виборців України"

Поділитися