ПРОБЛЕМИ БЕЗГРОМАДЯНСТВА В ПРИКОРДОННОМУ РАЙОНІ ОДЕЩИНИ

В квітні 2015 року місцем виїздних прийомів з питань безгромадянства став прикордонний Кодимський район Одеської області. За сприяння сільських рад, представники Одеської обласної організації "Комітету виборців України" та Котовського міжрайонного управління юстиції організували правові прийоми у десяти населених пунктах району. За правовою допомогою звернулося понад 40 осіб без громадянства, переважно з незадокументованим або частково задокументованим статусом. За попередньою інформацією, на Кодимщині більше 100 осіб мають проблеми з оформленням свого статусу, але за правовою допомогою поки звертаються неохоче — не вірять в реальну можливість стати повноправними людьми.

Кодимський район – найпівнічніший регіон Одеської області, який територіально на заході межує з невизнаною Придністровською Молдавською республікою, та має населення майже 30 тисяч осіб. Декілька населених пунктів району знаходяться майже на кордоні з цією невизнаною державою - Тимково та Загнітків. Саме тут, в першу чергу, і відбулися виїздні прийоми. В Тимково, де знаходиться пропускний пункт між Україною та ПМР, звернулося лише двоє осіб – громадян вже неіснуючого СРСР, які в свій час через халатність не змінили паспорти на українські. Звичайно, що ці особи – двоє вже літніх чоловіків – не мають жодних соціальних гарантій, в тому числі і пенсії. За що ж вони живуть? За словами місцевих жителів, такі люди виживають за рахунок сезонних заробітків та присадибної ділянки біля будинку, який, крім того, також офіційно їм не належить… З 40 людей, що було прийнято у Кодимському районі, схожу проблему мають ще близько 5 осіб. Наприклад, звернулася за допомогою 90-літня Антоніна Ч., яка хоче легалізуватися та отримувати пенсію, а також офіційно оформити нерухомість, щоб законно залишити її в спадок. В більшості населених пунктів, які відвідали представники КВУ та юристи Котовського управління юстиції, проживають переважно особи без громадянства з незадокументованим статусом, які роками не можуть перебороти бюрократичну систему та легалізуватися в Україні. Наприклад, в селищі Слобідка звернулося за допомогою аж 8 осіб, які не можуть легалізуватися в Україні.

Цікавим є випадок з 30-річною Юлією, яка ще в 1990-х роках переїхала в Україну із ПМР. На Одещині їй виповнилося 16 років, але громадянство України вона отримати не змогла. Аби мати хоч якийсь статус, Юлія оформила громадянство невизнаної ПМР. В Україні вона народила своїх двох дітей, проте офіційно оформити їх народження не вдалося. В Україні їй також відмовили в наданні посвідки на постійне місце проживання, тому що ПМР – невизнана Україною держава. В міграційній службі Кодимщини дівчині відповіли, що вона – ніхто, і офіційно ні вона, ні країна, що видала їй паспорт – не існують… Тоді Юлія була змушена в 2014 році поїхати до Молдови, щоб спробувати там отримати громадянство і якимось чином узаконити свій статус. Отримати громадянство Молдови виявилося просто, і за деякий час дівчина повернулася до України з молдавським паспортом та свідоцтвами на дітей. Проте Юлія прагне до українського громадянства, яке можна отримати лише у разі відмови від громадянства Молдови... Що характерно, така ситуація достатньо поширена. Наприклад, такий надскладний шлях легалізації обрали ще дві жінки, що проживають на Кодимщині, і все – заради своїх дітей. І такий шлях вони обирають через незнання українського законодавства та небажання українських чиновників порадити як краще діяти в ситуації, що склалася. На жаль, особи без громадянства, чий незадокументований статус спричинений розпадом СРСР, а також громадяни невизнаної ПМР з недійсними на території України відповідними паспортами залишаються для українських чиновників "невидимими" та непотрібними.

Віктор Зуєв

координатор ініціативи зі скорочення безгромадянства

в північних районах Одещини

Проект зі скорочення безгромадянства осіб молдавської національності, спричиненого розпадом СРСР, здійснюється Одеською обласною організацією ВГО "Комітет виборців України" за фінансування Європейського союзу.