Чому ризиковано поспішно впроваджувати інтернет-голосування в Україні

29 березня 2021 р. 17:17

вибори виборчий округ

Система державного управління в Україні потребує нагальних змін і президент Зеленський у своїх виступах неодноразово визначав діджиталізацію як найкращий спосіб підвищити доступність та підзвітність держави для громадян.

Однак, крок до Інтернет-голосування на виборах в Україні може бути передчасним для молодої української демократії, вважають старший фахівець з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Сергій Савелій та програмна радниця Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у Шрі-Ланці та Бангладеші Мередіт Епплґейт.

«Наша мета – зробити так, щоб усі стосунки з державою людина могла здійснювати за допомогою звичайного смартфона та Інтернету», – зазначив Володимир Зеленський під час презентації мобільного додатку «Дія» у лютому 2020 року. 

Проте, експерти зазначають, що плани України щодо цифрової трансформації амбітні. Вони передбачають застосування інтернет-голосування на всіх виборах та референдумах. Прагнення наблизити систему державного управління в Україні до досягнень цифрової ери це звісно добре, але існує низка серйозних перешкод, які потрібно враховувати при розгляді питання про інтернет-голосування. Передчасне його впровадження може мати небажані негативні наслідки для демократичного розвитку України, політичної стабільності та прозорості виборів.

"Використання інтернету для віддаленого голосування має значний потенціал у майбутньому. Утім, цей підхід – новий, і досі існує лише декілька успішних прикладів його впровадження, і то в комбінованому форматі разом з голосуванням офлайн. Усі такі кейси необхідно вивчити перед запуском широкомасштабного інтернет-голосування в Україні, щоб засвоїти важливі уроки, порівняти спроможність інфраструктури та реально оцінити, чи є це кроком уперед для України", - зазначають експерти.

Інтернет-голосування вперше було застосовано під час офіційних виборів у США в 2000 році – це був пілотний проєкт у кількох штатах, спрямований на виборців, що голосували за межами країни. Відтоді ще десяток інших держав експериментували з цією технологією. Деякі країни використовують інтернет-голосування в окремих регіонах або для окремих категорій виборців (зокрема, Вірменія, Австралія, Канада, Панама, Швейцарія та США).

Країни, які використовують інтернет-голосування, як правило, роблять це для окремих категорій виборців. Наприклад, для виборців, які перебувають за кордоном, дипломатів чи військових, які перебувають у відрядженні в інших країнах, для людей, які не можуть проголосувати на виборчій дільниці або для виборців з інвалідністю.

Естонія – єдина країна, яка використовує інтернет-голосування на загальнонаціональному рівні, після десятиліть інвестицій у сам процес переходу до електронного врядування та у відповідну інфраструктуру. В Естонії система інтернет-голосування доповнила загальну систему електронного врядування, яка вже здобула довіру громадськості. У країні інтернет-голосування можливе лише за наявності електронних документів, що посвідчують особу. Вони, своєю чергою, є частиною захищеної системи електронного врядування, що складається з великої кількості державних відомств, які оперативно обмінюються даними в її межах.

Уряд Естонії розробляв ці системи з 1990-х років. Країна впровадила онлайн-голосування лише після широкого використання та поступового розширення вже доступних послуг онлайн у сферах соціального забезпечення, оподаткування та реєстрації власності, та й то – лише поступово.

"Україна ж має зовсім інший контекст. Українська держава має значно більшу кількість населення, яке ще не має високого рівня довіри до цифрових технологій. У країні також відсутня електронна система ідентифікації громадян. За останніми даними, лише 5,6 мільйона українців (із 40 мільйонів) мають електронне посвідчення особи, тоді як реєстр громадян потребує широкого реформування та модернізації.

Коли мова йде про безпеку та довіру, інтернет-голосування все ще є технологією, що розвивається. Через ці занепокоєння багато країн вирішили не використовувати його після проведення досліджень чи пілотних проєктів. Деякі країни ухвалили таке рішення після проведення обмеженого пілотного інтернет-голосування (Великобританія та Норвегія), а інші спочатку запровадили інтернет-голосування, але пізніше вирішили припинити цю практику (Індія, Франція, Нідерланди та Іспанія). Навіть пілотний проєкт, якщо його не буде належним чином сплановано та роз’яснено виборцям, може негативно вплинути на довіру громадськості до виборчих технологій та доброчесності виборів", - кажуть Сергій Савелій та Мередіт Епплґейт.

Фактична безпека, як і уявлення про безпеку, повинні бути ключовим фактором перед реалізацією ідеї інтернет-голосування. Особливо з огляду на військовий конфлікт між Україною та Росією, що триває й досі, ризик втручання в технології електронного голосування є високим. Варто згадати лише нещодавні витоки особистої інформації громадян з державних реєстрів, а також випадки складних кібератак на Україну.

Країни, які часто зазнають кібератак, повинні робити все необхідне для підвищення захищеності критичної інфраструктури для проведення виборів, яка наразі працює в країні. Поки що в Україні немає необхідної технологічної інфраструктури для належного пілотування інтернет-голосування. Якщо ж розпочинати пілотні проєкти, то спочатку їх потрібно було б ретельно спланувати та надати для їхньої реалізації необхідні ресурси, але в жодному разі пілотування інтернет-виборів не має проводитися вперше одразу на реальних виборах.

Довіра – це, мабуть, найважливіший аспект будь-якого виборчого процесу. Твердження про фальсифікації виборів або порушення, навіть якщо вони є необґрунтованими, можуть мати руйнівний вплив на політичну стабільність, як це нещодавно можна було спостерігати під час виборів у США.

В Україні зараз існує значна недовіра до інтернет-голосування серед виборців та політиків. Вона може підірвати готовність громадськості прийняти результати виборів, що відбулися за допомогою інтернет-голосування, особливо якщо сторона, яка програла вибори, звинувачуватиме систему в шахрайстві та маніпуляціях.

Приклад нещодавніх виборів у США є особливо повчальним. Адже, якщо інтернет-голосування в Україні не вдасться провести належним чином, підриваючи довіру громадськості до електронної демократії, це може негативно вплинути на всі інформаційно-технологічні ініціативи та на демократичний розвиток в Україні загалом.

З огляду на ці занепокоєння, варто трохи більше поміркувати над запровадженням інтернет-голосування або його пілотуванням в рамках реальних виборів в Україні. П’ятдесят чотири українські громадські організації, які поділяють цю позицію, підписали Спільну заяву щодо пілотування Інтернет-голосування під час місцевих виборів у жовтні 2020 року в липні минулого року.

Важливо, утім, наголосити: така позиція не означає, що Україна повинна відмовитись від ідеї діджиталізації та модернізації виборчого процесу. Існує очевидна потреба у більш прозорій та доступній системі адміністрування результатів виборів. Україна також може розглянути можливість впровадження методів електронного голосування та електронного підрахунку голосів, як, наприклад, використання сканерів бюлетенів та підтверджених «паперових слідів» виборців, а також проведення аудитів з мінімізації ризиків.

Однак ці технологічні рішення можуть бути ефективно запущені лише в контрольованому середовищі на виборчій дільниці, а не вдома в окремого виборця чи через смартфон, де складніше відслідкувати шахрайство, підкуп голосів та примус до голосування. Також надзвичайно важливо забезпечити провідну роль Центральної виборчої комісії в обговоренні впровадження будь-яких сучасних ІТ-рішень у рамках виборчого процесу, оскільки це єдина інституція, яка уповноважена розв’язувати питання, пов’язані з адмініструванням виборів.

Технології можуть забезпечити більш чесні вибори в країні, зробивши взаємодію влади з громадянами більш прозорою, ефективною та підзвітною. Тож важливо, щоб Україна продовжувала рухатися в цьому напрямку. Однак, якщо неправильно застосувати чи використати ці технологічні можливості, вони також можуть відкинути розвиток країни назад. За останнє десятиліття Україна зробила значний прогрес у питаннях вдосконалення адміністрування виборів та захисту їхньої доброчесності. Необачний крок із запровадження інтернет-голосування може поставити під сумнів основи демократії в Україні та демократичний прогрес, який був здобутий великою ціною.

Нагадаємо, прокурори Ізмаїльської місцевої прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно 42-річного громадянина Російської Федерації, підозрюваного у підкупі виборців на користь кандидатів однієї з політичних сил з метою впливу на результати виборів на території міста Чорноморська та селища Затока Одеської області.

Також прокурори Одеської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно голови однієї із дільничних виборчих комісій в Одесі та її спільника, підозрюваних у підкупі виборців.

В жовтні минулого року Київський районний суд Одеси обрав двом фігурантам - голові виборчої комісії та її спільнику, яких затримали за фактом підкупу виборців - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави для кожного у розмірі понад 600 тисяч гривень.

15 жовтня поліцейські затримали підозрюваних під час отримання грошових коштів для подальшого підкупу виборців. З’ясувалося, що у 2015 році голова комісії вже притягувалася до відповідальності за скоєння злочинів, пов’язаних з виборчим процесом.

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Управління капітального будівництва Одеської міської ради уклало угоду із товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційним підприємством "Таурус"»  про капітальний ремонт будівлі лікарняного корпусу (літ. Б) КНП «Міська лікарня №5». В системі електронних закупівель Prozorro вказується, що закупівлю проводили без використання електронної системи для потреб боротьби із COVID-19, зазначає Центр журналістських розслідувань. Тож у конкурсі із … читати далi

Поліцейські розпочали розслідування за фактом загибелі працівника на будівельному майданчику в Малиновському районі Одеси. Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції України в Одеській області.  20-річний чоловік потрапив під обвал ґрунту, коли виконував роботи, пов’язані з гідроізоляцією фасаду будинку. Від отриманих травм потерпілий помер на місці. Відомості за … читати далi

Колишній директор Одеської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені проф. П. С. Столярського (нині Одеський державний музичний ліцей імені проф. П. С. Столярського) Євген Лисюк помер 19 квітня 2021 року на 72 році життя. Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики України. Євген Лисюк народився 16 квітня 1950 року … читати далi

Міністерство охорони здоров'я повідомило про те, що за добу 19 квітня в Одеській області зареєстровано 17 летальних випадків COVID-19, до того ж регіон знов потрапив до п'ятірки лідерів за кількістю випадків інфікування за добу взагалі. Так, станом на 20 квітня зареєстровано 691 випадок інфікування коронавірусом, тобто майже вдвічі більше ніж на понеділок … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР