ОПОРА проводить в Одесі тренінг про публічні консультації в умовах децентралізації

13 листопада 2018 р. 11:20

Захід проводиться 13-14 листопада.

Необхідно реально, а не формально залучати мешканців до обговорення та ухвалення спільних рішень у питаннях, важливих для усієї громади. Одним із таких інструментів є публічні консультації – відкритий процес діалогу влади з мешканцями, метою якого є прийняття владою оптимальних рішень щодо суспільно важливих справ. Про це йшлося під час тренінгу  для представників органів місцевого самоврядування «Публічні консультації як можливість впровадження належного діалогу «влада-громада», який відбувається в Одесі 13-14 листопада.

Як відзначили експерти, залучення мешканців у місцеві процеси прийняття рішень щодо справ, які їх безпосередньо стосуються, вже давно є трендом, що в багатьох сферах суспільного життя перетворюється на своєрідний стандарт.

В Україні наразі розроблений проект Закону «Про публічні консультації», в якому враховано кращий український та зарубіжний досвід. Також законопроект отримав позитивний висновок Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Але при використанні нових методів актуальним є дотримання стандартів і  правил, що регулюватимуть процеси залучення місцевих мешканців та визначатимуть спектр тем, особливо на локальному рівні.

Про це, зокрема, свідчать результати дослідження, що проводилось Київським міжнародним інститутом соціології в межах проекту «Відповідальне управління громадою», що впроваджується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Дослідження «Практика публічних консультацій в об’єднаних територіальних громадах» проводилось у форматі фокус-груп із представниками 5-ти регіонів України. 

Результати дослідження дозволили побачити існуючий рівень обізнаності із інструментом публічних консультації, досвід його застосування, бажані результати та занепокоєння щодо впровадження інструменту на місцях. 

На думку респондентів, мета консультацій полягає у підвищенні якості підготовки, пошуку і прийняття оптимальних рішень з важливих питань місцевого значення, а також покращення діалогу між владою та громадськістю. Усі респонденти визнали доречність і необхідність використання інструменту на локальному рівні. 

При цьому головною характеристикою публічних консультацій є відкритість, а основними принципами – доступність, публічність, неупередження, доцільність та законність. Респонденти відзначили, що особисто для них ці принципи означають встановлення зрозумілого робочого процесу, який дасть можливість кожному громадянину взяти участь у житті своєї громади. Важливо, що при цьому громада повинна навчитися спільній відповідальності за прийняті рішення і бути готовою розділити її із владою.

Ризики від проведення публічних консультацій респонденти вбачали у піднятті гострих питань, які можуть спричинити конфлікт і розкол у громаді, можливих маніпуляціях з боку опозиційних громадських лідерів, політичних спекуляціях та неспроможності правильної організації процесу. Озвучених ризиків можна уникнути за допомогою профільних експертів та використання діалогових практик в громаді.

Формат проведення публічних консультацій напряму залежить від цільової аудиторії, її віку, обізнаності з електронними засобами спілкування тощо. Існує вікова диференціація у наданні переваги певній формі проведення публічних консультацій. Респонденти відзначають, що представники молодого покоління надають перевагу електронним формам взаємодії, без безпосередньої фізичної присутності. Але при цьому важливо забезпечити участь якнайширших верств населення, навіть якщо знайти правильну форму взаємодії не буде достатньо легко. Усі респонденти погодились, що думка локальних мешканців повинна бути пріоритетною при ухваленні рішень в питаннях місцевого значення. Кількість учасників публічних консультацій теж може змінюватись залежно від форми проведення. Респонденти відзначили, що більш широка і чисельна аудиторія збирається на громадські слухання, збори (коли є фізична присутність особи в аудиторії), ніж для участі в електронних консультаціях чи опитуваннях.

Щодо досвіду впровадження публічних консультацій в українських ОТГ, то в цілому респонденти зауважили, що така практика в Україні не є поширеною, і якщо існує на місцях, то «на початковому рівні» і часто має «формальний підхід». Враховуючи це, респонденти описували конкретні практики залучення громади до прийняття рішень у тих формах, що були ними застосовані, хоча й могли не носити офіційної назви «публічних консультацій».

Головним позитивним наслідком проведення громадських заходів є аргументація своїх намірів з боку місцевої влади, яка дозволила досягти: 1) розуміння з боку громади; 2) зниження напруги між громадою і місцевою владою, 3) прийняття найоптимальнішого рішення. Яскравим прикладом була Вінницька область, де місцева влада ОТГ поставила на громадські слухання питання про закриття однієї із сільських шкіл з метою оптимізації освітнього процесу, а також розподілу коштів. Після громадських слухань ухвалили рішення: школу не закривати, бо думка громади перемогла. Але після проведення роз’яснювальної роботи на місцях думка «противників» закриття школи змінилась. До негативних наслідків проведення публічних консультацій, респонденти віднесли вираження негативного емоційного ставлення до місцевого керівництва, організаторів цих консультацій, яке, по суті, є виявом негативного ставлення до проблем. Це є стресовою ситуацією для керівництва, але, водночас, стимулює до виправлення помилок та підвищення ефективності прийняття рішень.

Головним результатом проведеного якісного дослідження є те, що респонденти зазначили, що на теперішній час немає перешкод і обмежень (принаймні вони їм невідомі) щодо проведення публічних консультацій в об’єднаних територіальних громадах. Багато респондентів вже мають досвід участі або організації подібних заходів і часто ототожнюють їх з громадськими слуханнями, громадськими обговореннями, опитуваннями, тощо. Тим не менш існує чітка потреба в додатковій експертній підтримці, навчанні, створенні та поширенні спеціалізованого методологічного матеріалу, який дозволить втілити такий бажаний інструмент регулювання локальних питань максимально ефективно. 

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Ренийский городской совет по распоряжению городского головы Игоря Плехова соберется на внеочередную сессию 20 ноября. В предварительной повестке дня всего два проекта решения. Спешка объясняется тем, что до конца года осталось чуть больше месяца, особенностью которых является «неустойчивая» погода, и, скорее всего, городские власти спешат сделать максимум возможных работ за … читати далi

Овидиопольский районный суд приговорил лидера общественной организации «Качественное общество» Тодора Пановского к 40 часам общественных работ за мелкое хулиганство. Основанием для составления административного протокола в отношении активиста стало мелкое хулиганство, а именно нецензурная брань. Протокол составили после акции на рынке «Седьмой километр», из-за событий, которые произошли 6 ноября. По информации … читати далi

Александр Журавлев возглавил коллегию, которая рассматривала апелляционные жалобы Вадима Черного и прокуратуры на решение Киевского райсуда оставить бизнесмена в СИЗО на 60 суток с возможностью выйти под залог в 53 миллиона 850 тысяч гривень. Адвокаты Вадима Черного настаивают на том, что ему надо изменить меру пресечения с содержания под стражей … читати далi

Институт национальной памяти в Одессе будет возглавлять ветеран антитеррористической операции на востоке Украины и активист Евромайдана Сергей Гуцалюк. Об этом он сообщил в социальных сетях. Сергей Гуцалюк является также атаманом Черноморского гайдамацкого соединения. В 2006 году баллотировался в Одесский областной совет в списках Партии промышленников и предпринимателей Украины, а в … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР