Найчастіше нардепи пишуть законопроекти про економіку, найрідше - про оборону, - аналіз ОПОРИ

Лише 12% законопроектів, ініційованих протягом трьох з половиною років роботи Верховної Ради, стали законами. Про це свідчать дані аналізу громадянської мережі ОПОРА.

Низький рівень продуктивності законотворчої роботи є інституційною проблемою українського парламентаризму, яка притаманна для всіх скликань Верховної Ради. При цьому спостерігається негативна тенденція до спадання коефіцієнту законотворчої продуктивності законотворчої роботи є інституційною проблемою українського парламентаризму, яка притаманна для всіх скликань Верховної Ради. При цьому спостерігається негативна тенденція до спадання коефіціенту або відсутності відчутного прогресу за цим показником. У нинішньому скликанні з 6 613 законопроектів ухвалено було 808. Що стосується інших скликань, то в третьому було прийнято 877 законів (21% від ініційованих), у четвертому – 1 434 (28%), у шостому – 1 134 (17%). 

Невисокий показник ухвалених законів пов'язаний з тим, що з кожним скликанням у парламенті реєструють усе більше і більше законопроектів. У III скликанні їх було зареєстровано 3 891, у IV – 5 185, в VI – 6 616. У цьому скликанні парламенту вже зареєстровано 6 613 законопроектів. І це лише за три з половиною роки роботи. Тому до кінця поточного скликання кількість зареєстрованих законопроектів потенційно може значно збільшиться. 

"Законодавче цунамі" і як його побороти

Значна кількість зареєстрованих законопроектів призводить до так званого явища "законодавчого цунамі". Парламент перевантажений великою кількістю законопроектів і не може якісно підійти до їх розгляду. У таких умовах тільки кожен восьмий законопроект, зареєстрований у Раді, має перспективи для ухвалення. 

Переважно автори законодавчих ініціатив – народні депутати. Здебільшого вони одноосібно (2 205 ініціатив або 40%) реєструють законопроекти. Від 2 до 5 авторів мають 1 496 законопроектів (28%), від 5 до 20 – 1 546 (29%), понад 20 авторів – 154 (3%). 

Зважаючи на це, ОПОРА наголошує на доцільності переглянути спосіб подання депутатами індивідуальних законопроектів. Наприклад, передбачити норму про можливість внесення законопроектів лише фракціями або групою народних депутатів. 

Стан розгляду та тематика законопроектів

Кожен шостий законопроект (1 049), що зареєстрований у парламенті, очікує розгляду в сесійній залі. Приблизно таку ж кількість (1 353) було знято з розгляду (проект відкликано, був внесений законопроект на заміну тощо). Ще трохи більше десяти відсотків законопроектів (664) Верховна Рада відхилила та зняла з розгляду. У свою чергу кожен двадцятий проект закону (315) було повернуто на доопрацювання. Натомість лише 2% від усіх зареєстрованих законопроектів (118) очікують або готуються до другого читання. Проте "найбільшим випробуванням" для ініційованих законопроектів став розгляд у головному комітеті. Відтак кожен третій зареєстрований проект закону досі (1 904 ініціатив) опрацьовується в комітеті.

У розрізі тематики найбільше зареєстрованих законопроектів стосувалися економічної політики (2 076), дещо менше – питань галузевого розвитку (1 698) та правової політики (1 275). 540 законопроектів мали на меті врегулювати питання соціальної політики, 477 – державного будівництва, 256 – безпеки і оборони, 192 – міжнародних угод, 101 – гуманітарної політики. 

У розрізі прийнятих законопроектів варто відзначити, що половина стосується економічної політики (203) та галузевого розвитку (197). Натомість кожен п'ятий законопроект (143), ухвалений Радою, відноситься до сфери міжнародних угод (при чому майже половина була ініційована Президентом). 

Найменша ж кількість законопроектів Верховної Ради VIII скликання стосується безпеки і оборони (53 ініціативи), державного будівництва (27) та гуманітарної політики (16). 

Президент і Уряд продуктивніші в законотворчій роботі за депутатів

76% законопроектів, ініційованих Президентом за 3,5 роки діяльності Верховної Ради, урешті стали законами. Майже третина (29%) урядових законопроектів, внесених у парламент, були позитивно проголосовані. Натомість серед зареєстрованих депутатами законопроектів лише 8% набули чинності. Парламент підтримав 423 законопроекти, ініційовані депутатами, 268 – КМУ та 117 – Президентом.