16 травня 2021 р. 15:09

Ренійська міська рада зі скандалом ухвалила рішення щодо опорної школи

Ренійська міська рада зі скандалом ухвалила рішення щодо опорної школи

На позачерговій дев'ятій сесії Ренійської міської ради мали розглянути тільки два питання -  "Про прийняття спадщини" і "Про затвердження Умов проведення конкурсу з визначення опорного навчального закладу серед установ загальної середньої освіти Ренійської міської ради". Депутати вирішили в один день провести і спільне засідання постійних комісій, і пленарне засідання, повідомив кореспондент ІзбірКома.

Перше питання розглянули швидко. А навколо другого почалися дебати - саме після виступу начальниці відділу освіти Лілії Бондаренко. За її словами, громада розпочинає другий етап освітньої реформи, щоб через чотири роки мати змогу відкрити ліцей. Спочатку школи, які претендують на статус опорного закладу,  подають відповідні документи, після чого конкурсна комісія приймає рішення, а затверджує його депутатський корпус. Слова Бондаренко про те, що в конкурсі братимуть участь лише ренійські міські школи, і викликали дискусію, в ході якої опоненти кричали й заважали виступати колегам. Депутат Валерій Бабере нагадав, що на сім сіл зараз один дільничний інспектор поліції і два лікарі: "Залишилось добити освіту, і нам доведеться зачинити свої оселі й розійтися хто куди!"

Про умови конкурсу доповідає Лілія Бондаренко / Фото: ІзбірКом

Логіка керівництва громади така: згідно з законодавством, учні опорної школи, що мешкають в інших населених пунктах, мають або жити в пансіоні, або діставатися закладу шкільним автобусом. Дешевше возити, але через зволікання райради і райадміністрації Рені має лише один на весь колишній район автобус, який вже треба ремонтувати. Тому мерія пропонує відкрити саме у місті опорну школу з двома філіями. У територіальної громади є час до 2024-го - саме тоді має з'явитися ліцей, і за ці роки влада повинна наростити матеріально-технічну базу освіти. А сільські школи через три роки не закриються автоматично, а лише стануть дев'ятирічками. 

Щодо економічних причин, то Лілія Бондаренко повідомила: вартість утримання одного учня в сільскій школі вдвічі вища, ніж у міській. 
Більша частка цієї суми для міської школи фінансується за рахунок держбюджету (до речі, держава бере на себе 90 відсотків витрат на створення опорного закладу). При розрахунку суми субсидії кількість учнів множиться на середню кількість годин на 1 вчителя на місяць (тобто 18) і на середню зарплату викладача. Тобто більше школярів - більша субвенція. 


А з кількістю учнів є проблеми, зазначила головна освітянка громади. Зараз у Рені 359 шестикласників, і якщо в майбутньому половина піде в технікуми й коледжи, все одно чотири десятих класи сформують. Але згодом кількість міських учнів зменшиться, і вирішувати проблему треба вже зараз, наголосила чиновниця. Водночас в сільській місцевості також непроста ситуація. У Новосільському зараз 400 учнів. А ось у дитсадку Нагірного лише 15 діточок. Значить, і школярів буде мало... 

В дискусію втрутився Ренійський міський голова Ігор Плєхов. Він зауважив, що жителі сіл з різним національним складом саме місто ввжають нейтральною територією, де зможуть спокійно навчатись їхні діти. Водночас мер нагадав, як усі села колишнього Ренійського району дружньо відмовились від добровільного об'єднання. В результаті жодне з них не отримало державної субвенції на розвиток інфраструктури. При цьому згодом об'єднану громаду все одно довелося створити! Щодо поточного питання, міський голова зазначив: якщо депутати заблокують конкурс щодо опорного навчального закладу, то у 2024 році всі школи громади стануть дев'ятирічками. Учнів старших класів доведеться возити в... Ізмаїльський ліцей. Тобто деякі діти долатимуть відстань у 70 з гаком кілометрів. 

Аргументи мера не заспокоїли ситуацію, суперечки тривали, і ось слово взяв голова постійної комісії з гуманітарних питань Ілля Келіогло. Він нагадав присутнім, як колись депутати райради не давали згоди на скорочення кількості ліжко-місць у лікарні, допоки не дізналися: не скоротять "ліжка" - не отримують грошей. І питання миттєво було вирішене. "Ми всі знаємо, що відбувається у першу шлюбну ніч. Тому, хочеми ми чи ні, буде так, як вирішила держава". У сесійній залі пролунав сміх, і напруження зішло нанівець,

Ілля Келіогло переконав депутатів повернутися до конструктивного обговорення / Фото: ІзбірКом


Після цього Ігор Плєхов нагадав депутатам, що найскладніше завдання - створити єдину громаду. І навів приклади: зараз багаті села незадоволені тим, що доводиться ділитися грошима з Долинським і Котловиною. Своєю чергою мешканці Рені критикують міську владу за багнюку на вулицях, в той час як 30 мільйонів, зароблених ренійцями, йдуть не на ремонт доріг і тротуарів, а на підтримку сіл. Головне, на думку очільника, роз'яснити людям: у питаннях розбудови громади немає гагаузів, болгар чи молдаван. Є спільні інтереси представників громади, яка має бути єдиною. Також міський голова сподівається, що до 2024 року знайдуться кошти на ремонт доріг, і, можливо, ще одну опорну школу відкриють у Новосільському.

Отже, депутати винесли спірне питання на пленарне засідання, а вже на ньому за дві хвилини одностайно затвердили умови того самого конкурсу з відбору опорної школи. І от що насамкінець помітив кореспондент ІзбірКома - згідно з відомостями, розміщеними на сайті ради, проголосували 26 депутатів. А у протоколі (він також є на вебпорталі) зафіксована присутність на сесії 21 народного обранця. 

Нагадаємо, на початку травня Ренійська громада взялася за питання створення опорних шкіл.

Також місцевому КП «Водоканал» виділять 3 мільйони гривень.

Місто Рені долучилось до проєкту "Поліцейський офіцер громади".

Одеса не використала 90 мільйонів освітньої субвенції

 

 

 


 

Поділитися