02 травня 2022 р. 22:07

Майже чверть експертів в новинах про війну - жінки: моніторинг одеських медіа

Майже чверть експертів в новинах про війну - жінки: моніторинг одеських медіа

Війна внесла корективи і в умови гендерного моніторингу, який традиційно проводиться експертками та експертами проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» по всіх областях України вже протягом п’яти років. Основна увага під час квітневої моніторингової хвилі приділялась висвітленню в гіперлокальних ЗМІ теми війни в різних її аспектах та використанню гендерно-чутливого підходу при поданні новин та статей.

Моніторингу підлягали 10 гіперлокальних медіа Одеської області: 5 друкованих видань (газет «Арцизские вести», «Придунайские вести», «НоивинаР», «Татарбунарський вісник», «Хлібороб») та 5 новинних сайтів («Бессарабия ИНФОРМ», «Біляївка.City», «Измаил.City», «Лиманська Агенція Новин» (україномовна версія), та «04868.com.ua - сайт Черноморска»).

Всього ж упродовж тижня (11-17 квітня 2022 р.) експертками та експертами проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» разом із пресцентром «Paritet» було проаналізовано 131 газетний матеріал (статті, новини, інтерв’ю тощо) та 329 інтернет-новин.

Жодне з десяти ЗМІ, які підлягали моніторингу, не закрилося під час війни. Хоча було і залишається важко. Так, в умовах воєнного стану усі газети України опинилися у скрутному матеріальному становищі - редакції втратили практично всі джерела доходу. Деякі з видань Одещини змушені були перейти на одноразовий вихід на тиждень або зменшити кількість шпальт. Щоб вижити в таких умовах і не переставати інформувати читачів про події в громадах у військовий час, редакції двох газет «НовинаР» і «Вперед» оголосили про тимчасовий перехід на спільні спецвипуски, щоб хоч трохи зекономити на друкарських послугах.

Три чверті загальної кількості проаналізованих інтернет-новин та газетних публікацій були пов’язані з темою війни (75% - в друкованих ЗМІ, 73% - в інтернет-виданнях). Це - повідомлення про хід бойових дій, розповіді про захисників і захисниць України, волонтерок та волонтерів, про внутрішньо переміщених осіб, інформації про міжнародні санкції для росії, коментарі щодо нормативно-правової бази, яка стосується допомоги українцям під час війни, роз’яснення спеціалістів про загрози та захист від небезпеки для громадянського населення.

Жінки давали роз’яснення, або коментували теми, пов’язані з війною, в 22% випадків у друкованих ЗМІ і в 23% - в онлайн-виданнях. Серед них – заступниця міністра оборони Ганна Маляр, Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова, міністерка економіки України Юлія Свириденко, віце-прем’єрка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, заступниця міністра юстиції Валерія Коломиєць, радниця голови ОП Вікторія Страхова, голова МЗС Великої Британії Ліз Трасс, спікерка Морської охорони Держприкордонної служби Наталя Гуменюк, спікерка патрульної поліції в Одеській області Алла Марченко, прессекретарка УСБУ в Одеській області Анна Шевчук, докторка медичних наук, акушерка-гінекологиня, яка долучилася до лав ЗСУ, Світлана Галич, голова Миколаївської облради Ганна Замазєєва, селищні голови Людмила Прокопечко та Марина Архірій, держслужбовиці Олена Величко, Оксана Степанова, Леся Заїка, Ярослава Ящук, Катерина Кушнір, волонтерки Оксана Петренко, Людмила Кузнецова, психологиня Юлія Цапкалова-Старченко, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, депутатка Одеської райради Наталя Богаченко, підприємиці Олена Степаненко, Яна Кулік, Поліна Касьяненко, Світлана Білоконь, Ірина Комерзан, Дар’я Будченко, екс-телеведуча, дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко, представниця МЗС РФ Марія Захарова.

Жінки як героїні були присутні в 12% випадків у друкованих матеріалів та 13% - інтернет-новин. 

Друкованим ЗМІ було значно важче подавати оперативну інформацію. Але вони з цим впоралися, роблячи акцент на всебічному інформуванні читачів про події на фронті та в тилу.

Багато газетних матеріалів були присвячені дбанню людей про безпеку. На шпальтах всіх газет були матеріали про те, як поводитися під час хімічної атаки, як розрізняти вибухонебезпечні предмети, і що робити в разі їх виявлення, як присікати провокативні теми в розмовах. Газета «Татарбунарський вісник» підготувала цілу шпальту під назвою «Підготовлений – значить захищений». Багато матеріалів друкованих ЗМІ були присвячені допомозі місцевих громад переселенцям та роботі волонтерів. Щоб розмістити більше різнопланових матеріалів, газети робили «хроніки війни» або давали короткі інформації про події на фронті, в тилу та в міжнародній політиці.

Були в друкованих ЗМІ аналітичні, тематичні, авторські публікації та інтерв’ю, які висвітлювали тему війни в усіх її проявах. Газета «Арцизские вести» розповіла про загиблих захисників України з Одещини, доповнивши матеріал світлинами, які поглиблюють співпереживання до втрати земляків. Газета «Придунайские вести» присвятила велику статтю ролі та впливу церкви на війну в Україні. Газета «Хлібороб» розбиралася в причинах погіршення та розриву стосунків між родичами та близькими людьми, які живуть в Україні та Росії. Тематична сторінка «Діти України» в газеті «Татарбунарський вісник» вмістила в себе погляд дітей на війну через історії, малюнки, вірші та фотографії. Газета «НовинаР» цікавилась у мешканців громади їх городніми справами під час війни: чи збільшилися обсяги посадки через можливий дефіцит продуктів та що селяни планують запасати на зиму.

Найбільша кількість друкованих матеріалів, в яких так чи інакше йшлося про війну, була в газетах «Татарбунарський вісник» - 88% та «Хлібороб» - 83% (від загальної кількості публікацій в номері).

Серед інтернет-видань найбільш повно і різнобічно висвітлювали війну журналісти «БессарабияИнформ». У 80% новин (від загальної кількості новин в стрічці за тиждень) ішлося про бойові дії, нагородження військовослужбовців, прощання із загиблими, про політичні рішення, міжнародні санкції, гуманітарну допомогу, порушення прав, загибель журналістів і журналісток. 

«БіляївкаCity» писала не лише про бойові дії на передовій, але й про вибухи на території громади. Кілька матеріалів були присвячені волонтерській допомозі місцевих жителів переселенцям. Розповідали журналісти про місцевих підприємниць, які відновили свій бізнес, та про кількість шлюбів, в тому числі і військовослужбовців, під час війни. Відсоток публікацій у виданні, пов’язаних з темою війни, становив 76%.

В інтернет-виданні «ИзмаилCity» більша частина новин, пов’язаних з війною, стосувалась рішень міської влади щодо життя ізмаїльців та переселенців у воєнний час. Це – допомога захисникам України та внутрішньо переміщеним особам, перевірка наявності і придатності бомбосховищ в дитячих садках. Розповіло видання і про земляка-вертолітника Дмитра Бурлакова, який вижив після збиття його машини окупантами. 

«Лиманська агенція новин» писала про загибель та прощання з воїнами-земляками Георгієм Діненком та Миколою Даниленком, про посмертне нагородження орденом «За мужність» військовослужбовця-земляка Сергія Шамута. Розповідало видання і про рішення місцевої влади – про субвенції на потреби військовослужбовців, про стратегічний запас харчів для населення ОТГ, про фінансову допомогу ВПО. А ще були психологічні поради населенню під час війни та мрії про те, як громада зустрічатиме перемогу.

«04868 – сайт Черноморска» проінформував читачів про зміну комендантської години в місті, дав пояснення про роботу «швидкої допомоги» під час військового стану, розповів про українських розробників комп’ютерних ігор, які хочуть донести до закордонних колег правду про те, що відбувається в країні. 

Ще чверть новин в друкованих ЗМІ, які підлягали моніторингу, були присвячені життю громад, весняним толокам, підготовці до Великодня. Згадали газети і про школярів та випускників, пояснюючи, що на них очікує по закінченні учбового року. Не забули друковані ЗМІ і про городньо-садові справи. Бо й під час війни весна рік годує. Як написала газета «НовинаР», «саджаючи город та продовжуючи посівну, ми створюємо для себе майбутнє».

Серед 27% інтернет-новин, в яких не йшлося про війну, були новини про життя громад, економіку та бізнес, культуру, екологію/довкілля. Не обминули газети та інтернет-видання і теми спорту та кримінальних подій.

Найбільша кількість жінок як експерток зафіксована в газеті «НовинаР» (58%) та «Татарбунарський вісник» (38%). В інтернет-виданнях цей відсоток складав 43% - в «Лиманській агенції новин» та 42% - в «БіляївкаCity».

У новинах та публікаціях, в яких мова йшла про політику та діяльність місцевої влади, найбільша кількість жінок, які виступали як експертки, була в газеті «НовинаР» - 63% та на сайтах «БіляївкаCity» - 33% і «Лиманська агенція новин» - 32%.

Жінки як героїні, про яких писали або згадували в новинах та статтях на теми політики та місцевої влади, частіше зустрічались на сайті «БіляївкаCity» - 43% та в газетах «Арцизские вести» и «Придунайские вести» - по 33%.

У кількох виданнях були опубліковані тематичні матеріали, які зачіпають гендерну тему. В статті «Навстречу людям» (газета «Придунайские вести») йшлося про роботу поштарок села Матроска.

Інтернет-видання «БіляївкаCity» присвятила два матеріали волонтеркам: «Рятуємо країну в тилу: жінки Біляївської громади, які працюють попри війну і сирени» та «З любов’ю від бабусі Люди: біляївчанка з колежанками шиє для постраждалих дітей ковдри і подушки».

Кілька видань писали про насильство над жінками під час війни. Сайт «БессарабияИнформ» опублікувало новину «Украинский омбудсмен заявила о массовом сексуальном насилии в Буче – русские солдаты держали 25 девушек в подвале и регулярно насиловали». Заголовок красномовно вказує на зміст публікації. 

Про той самий злочин йшлося і в газеті «Татарбунарський вісник» - «Российские оккупанты изнасиловали в Буче по меньшей мере 25 девушек, 9 из них беременны».

Про допомогу місцевих волонтерок дівчині, яка постраждала від домашнього насильства,  написало видання «Біляївка.City».

Щодо вживання фемінітивів, то їх кількість збільшилась під час квітневої хвилі моніторингу в порівнянні з лютневою: в газетних публікаціях  - з 65% до 78%, і в інтернет-новинах – з 71% до 81%.  І, якщо під час перших хвиль моніторингу фемінітиви для читачів та й часто і для самих журналістів звучали незвично та смішно, то з часом вони прижилися і ними послуговуються дуже впевнено. «Волонтерка, уповноважена, президентка, канцлерка, адвокатеса, журналістка, авторка, мемуаристка, завідувачка, докторка, професорка, керівниця, фахівчиня, ексгенеральнапрокурорка»  і т. і. Навіть, якщо російськомовним виданням важко підібрати деякі фемінітиви, вони вдало знаходять правильні форми: «женщина-офицер, украинская омбудсмен». З’явилися в лексиконі гіперлокальних ЗМІ і нові фемінітиви, як-то «недоблогерка» (газета «НовинаР»). 

За результатами квітневої хвилі гендерного моніторингу найбільші  індекси гендерної чутливості (щодо дотримання гендерного балансу і кількості фемінітивів) майже однакові серед друкованих та інтернет ЗМІ. Газета «НовинаР» - 59%, інтернет-видання «БіляївкаCity» - 58%.

Авторка: Юлія Сібір

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Поділитися