Як захиститися від дезінформації за допомогою демократичних інструментів?

30 березня 2018 р. 21:26

У березні Євразійський центр Атлантичної ради (AtlanticCouncil) поширив рекомендації з питань захисту демократичних суспільств від дезінформації. 

Документ створено за підсумками обговорення понад 100 експертів із десятків країн світу – вчених, журналістів, урядовців, активістів, аналітиків та представників Facebook іTwitter. Видання MediaSapiens опублікувало його основні тези.

Спектр проблем

Відкрита іноземна пропаганда. Організації RT, Sputnik та інші, пов’язані з Кремлем, цілеспрямовано займаються дезінформацією та маніпуляціями. Вони не є ані медіа в демократичному розумінні, ані ЗМІ, що належать державі й водночас є неупередженими – як ВВС. Це – зброя Росії, не незалежніша за газету «Правда» в часи СРСР.

Проникнення у соціальні мережі. Росія здійснює маніпуляції в соціальних медіа, використовуючи політичну рекламу невизначеного походження або від офіційно організованих ботів, тролів і кіборгів (комбінації людина/бот), а також іншими способами ведення дезінформаційних кампаній.

Кібератаки. Крадіжки даних, кібератаки та спроби маніпулювання виборами – напряму не служать цілям дезінформації та операцій впливу, але вони можуть підтримувати такі операції. Зламане електронне листування або інша викрадена інформація можуть бути використані для розкрутки дезінформаційних наративів, натискання на больові точки людей та посилення суспільної напруженості. Легкість, з якою російські хакери використали фішингові кампанії для отримання даних, корисних для дезінформаційних цілей, свідчать про слабку кібербезпеку.

Рекомендації уряду США

Щодо власних медіа. Уряд США повинен активно відстежувати очевидні наративи іноземної пропаганди та інформувати громадськість про їх зміст. Уряд повинен вдосконалити свої ЗМІ згідно нових викликів цифрової доби.

«Радіо свобода/Радіо Вільна Європа» (RFE/RL) у співпраці з «Голосом Америки»(VOA) створюють «Настоящее время» (CurrentTime) – новинну мережу російською мовою. Ці медіа повинні підтримуватися фінансово та технічно. Необхідно також виділяти більше ресурсів для створення й поширення контенту в Центральній та Східній Європі, а також розширення їх аудиторійта впливу в соціальних мережах. Це також може включати реструктуризацію Ради керуючих з питань мовлення США (BroadcastingBoardofGovernors, BBG), яка здійснює нагляд за цими медіаорганізаціями.

Щодо законодавства. Уряду США не треба намагатися заборонити іноземні державні пропагандистські органи – RT, Sputnik та інші, проте необхідно позначати їх такими, якими вони насправді є. Всі демократії мають належним чином визнати їх як посередників пропаганди. Міністерство юстиції США вже зробило перший крок, вимагаючи, щоб RT зареєструвалася за Законом про реєстрацію іноземних агентів (FARA) (і RT, i Sputnik вже зареєструвалися. – MS). Примусове виконання вимог FARA є, як відомо, складним.

Ми рекомендуємо ввести в дію Закон про чесну рекламу (Honest Ads Act). Цей документ, запропонований сенаторами Джоном Маккейном, Емі Клобучар та Марком Ворнером, поширюватиме вимоги до соціальних мереж на розкриття інформації  про політичну рекламу та рекламу, яка популяризує у суспільстві певне ставлення до окремих питань. Це вимагатиме від соціальних медіа слідувати стандартам інших засобів масової інформації.

Щодо відомств. Закон про національну оборону 2016 року передбачає новий мандат для Центру глобальної взаємодії (GEC) Державного департаменту з метою протистояння спонсорованій державній пропаганді, і його місія зосереджена за межами США.

Кроки для ЄС

Законодавство. У країнах ЄС – ширші можливості. Єврокомісія опублікувала рекомендації та принципи для компаній-соцмереж, які мають визначати й видаляти контент із мовою ворожнечі та насильством. Німеччина у жовтні ухвалила закон (The Network Enforcement Act або NetzDG), яки передбачає ширше регулювання «неоднозначного» контексту, окрім явної мови ненависті. Цей закон вимагає від соціальних медіаплатформ вилучення контенту з мовою ворожнечі протягом 24 годин після отримання скарги (і за сім днів у випадках спірного контенту). У іншому випадку на них може бути накладено штраф у розмірі до 50 мільйонів євро. Президент Франції Еммануель Макрон анонсував підготовку закону задля обмеження поширення дезінформації під час виборів.

Країни-члени ЄС, проте, повинні уважно розглядати законопроекти про регулювання контенту в інтернеті, щоб не перейти до цензури.

Відомства. Оперативна робоча група ЄС зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force), Центр передового досвіду НАТО з питань стратегічних комунікацій (NATO’s Strat Com Center of Excellence) та аналогічні органи, створені національними урядами розпочали офіційну контрпропаганду. Проте всі вони мають недостатньо ресурсів, піддаються тиску і їх потенціал ще потрібно сповна реалізувати.

Тож Європейська Комісія та Європейський Парламент повинні продовжувати фінансувати EastStratCom з бюджету ЄС (мінімум 1,1 млн. євро на рік). ЄС також повинен розширити мандат East StratCom, щоб охопити всі держави-члени та вимагати від них відрядити національного експерта у групу. Так само НАТО має продовжувати підтримувати Центр передового досвіду з питань стратегічних комунікацій у Ризі. НАТО також має розглянути можливість створення ще одного центру в Південній Європі.

Нова група високого рівня Європейської комісії з питань фейкових новин та онлайн-дезінформації (HLG) повинна оцінювати зусилля урядів, інтернет-платформ та ЗМІ в цьому питанні та скласти набір перевірених практик. Включивши технічні компанії в число членів, ця група зможе послужити містком між органами ЄС та приватним сектором. Оцінки, здійнені HLG, повинні бути оприлюднені.

Спільні дії

Введення обмеження іноземної власності ЗМІ є поганим варіантом, оскільки ним можна послабити незалежність деяких медіа. Проте США та Європа могли б розглянути обмеження на володіння іноземними медіа або їх контролю з боку осіб із не демократичних країн.

Уряд США, координуючись з Європейським Союзом та G7, повинен запровадити фінансові санкції проти зловмисників у кіберпросторі, які підривають демократичні інститути та їхніх прихильників. Наявні у США законні повноваження для цих дій, такі як Указ Президента США 13757,14, виданий президентом Бараком Обамою у 2016 році, і Закон про протидію противникам Америки за допомогою санкцій,15, 2017-го року, можна розширити через додаткові укази.

Потенційними об’єктами накладання фінансових санкцій є російські «фабрики тролів», щодо втручання яких вже є докази, а також особи та суб'єкти, які їх фінансують, і шпигунські програми та проксі, що часто використовуються в російських операціях (такою в США та Литві вважають продукцію російської компанії KasperskyLab. – MS).

Здійснення санкцій повинно ретельно відстежуватися, а вони самі – оновлюватися, щоб не допустити ухилень, наприклад, шляхом використання фіктивних компаній.

Уряди США та Європи мають розробляти нормативи для запобігання реєстрації підставними компаніями URL-адрес, схожих на сторінки відомих ЗМІ (MediaSapiensписав про те, як для проросійського фейку підробили сайт TheGuardian і зареєстрували домени, які вдаватимуть із себе інші знані медіа). Провайдери повинні ставитися до цих сайтів, як до постачальників шкідливого програмного забезпечення.

Підрозділи громадської дипломатії в європейських та американських посольствах повинні активізувати зусилля, спрямовані на боротьбу з фейками, як шляхом їх викриття, так і шляхом запровадження «потоку правди» у соцмережах та підтримуючи незалежні місцеві ГО, залучені до зусиль такого роду (наприклад, StopFake в Україні).

Громадянське суспільство

Громадянське суспільство може бути більш швидким та ефективним у протидії дезінформації, ніж уряди.

Такі технічно підковані організації, як StopFake, DFR Lab Атлантичної Ради, the Alliance for Securing Democracy’s Hamilton 68 і Baltic Elves успішно викривають цілі дезінформаційні кампанії. Їхні початкові інструменти – не ідеальні, але з часом вони стануть кращими.

Організації, які відстежують фейки та «тролів», повинні по-максимуму працювати в реальному часі та інформувати компанії-соцмережі про всі викриті ними технічні деталі. Проте їм треба обміркувати свої критерії оцінки та висвітлення знайденого контенту, щоб не посилити його вплив.

Уряди та компанії, яким належать соціальні мережі, повинні фінансувати ці зусилля громадянського суспільства: їх наукові дослідження, викриття дезінформації та ботів, незалежні журналістські розслідування. Соцмережі в свою чергу мають надавати дослідникам доступ до даних.

Роль приватних компаній та ЗМІ

ЗМІ та громадські організації повинні навчати редакторів та журналістів швидко виявляти дезінформацію. Крім того, традиційні медіа мають ставитися до контенту пропагандистських органів на кшталт RT та Sputnik як до підозрілого. Вони повинні називати ці організації в своїх матеріалах «російським пропагандистським медіаRT», а не «російським медіа RT».

Компанії-соцмережі не мають ставати «арбітрами правди», але вони несуть відповідальність за запобігання та попередження маніпуляцій на своїх платформах.

Ми не рекомендуємо забороняти публікації матеріалів RTта Sputnik. Проте Twitter, Facebook, Google та інші компанії, а в деяких випадках і інтернет-провайдери, такі як Verizon, ATT тощо, можуть і повинні вживати заходів для обмеження впливу дезінформації.

Соцмережі мають позначати RT, Sputnik та подібні до них організації як російські пропагандистські органи, а їхні матеріали як пропаганду. Це буде мірою прозорості, а не обмеженням їх трансляції. Реєстрація RT та Sputnik в рамках FARA дасть соціальним медіа підставу для такого позначення.

Інтернет-платформам варто «заглушити» контент з автоматизованих акаунтів, щоб запобігти їх появі в стрічці новин та впливу на «трендові теми». На відміну від видалення таких облікових записів, заглушення стане чимось схожим на «зниження ранжування», яке Google застосувала щодо RT та Sputnik.

Соціальним медіа варто експериментувати з маркуванням автоматизованих та фейкових акаунтів. Це дозволить простежити реакцію як користувачів, так і тих, хто контролює ботів. Можна буде дізнатися, чи останні просто видалятимуть облікові записи після позначення й чи заводитимуть нові. Експеримент Facebook із маркуванням публікацій як «спірного контенту» виявився невдалим: у результаті користувачі тільки більше з ним взаємодіяли. Компанії-соцмережі повинні краще зрозуміти емоційну та психологічну привабливість дезінформації для людей.

Facebook, Google і Twitter варто змінити алгоритми так, аби краще визначити «надійний» і навпаки «слабкий» контент (на основі чітких критеріїв від незалежних експертів із якості медіа). Варто знизити ранжування слабкого контенту, а достовірний пріоритетизувати. Соцмережі повинні забезпечити більшу прозорість щодо того, як працюють їх алгоритми.

Хоча соціальним медіа важко відрізняти політичну рекламу від реклами, яка популяризує у суспільстві певне ставлення до окремих питань, вони повинні чітко ідентифікувати спонсорів свого контенту. Ідентифікатори щодо цього повинні з'являтися безпосередньо в стрічці новин, а не вимагати від користувача клікнути на публікацію й тільки тоді побачити її джерело. Соцмережам варто заборонити оголошення від відомих органів пропаганди. Свободи слова не передбачає дозволу на комерційні відносини з іноземними пропагандистськими ЗМІ. Twitter вже зробив цей крок. Google може зробити те ж саме для своєї програми AdSense. Можлива й альтернатива: компанії братимуть оголошення, але чітко позначатимуть їх походження та/або статус згідно з FARA.

Інтернет-компанії повинні реструктурувати інструменти таргетингу, доступні для іноземних рекламодавців, для обмеження мікротаргетингу користувачів, яке може відбуватися в інтересах політиків чи під час виборів. Наприклад, рекламодавці не повинні отримувати перехресні посилання на політичні уподобання користувачів соцмереж з їх географічними даними на районному рівні.

Соцмережам варто залучити до модерації контенту людей, а не покладатися лише на алгоритми. Штучний інтелект може ідентифікувати екстремістський контент, але обмежений у здатності визначати неоднозначний. Одним із рішень може стати створення редакційних підрозділів, в яких працюватимуть регіональні експерти, які переглядатимуть відібраний випадковим чином анонімізований контент.

Приватні підприємства, які виступають як видавці контенту, повинні фінансувати дослідження, що вивчають дезінформацію з точки зору «попиту». Наприклад, чому деякі повідомлення є більш привабливими для користувача, ніж інші, чому якісь із них стають вірусними, а також як протиставити таким повідомленням правдивий контент.

Інструменти довготривалої перспективи

Оскільки такі інтернет-технології, як штучний інтелект, машинне навчання та автоматизація розвиваються, швидкість та ефективність операцій впливу збільшуватиметься, а витрати на них знизяться. Інструменти інформаційного впливу, раніше здійснювані державами, вже є доступними для кожного. Ця «демократизація» операцій впливу разом з вразливістю демократії означає, що суспільства потребують інвестицій у стійкість та спротив. Дезінформаційні операції працюють, оскільки вони використовують когнітивні вразливості людей, і завдяки цьому поцілюють у певні спільноти.

Демократичні суспільства повинні розробляти наративи, які одночасно є істинними та переконливими, а також підвищують соціальну свідомість про те, як працює дезінформація й як її викрити.

Національні уряди разом з ЄС та НАТО повинні запровадити курси навчання для державних службовців, посадовців виборчих комісій та дипломатів щодо того, як визначити дезінформацію, зменшити її поширення та повідомити про це внутрішніми каналами.

Рушійною силою для громадян повинні стати курси медіаграмотності. Навчання повинне фокусуватися на інтернет-грамотності, зокрема здатності критично осмислювати онлайн-контент. Спільні стандарти можуть допомогти створити загальну основу для міжнародних дій та ускладнити поляризацію народів іноземними силами. Варто також широко практикувати громадські просвітницькі кампанії.

Групи громадянського суспільства та технологічні компанії повинні вести роботу у місцевих громадах, пропонувати курси та семінари в навчальних закладах, а також підтримувати програми масової медіаграмотності.

Створення Коаліції протидії дезінформації

Ми рекомендуємо США та ЄС створити громадську/приватну групу Коаліція протидії дезінформації (Counter-DisinformationCoalition), котра б регулярно зводила однодумців з урядів і неурядових організацій, зокрема компанії-соцмережі, традиційні ЗМІ, інтернет-провайдерів та громадянське суспільство.

Коаліція протидії дезінформації розроблятиме, публікуватиме та рекомендуватиме на необов'язкових умовах найкращі практики боротьби з дезінформацією. Це дозволить вирішити такі питання, як: прозорість; процедури ідентифікації та позначення ботів, тролів та кіборгів; ідентифікація та позначення відкритої пропаганди; і проблеми свободи висловлювань та загальної свободи інтернету в цьому контексті.

Реалізація цього проекту стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України" та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Комиссия по техногенно-экологической безопасности и чрезвычайным ситуациям при Одесском городском совете решила закрыть школы на карантин на две недели. Об этом сообщили в пресс-службе муниципалитета. В садиках группы будут закрываться, если количество заболевших превысит 20%. В мэрии назвали такое решение превентивной мерой в связи с тем, что за минувшую неделю в городе … читати далi

Танкер Delfi, застрявший на волнорезе пляжа «Дельфин», не успеют убрать до начала курортного сезона.  Об этом сообщил в ходе аппаратного совещания в муниципалитете заместитель городского головы Олесь Янчук.  По его словам, собственнику дали месяц на то, чтобы убрать судно, однако пока активности с его стороны не наблюдается. Поэтому скорее всего решать проблему … читати далi

Одесский городской голова Геннадий Труханов поручил разработать план мероприятий для избежания распространения в городе коронавируса унесшего уже 80 жизней в Китае.  В ходе аппаратного совещания городской голова отметил, что следует принять дополнительные меры, чтобы не допустить распространение вируса.   Он напомнил, что еще в декабре департамент здравоохранения ввел ряд ограничений в … читати далi

Депутаты Одесского  горсовета рассмотрели предложения по поводу расходов в этом году на объекты образования, спорта и культуры. Свои коррективы внесла комиссия по вопросам образования, спорта, культуры и туризма. По информации Центра публичных расследований, вопрос касался капитальных расходов. Среди объектов культуры назвали только работы на 1 млн в библиотеке на Французском … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР