Аналітики "Атестації депутатів місцевих рад" підсумували сесійний рік Одеської міської ради

Третя з початку повномасштабного вторгнення російської федерації сесія Одеської міської ради відбулася у сесійній залі 30 листопада в звичному режимі (без дистанційного підключення депутатів).

Скоріш за все, це була остання сесія у поточному році, тож експерти громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” проаналізували, як відбулося засідання та які рішення були прийняті.

На засіданні були присутні 44 депутати, відсутні - 18. Не прийшли на сесію всі члени фракції “Партія Шарія” - Олена ЗефнерВолодимир ІвановІван Семчук та Ілля Фрейман. Були відсутніми Віктор НаумчакВадим Терещук (фракція “Європейська солідарність”), Ольга Квасніцька (фракція “Слуга народу”), Юрій Шумахер (фракція “Довіряй ділам”), Нікіта АвдєєвВіктор БаранськийІгор Батраков, Богдан ГігановІван ДемченкоОлександр ЕдельманЛілія ЛеонідоваВіталій СаутьонковСергій УзуновДіана Яценко (позафракційні, а в минулому - члени фракції “ОПЗЖ”). 

Ігор Батраков та Сергій Узунов, виходячи з інформації в їхніх соціальних мережах, несуть службу у лавах Збройних сил України. Причини відсутності інших депутатів невідомі. Також вперше були присутніми у сесійній залі на “воєнних сесіях” депутати Олександра Ковальчук та Олег Філімонов, які напередодні повернулися в Україну. 

Організація та проведення цього засідання продемонстрували те, що поступово всі негативні практики та тенденції роботи одеських обранців під час прийняття рішень повертаються у сесійну залу. 

Формування порядку денного: питання знову вносилися “з голосу” 

Якщо проведення сесії було оголошено, як того і вимагає закон, за 20 днів до її проведення, 1 листопада, то з оприлюдненням проєктів рішень все відбувається не так відкрито та прозоро.

Попередній порядок денний складався з 42 питань, і проєкти рішень до нього оприлюднено 16  листопада (оновлено 18 листопада) - за 10 днів до початку засідання. Проте остаточний порядок денний, затверджений сесією, складав вже 77 питань. Проєкти рішень було оприлюднено 24, 25 та пізно ввечері 29 листопада. 

Нові питання до порядку денного з голосу внесли Олексій Потапський, Олег Бриднак, Олександр Іваницький, Ігор Коваль. Найбільше проєктів з голосу внесено міським головою Геннадієм Трухановим (23 питання).

Також варто зазначити, що майже всі проєкти, пов’язані з бюджетною та земельною сферою, були прийняті з поправками профільних постійних комісій, що, зазвичай, містять суттєві доповнення та не оприлюднюються на сайті міста. 

Цікаво, що засідання постійної комісії з питань землеустрою відбувалось буквально за одну годину до засідання сесії 30 листопада о 9:00. Тож сподіватися на те, що більшість депутатів встигла ознайомитися (а може, й взагалі  побачити всі правки) навряд чи варто.

Бюджетні питання 

За словами заступниці міського голови та директорки департаменту фінансів Світлани Бедреги, Одеса стала другим містом-обласним центром, де прийняли бюджет міста на наступний рік. Першим було місто Харків.

Як зазначено в проєкті рішення, обсяг доходів бюджету міської громади на 2023 рік становить 10,5 мільярдів гривень, у тому числі доходи загального фонду бюджету – 10,3 мільярдів та доходи спеціального фонду бюджету – 261,7 мільйонів гривень.

Видатки проєкту бюджету на 2023 рік заплановано у сумі 10,3 мільярдів гривень, у тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету – 8,6 мільярдів гривень та видатків спеціального фонду – 1,7 млрд грн.

Проєкт бюджету прийняли практично одностайно та без активного обговорення. Так само, як і внесення змін до бюджету 2022 року і затвердження звіту про виконання бюджету за 9 місяців 2022 року.

Одне з небагатьох питань до проєкту бюджету виникло у депутатки Світлани Осауленко, воно стосувалося використання коштів депутатського фонду 2022 року. Так, депутатка зауважила, що вони з колегами “до війни залюбки ремонтували парадні, ставили віконні блоки і встановлювали дитячі майданчики” за кошти фонду в розмірі 3 млн грн на депутата. З огляду на те, що казначейством було заблоковано фінансування капітальних видатків, депутатка запропонувала як варіант вирішення проблеми перевести статтю “використання депутатського фонду” із розділу “капітальні видатки” в “поточні”. Адже, каже Світлана Осауленко, “дах можна відремонтувати не капітально, а частково, що для людей буде досить значимою допомогою”.

Також, за її словами, в приймальні до депутатів звертаються дуже багато людей та представників ОСББ із актуальними запитами про допомогу з придбання генераторів. Вона запропонувала бюджетні кошти, що не були витрачені в 2022 році в рамках депутатського фонду, спрямувати на фінансування фонду в 2023 році, проте вже з адресною та необхідною допомогою для жителів в умовах війни.

В свою чергу, Світлана Бедрега поінформувала присутніх, що наразі казначейство “не пропускає” не тільки капітальні видатки, але й великий перелік поточних видатків (або за встановленою першочерговістю). Проте зроблені кроки для формування резервних витрат в бюджеті розвитку, витрачання якого може відновитися, в тому числі і через депутатський фонд після стабілізації ситуації в країні. 

Цікавим був коментар директорки фінансів щодо закупівлі генераторів через депутатський фонд-2022. За словами чиновниці, тема виникла місяць тому, “і якщо б депутати подали б свою заявку на придбання генераторів за рахунок депутатського фонду, то ніяких проблем з цим би не було”.

По-перше, відповідно до Положення про депутатський фонд, термін подання заявки на фінансування витрат через депутатський фонд у поточному році - це 1 травня. І, по-друге, залишилось незрозумілим, чи були поінформовані депутати про таку можливість (написати заявку наприкінці року, та ще й на придбання генераторів)? І якщо були поінформовані, то чи всі члени ради? 

В будь-якому разі, про фактичне використання коштів депутатського фонду-2022 ми зможемо дізнатися зі звіту на початку наступного року. Проте вже зараз можна констатувати, що не всі депутати рівною мірою використали ці кошти.

Депутатський фонд - це кошти територіальної громади, які через механізм депутатів та “умовно” виборчих округів, можуть рівномірно розподілятися для вирішення проблем виборців по всій території міста. Тож такий не надто прозорий механізм розподілу коштів, якщо він і був реалізований в умовах війни 2022 року, не може не викликати занепокоєння.

Витрати бюджету, пов’язані з воєнними діями

Питання генераторів постало і при розгляді наступних питань порядку денного.

Так, при розгляді проєкту “Про внесення змін до Міської цільової програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території м. Одеси на 2022-2026 роки” Олексій Потапський вніс суттєву поправку. Як зазвичай, її не було оприлюднено, а лише озвучено з голосу. Вона стосувалася затвердження Порядку  часткової компенсації витрат міських ОСББ/ЮБК на придбання генераторів.

Компенсація передбачається в розмірі 70% вартості генератора, проте не більше 100 тис. грн на одне домоволодіння. На реалізацію цього заходу Програми в 2022 році заплановано 5 млн грн, а в 2023 році - 30 млн грн.

Мовчазна підтримка звітів і цільових програм

Загалом на цій сесії розглядався великий перелік питань, пов’язаний з реалізацію місцевих цільових програм, що в цілому пройшли поза увагою депутатів. Однак саме через них проходить фінансування найголовніших напрямів соціально-економічного розвитку міста. Так, звіти про виконання 13 цільових програм за минулий рік депутати прийняли пакетним голосуванням. Причому на минулій сесії саме ці питання депутати проігнорували і не підтримали жоден звіт - також “мовчки”.

Далі без обговорень прийняли ще низку цільових програм на 2023 рік. Не беремося говорити про зміст всіх 15 програм, в які вносилися зміни на наступні роки, проте у деяких з них з’явилися нові заходи, пов’язані з воєнними діями та ліквідацією їхніх наслідків у місті.

Наведемо лише декілька прикладів. Зміни до Міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги вразливим верствам населення міста Одеси на 2021-2023 роки стосувалися збільшення фінансування на нові заходи (облаштування пунктів обігріву, соціальна допомога військовим та їхнім сім’ям, матеріальна підтримка жителів Одеси та ВПО, постраждалих від воєнних дій, ремонт житла тощо).

За рахунок коштів Міської цільової програми благоустрою м.Одеси передбачено фінансування, зокрема й нового заходу - “придбання генераторних установок” для різних КП та установ міста для “для забезпечення безперебійної роботи підприємства у разі перебоїв з електропостачанням”. В цілому обсяг витрат всієї програми на 2023 рік збільшено на 6,5 млн грн.

Також збільшили у 2022 році на 43 млн грн. фінансування Міської цільової програми сприяння розвитку підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади.

В цілому, у більшості міських цільових програм на 2022-2023 роки внесено зміни стосовно фінансування витрат на ліквідацію наслідків воєнних дій у місті, соціальну підтримку та матеріальну допомогу військовим, ВПО та жителям Одеси або інші види підтримки всіх видів Збройних сил України.

Тож знову виникає питання: чи встигли депутати хоча б прочитати тексти цих великих і за обсягом фінансування, і за змістом програм, з огляду на те, що половину з цих проєктів рішень було оприлюднено за 5 днів до сесії? До речі, на фінансування заходів цільових програм проєктом бюджету міста на 2023 передбачено майже 2,5 млрд грн - практично чверть суми видатків на весь наступний рік.

Комунальна та земельна власність

Питання комунальної власності були прийняті без обговорень. Як згодом і питання земельні, які на минулій сесії депутати провалили. Варто відмітити, що майже всі земельні питання були прийняті з поправками, зміст яких залишається невідомим та представляє громадський інтерес. Особливо з огляду на те, що засідання постійної земельної комісії завершилось за декілька хвилин до початку сесії.

Пам’ятники і перейменування вулиць

Найбільшу дискусію в сесійній залі, як і найбільший інтерес у суспільства, викликали проєкти рішення виконкому про демонтаж двох пам’ятників - "Засновникам Одеси" та Олександру Суворову. Несподіванкою стала поправка депутатки Олександри Ковальчук до цих проєктів рішення щодо того, щоб перенести ці два об’єкти на тимчасове зберігання до  Одеського художнього музею "для проведення освітніх дискусій та заходів з метою деколонізації історичного минулого". Така пропозиція була схвалена і депутатським корпусом, і міським головою. 

Два альтернативні проєкти рішень стосувалися перейменування вулиць. Проєкт рішення Олексія Потапського "Про перейменування об'єктів топоніміки на території міста Одеси" та Олега Бриндака "Про вшанування військових підрозділів Одещини в найменуваннях об'єктів топоніміки на території міста Одеси". Різниця в проєктах була в тому, що в першому пропонувалось рішенням ради перейменувати вулиці на честь 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, полковника Віталія Гуляєва та 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.

А другим проєктом пропонувалося доручити історико-топонімічній комісії при виконавчому комітеті Одеської міської ради у місячний термін надати пропозиції та рекомендації щодо перейменування об’єктів топоніміки на честь військових та підрозділів. В результаті депутати підтримали проєкт О. Бриндака, тож через місяць можна очікувати на висновки комісії щодо того, перейменування яких вулиць буде винесено на розгляд депутатів. 

Також окремо проєктом Олексія Потапського пропонували перейменувати одну з вулиць міста на честь художника Олександра Ройтбурда. Однак, за словами Олега Бриндака, відповідно до правил, перейменування вулиць на честь видатних осіб можливо лише через 10 років після їх смерті. 

Депутатські запити

Запит Вадима Мороховського (проєкт якого не оприлюднено на сайті) щодо створення Меморіалу жертв російської агресії та Алеї діячів української культури був підтриманий депутатами. А ось проєкт фракції “Європейська солідарність” про звернення Одеської міської ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо заборони діяльності Української православної церкви московського патріархату на території України колеги не підтримали.

Замість сесійних висновків року

За весь 2022 рік Одеська міська рада провела чотири засідання сесій, три з них - після повномасштабного вторгнення. Причому перша “воєнна” сесія відбулася лише 28 червня.

Її провели в “гібридному” форматі. Міський голова затвердив навіть Порядок дистанційних засідань. Однак він був застосований лише на сесії 28 червня, а після - оскаржений в суді депутаткою Жанною Мандриченко.  

Участь у сесіях в залі Одеської міської ради беруть більше 40 депутатів, деякі навіть повернулися з-за кордону. Стабільно відсутніми під час всіх трьох сесій є члени фракції “Партія Шарія” та частина розформованої фракції “ОПЗЖ”.

За результатами однієї з сесій, у раді тепер є дві постійні комісії, що де-юре існують, а де-факто - недієздатні.

Експерти наголошують, що нікуди не зникла проблема завчасного, відкритого та прозорого формування порядку денного. Як і раніше, продовжується негативна практика внесення проєктів рішень з “голосу”. Лише на сесії 28 вересня вперше за багато років не було внесено жодних змін до попереднього порядку денного. Однак, як показало наступне голосування, більшість проєктів рішень була провалена, в тому числі і земельні. Тож і вносити якісь зміни не було “підстав”, адже без згоди більшості нічого не можна проголосувати.

Так само не виконується, на думку аналітиків, Регламент міської ради щодо попереднього розгляду питань сесії та винесення їх на розгляд депутатів тільки після висновку постійних комісій. Як демонструє практика, добре, якщо депутати хоча б отримують проєкти рішень та поправки до них на початку сесії. 

Взагалі рівень відкритості роботи Одеської міської ради, за оцінками експертів, значно зменшився. Депутатський портал з усіма даними про депутатів та особистими кабінетами обранців закрито, причому не рішенням ради. Анонси засідань постійних комісій, проєкти рішень та рішення міської ради також були закриті для публічного доступу до початку осені. Більш того, дати засідань постійних комісій іноді були невідомі й самим депутатам. 

Тож аналітики "Атестації місцевих депутатів"  констатують, що при тому, що права і обов’язки місцевих депутатів в цілому не були скасовані або обмежені законами воєнного стану, одеські обранці не тільки не змогли побороти недосконалу багаторічну систему організації та проведення голосувань у сесійній залі, але деякою мірою стали ще більшими її заручниками в умовах війни. Коли прийняття всіх поточних рішень щодо життєдіяльності міста віддано виконавчому комітету та його органам. 

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Посадовець, зловживаючи службовим становищем, вимагав хабар від підприємця у розмірі 5 000 доларів США за вирішення питання про укладення договору про спільний обробіток земельної ділянки на п’ять років. Вдома ж фігурант зберігав гранату. За вчинене чоловікові загрожує до 10 років ув’язнення. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській … читати далi

У Вознесенську, що в Миколаївській області у підвальному приміщенні гаража свого дому чоловік зберігав зброю, боєприпаси та вибухівку. Слідчі Слідчого управління обласного главку поліції затримали фігуранта у порядку ст. 208 КПУ України. За скоєне зловмисникові загрожує до семи років ув’язнення. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській … читати далi

Іноземні волонтери та британські кореспонденти доставили гуманітарну допомогу в селище Благодатне Миколаївського району.  Про це пише Національна поліція в Миколаївській області. Миколаївські поліцейські допомогли волонтерами доставити гуманітарну допомогу у деокуповане селище.               Ліки та воду доставили мешканцям деокупованого селища Благодатне Миколаївського району поліцейські сектору превентивної … читати далi

18 січня та в ніч на 19 підрозділами Головного управління ДСНС України у Миколаївській області ліквідовано п'ять пожеж. Про це звітують у пресслужбі ДСНС України у Миколаївській області. Так, о 15:39 на спецлінію 101 надійшло повідомлення про загоряння очерету на березі річки Інгул в с. Мішково-Погорілове Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР