24 січня 2019 р. 15:29

Порушення порядку оприлюднення, відсутність фінансових обґрунтувань і правки з голосу: як депутати бюджет міста Києва на 2019 рік схвалювали

Порушення порядку оприлюднення, відсутність фінансових обґрунтувань і правки з голосу: як депутати бюджет міста Києва на 2019 рік схвалювали

Проводячи атестацію депутатів Київради ми намагаємось звернути увагу на існуючі проблеми, які за нашою думкою є суттєвими для забезпечення прозорості та ефективності їх роботи.

Майже напередодні Нового року, а точніше 13 грудня, депутати Київради ухвалили бюджет міста Києва на 2019 рік.  Як ми знаємо бюджет є основним фінансовим документом, який визначає джерела наповнення міської скарбниці та напрямки витрат в інтересах громади. Кияни сподіваються, що кошти будуть збиратись і витрачатись ефективно.

Процес підготовки бюджету завжди проходить складний шлях, коли узгоджуються всі показники – передусім  джерела доходної та видаткової частин. На розгляд депутатів подається узгоджений і вивірений за всіма параметрами документ, а обранцям залишається визначитись голосуванням про його схвалення чи відхилення. Принаймні, так має бути. На практиці відбуваються інші речі, на які ми й хочемо звернути увагу. Мова буде йти про правки до бюджету, які депутати пропонують включити з голосу під час розгляду бюджету на пленарному засіданні.

Щодо оприлюднення проекту бюджету на 2019 рік 

По-перше, треба зазначити, що згідно Закону "Про доступ до публічної інформації" проекти рішень ради мають оприлюднюватись не пізніше, ніж за двадцять робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Немає сумнівів, що й бюджет міста Києва має бути оприлюднений за двадцять днів до дати прийняття для того, щоб громадяни могли з ним ознайомитись та надати свої зауваження та пропозиції.

В порушення встановленого порядку бюджет Києва був опублікований за десять днів до дати розгляду, а напередодні його ухвалення на засіданні бюджетної комісії Київради вже опублікований текст було змінено, що позбавило киян та спеціалістів можливостей з ним ознайомитись та проаналізувати його.

Хочемо зауважити, що додержання процедур прийняття такого важливого документу, як бюджет, є необхідною умовою для об’єктивності та неупередженості влади та депутатів при прийнятті рішення. Громадяни від яких влада вимагає додержання законності вправі розраховувати на додержання законності самою владою.

Збільшити доходи бюджету без обґрунтувань

Після прийняття Київрадою проекту бюджету за основу, розпочалася процедура його подальшого «удосконалення». Покращення кошторису Києва на 2019 рік відбувалось  шляхом внесення до нього депутатами правок з голосу.

Спочатку депутат Харченко О.В. (фракція "Солідарність") відразу запропонував виділити Департаменту земельних ресурсів міста Києва 209 млн. грн, (189 млн. - на поточні і 20 млн. на капітальні видатки). Як згодом пояснив своїм колегам у залі депутат Странніков А.М. (голова бюджетної комісії Київради) пан Харченко пропонує на 300 млн. збільшити дохідну частину (про це сам Харченко, напевне, просто забув сказати), а більшу частину цієї суми є пропозиція 208 млн. (не 209 млн., як пропонував Харченко) спрямувати на Програму використання та охорони земель міста Києва по Департаменту земельних ресурсів. Нікого не зацікавило чи є кошторис видатків на запропоновану суму, чи є він ефективним і найголовніше, куди підуть 92 млн., що залишаються з 300, на які планується збільшити дохідну частину. Депутати за правку дружно проголосували (84 голоси «за»).

Голова бюджетної комісії Київради Странніков А.М. (фракція «Солідарність») своєю правкою запропонував проголосувати і імплементувати одночасно всі пропозиції, які були проголосовані під час розгляду зовсім іншого проекту рішення Київради - про внесення змін до програми соцекономрозвитку та одним голосуванням імплементувати їх безпосередньо до бюджету Києва. 
Незважаючи на те, що взагалі не було сказано про те, які саме правки пропонується перенести з програми соцекономрозвитку до тексту бюджету міста на 2019 рік, результативним голосуванням за більшості голосів фракцій «Солідарність» та «Батьківщини» таке рішення було підтримано депутатами (77 голосів «за»).

Правка депутата Антонєнка Л.В. (депутатська група «Київська команда») також була не менш ефектною. Він запропонував збільшення дохідної частини бюджету на 260 млн. за статтею відчуження комунального майна з 70 млн. до 340 млн. Незважаючи на відсутність належного обґрунтування та явні арифметичні помилки, депутати знову підтримали 84 голосами правку колеги.

Правки з голосу: неможливе – можливо!
Перед фінальним голосуванням за кошторис міста на 2019 рік, голова бюджетної комісії Странніков А.М. дістав з кишені кілька правок, які були підтримані депутатами з голосу без ретельного їх вивчення та обговорення.
Перша правка стосувалася збільшення видатків на ремонт та реконструкцію мосту імені Патона на 20 млн. грн. Депутати погодились і просто збільшили вартість реконструкції мосту без обґрунтувань, будь-якої проектно-кошторисної документації (87 «за»).

Друга правка стосувалася додатково «знайдених»  депутатом Антонєнком Л.В. для дохідної частину бюджету 260 млн., які було запропоновано (додатково до вже виділених під час напруженої підготовки бюджету) «для прозорості» направити на будівництво метро. Слід зазначити, що не всі погодились з такою прозорістю, зазначивши, що правка передати на метрополітен, це якраз далеко не є прозоро і не зовсім соціально справедливо. Але професіонали прозорості прийняли й цю правку (84 «за»).
Наступна правка з голосу стосувалася виділення коштів для реалізації громадського проекту "Вода для скверів та дворів Микільської Слобідки" (технічна вода для поливу). Причому, ці кошти вилучаються з програми по поліпшенню питної води для киян. Депутати підтримали таку інноваційність (87 «за»).

Далі була запропонована «технічна» правка щодо виділення 3,1 млн на капітальний ремонт приміщень територіального центру соціального обслуговування, надання соціальних послуг Шевченківського району міста Києва на вулиці Білоруській, 11. Ні у кого не викликало жодних запитань стосовно того, що роботи по цьому об’єкту вже були проведені у 2018 році і на них вже було витрачено 2 млн грн. Але у депутатів не було часу розбиратись з такими дрібницями і правка була прийнята рекордною кількістю (98 «за»).

«Своїм все, чужим – закон!»

Треба відмітити, що не всім у той день щастило отримати підтримку депутатського корпусу щодо внесених з голосу правок до бюджету.

Правка Васильчука В.В. (депутатська група "Київська команда"), який запропонував, без проведення конкурсу, включити до бюджету витрати на проведення заходів Української академії лідерства в сумі 1 млн. грн не знайшла підтримки, оскільки, як зазначив голова бюджетної комісії Странніков А.М., що це не бюджетне рішення і спочатку необхідне внесення змін до відповідної міської цільової програми.

Далі цікавіше. Спочатку правка депутата Іванченка В.А. (фракція "Єдність") про зарахування до загального фонду бюджету міста Києва 50 % суми надходжень від оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Києва була піддана критиці з боку першого заступника голови КМДА Поворозника М.Ю., оскільки такого роду правка не може визначатися бюджетом.
Але, незважаючи на те, що попередня правка Васильчука В.В. не була підтримана через відсутність відповідних положень в тексті профільної програми,  поправку Іванченко В.А. за таких самих обставин було підтримано. 

Потім депутат Манойленко Н.В. (фракція «Самопоміч») запропонувала виділення коштів на функціонування ресурсних центрів допомоги ініціативним групам по створенню ОСББ у розмірі 1 млн. грн., які дозволять запустити пілотний проект. 
Втім, не дивлячись, що комплексною цільовою програмою відповідні видатки передбачені і рішенням Київради "Про організацію ресурсних центрів створення та функціонування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків на базі комунального концерну "Центр комунального сервісу" також це передбачено, депутати не проголосували за ці видатки у бюджеті Києва. Вони ж не можуть порушувати процедуру, коли їх просить не той. 

Бондаренко В.Д. ("Батьківщина") спробував у цьому принциповому питанні встати на захист правки Манойленко Н.В., зазначивши, що ОСББ це нова і важлива для міста форма управління. Водночас, голова бюджетної комісії Странніков А.М., який у інших випадках підтримує пропозиції колег, на цей раз став на сторону закону зазначивши, що не можна з голосу говорити особливо при розгляді питання про бюджет.  

Гроші на зарплату секретаріату

Також, треба відмітити втручання у «тонкощі бюджетного процесу з голосу» депутата Прокопіва В.В. (секретар Київради), який попросив депутатів додати у бюджеті міста працівникам секретаріату всього 10 млн. на заробітну плату за рахунок зменшення фінансування (при профіцитному бюджеті) на 7 млн. сфери соціального захисту і соціального забезпечення та на 3 млн. сфери освіти На конкретне прохання одного з депутатів обґрунтувати необхідність додаткового фінансування секретаріату, ініціатор пояснив, що чисельність секретаріату збільшилась і потрібно просто прийняти це рішення. Оскільки надто принципових в залі не знайшлося, поправка була схвалена 89 голосами.

І знову корупційні ризики

На цьому можна було б і закінчити, але хотілося б звернути увагу ще на один нюанс депутатської роботи.
Ми неодноразово наголошували про слабку обізнаність депутатів або небажання бути обізнаними з правилами виявлення та врегулювання у своїй діяльності конфлікту інтересів. Нагадаємо, що наявність конфлікту інтересів впливає на об’єктивність та неупередженість діяльності депутата в інтересах територіальної громади.
Під час прийняття бюджету ми звернули увагу, що за нього голосували і депутати-працівники КМДА і Київради, які зацікавлені в отриманні на своїх робочих місцях бюджетного фінансування на зарплати, премії, тощо. На нашу думку таке голосування містить ознаки конфлікту інтересів між депутатською і трудовою діяльністю про що необхідно, як мінімум, повідомляти. Може, пора депутатам йти вчитися?

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати: 
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація» 
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком» 
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Інтегріті ЮА». 

           

Поділитися