Оголошення і ритуальні перестороги, або Як депутати Херсонської міськради діяли в умовах конфлікту інтересів

Експерти Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень в рамках всеукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад», яка була ініційована Одеською обласною організацією КВУ, дослідили антикорупційний компонент депутатів Херсонської міської ради, а саме дотримання законодавства про запобігання корупції в частині конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів – це суперечність між приватним майновим чи не майновим інтересом особи та здійсненням нею своїх повноважень у публічному секторі. Згідно з практикою розвинених країн, наявність конфлікту інтересів регулюється усуненням особи-носія від процесу ухвалення рішення. В Україні декларується теж саме, але є певні особливості і послаблення, про які йтиметься нижче.

Досліджування стосувалася шести місяців – з листопада 2017 по березень 2018 року. В цей період відбулося дев’ять пленарних засідань чергових та позачергових сесій, а також відбувалася робота депутатів в режимі постійних комісій. 

Ми зафіксували на пленарних засіданнях сесій 67 особистих усних та письмових заяв депутатів про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів. 

В результаті заяв про конфлікти інтересів, 12 депутатів не брали участь у голосуванні за  відповідні питання. А 8 депутатів бонусом не голосували також й за порядок денний сесії. Натомість, 47 депутатів брали участь в голосуванні по питаннях, по яким вони заявляли конфлікт інтересів. В даних випадках депутати посилалися на ст. 59-1 Закону про місцеве самоврядування, в якій дозволяється брати участь у голосуванні в разі особистого оголошення про конфлікт інтересів.

 Сфери, в яких на думку депутатів, у них виникав конфлікт інтересів, розподілились так: питання бюджету – 21 випадок, земельні питання - 18,  «всі» або «деякі» питання - 10, інші питання (цільові програми, кадрові питання, тощо) - 18 випадків.

Слід зазначити, що неконкретні оголошення про конфлікт з «усіх» чи «деяких» питань з точки зору духу закону є абсурдом, але так само неконкретно прописана стаття 59-1 фактично дозволяє депутатам подібні голосування. На нашу думку, депутати, що оголошують про конфлікт з усіх пунктів порядку денного, позбавляють виборця можливості скласти собі всебічну політичну оцінку. 
Окремо варто звернути увагу на так звані «перестраховочні» заяви депутатів. 

Так, на 19 сесії Херсонської міської ради 23 лютого 2018 рада на якій розглядався проект рішення про внесення змін до бюджету 2018 року, міський голова і сім депутатів заявили про наявний конфлікт інтересів, причому два депутати – про конфлікт з «усіх» питань.

Зазначимо, що проект змін до бюджету не містив змін у фонді заробітних плат, не надавав додаткового фінансування підприємствам, де працюють депутати, крім одного із «заявителів».

Така поведінка депутатів свідчить про сприйняття ними норм закону про особисте оголошення як звичайного ритуалу, який треба пройти, щоб не мати проблем із адміністративною відповідальністю, а зайвий раз виконати ритуал лише корисно. 

Є і деякі інші свідчення викривленого розуміння частиною депутатів норм законодавства: вони не розуміють, що стаття 59-1 дає право врегулювати конфлікт інтересів шляхом оголошення про нього лише на засіданні ради («депутат … бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання»). 

Про інші колегіальні органи, зокрема, постійні комісії, мова не йде, тому під час роботи комісій в разі наявності конфлікту інтересів, цей конфлікт має бути врегульованим в інший спосіб, згідно із ст.35 Закону про запобігання корупції, тобто оголошенням депутатом про наявність конфлікту і самоусуненням від прийняття рішень. 

На практиці частина депутатів не виконує норму закону й, коли оголошують на засіданнях постійних комісій про конфлікт - голосують по цьому питанню. 

Таким чином, норми законодавства стосовно врегулювання конфлікту інтересів фактично не діють. Депутати з наявністю приватного інтересу, чи навіть без нього, після оголошення порядку денного оголошують про конфлікт інтересів, «бо це на всяк випадок не завадить» (з коментаря міського голови на 20-й сесії). 

Усі випадки виявлених порушень стосуються неуважності депутатів і неповним опануванням ними наданих законом можливостей.

Без скасування статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» ті депутати, які ще не пристосувалися до можливості оголошення про «оптовий» конфлікт інтересів по всіх можливих питаннях «на всяк випадок», зроблять це скоро, і протидія корупції перетвориться на фарс.

Повну інформацію про приватні інтереси депутатів Херсонської міської ради можна знайти ТУТ.

Матеріал підготовлено для оприлюднення виданням ІзбірКом в рамках Антикорупційної складової громадської кампанії "Атестація депутатів місцевих рад" за партнерства YouControl.  

Громадська кампанія з "Атестації депутатів місцевих рад" започаткована Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» та реалізується в партнерстві з громадськими організаціями з інших областей України. Антикорупційний компонент Атестації депутатів місцевих рад реалізується в рамках проекту ООО ВГО "Комітет виборців України" "Доброчесні місцеві депутати" за підтримки Програми Розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії. У Херсоні за реалізацію ініціативи відповідає Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень.

Докладніше: 

на сайті організації

в розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком» 

в соціальній мережі Facebook: «Місцеві депутати. Атестація».

Контактна особа в області: Володимир Молчанов, zwiachzchersonu@gmail.com