Дев’ятнадцята сесія Полтавської міськради: протести, демонтаж МАФів та заборона готівкових пожертв

05 грудня 2018 р. 16:26

Дев’ятнадцята сесія Полтавської міськради запам’яталася не стільки гучними рішеннями, скільки гучним початком засідання.

Близько двох годин у сесійній залі блокували трибуну, сперечалися та вигукували у гучномовець. Хто протестував та які рішення вдалося ухвалити корпусу – далі в нашому огляді.

Хоч засідання сесії і було призначене на 10:00, розпочати його вчасно не вдалося. Перше, перед радою знову зібралися більше півсотні працівників центрального ринку Полтави. Їхня вимога – залишити ринок у комунальній власності, а не передавати його приватній фірмі.

Друге, у раді ще одні протестувальники – представники ГО «Підприємці Полтавщини». І, на відміну від працівників ринку, вони вирішили діяти більш рішуче – перекрили доступ до трибуни та пробували не пустити на своє місце в сесійній залі секретаря міськради, виконувача обов’язків міського голови Олександра Шамоту. Все, аби змусити депутатів виключити з розгляду сесії питання, які стосуються демонтажу МАФів. А щоб влада почула їхні вимоги, задіювали гучномовець і, періодично, сирену. Під такий акомпанемент і відкривали 30 листопада дев’ятнадцяту сесію Полтавської міськради.

Варто зазначити, що спочатку Олександр Шамота і присутні депутати намагалися вступити в діалог з членами громадської організації, аргументували необхідність знесення кіосків, які встановлені з порушеннями закону, та запропонували вирішити всі питання вже після сесії під час спільного обговорення. Проте, підприємці вимагали невідкладно задовольнити їхні вимоги, чи то пак «забаганки» та апелювали до незаконної, на їхню думку, зміни влади у Полтаві.

Тож, наступні півтори години сторони силкувалися перекричати одна одну – представники ГО доводили свою правоту, представники влади намагалися далі проводити сесію. Причому, кількість людей у залі засідань з часом лише збільшувалася, оскільки до «Підприємців Полтавщини» доєдналися і працівники ринку. Аби таки розглянути питання порядку денного виконувач обов’язків мера оголосив про півгодинну перерву в засіданні, під час якої з протестувальниками вдалося досягти домовленостей (зійшлися на подальшій зустрічі й обговоренні питань), тому відновили сесію вже у спокійній атмосфері.

Зазначимо, під час прес-конференції Олександр Шамота підкреслив, що міська рада не буде сприймати силовий тиск та йти «на поводу в деструктивних сил». Також, виконувач обов’язків мера заявив, що з діями деяких «активістів-заробітчан» розбиратимуться правоохоронні органи.

Протестуй – не протестуй

Попри всі намагання підприємців-протестувальників, три з чотирьох питань, які стосуються демонтажу тимчасових споруд, залишилися у порядку денному сесії. З розгляду зняли лише одне, та й те з ініціативи депутатських комісій.

Тому невдовзі у Полтаві має поменшати ще на два МАФи-порушники. Перший – належить підприємцю Богдану Обломієву. Паспорт прив’язки на свій кіоск бізнесмен отримав у 2017 році. За документами, споруда має бути площею 30 м2, проте в реальності Обломієв забрав під кіоски всі 160 м2. Розміщені вони впритул до проїжджої частини поряд із зупинкою громадського транспорту «Героїв-Чорнобильців». За ініціативи депутатських комісій дію паспорта прив’язки на МАФ анулювали, договір особистого строкового земельного сервітуту скасували, а самого підприємця зобов’язали демонтувати споруду. Підтримали таке рішення усі присутні 32 депутати.  

Така ж доля очікує і на кіоск, розташований на перехресті вулиць Стрітенська та Небесної Сотні. Належить він Олені Дрозд, дозвіл на розміщення МАФу в центрі міста підприємиця отримала теж у 2017 році, проте встановила його без узгодження з правоохоронними органами. Як наслідок, кіоск розташований на розі двох вулиць, перекриває огляд дороги при виїзді автівок.
Споруду від початку встановлення намагалися знести різними методами: від припису патрульних до підпалу невідомими. Остаточне рішення ухвалили вже під час сесії, зобов’язавши Олену Дрозд демонтувати кіоск. Щоправда, голосування за проект, підготований депутатом Вадимом Ямщиковим, не було одностайним. Члени фракції ВО «Батьківщина» не підтримали рішення, у результаті, «за» проголосували 26 депутатів.

Ще одне рішення, яке стосується незаконних МАФів у Полтаві – зміни до Програми фінансування демонтажу тимчасових споруд. Згідно з корективами, на 2018 рік у міському бюджеті закладено 570 тисяч 600 гривень на роботи, пов’язані з демонтажем. Якщо згадати, що за попереднім рішенням (від 20 липня 2018 року) на цей рік виділяли лише 70 тисяч 600 гривень, то очевидно, що міська рада планує знести щось грандіозне. Під такі параметри підпадає незаконна прибудова до пам’ятки архітектури – будинку Дворянського зібрання (екс-кінотеатру імені І. Котляревського). На минулій сесії, як нагадаємо, депутати анулювали дію паспорта прив’язки на цю споруду. На це наштовхує й те, що власник прибудови до екс-кінотеатру відмовляється демонтувати її власними силами. Тож, знести споруду мають за кошти міського бюджету з подальшим відшкодуванням грошей підприємцем.
Проте на питання, демонтаж якої саме ТС потягне за собою стільки коштів, у міськраді не відповіли. Та й закладені на 2018-ий у Програмі гроші можуть переносити на наступний рік. Тому сказати, коли саме незаконну прибудову до екс-кінотеатру знесуть, наразі не можна.

Тим паче, крім протестів, справа демонтажу у Полтаві може ускладнитися судовими позовами. Адже ще під час засідання власниця МАФу на Стрітенській Олена Дрозд заявила: якщо депутати підтримають анулювання дії паспорта прив’язки на її кіоск, подасться до суду, де вимагатиме від міськради компенсації у розмірі 10 мільйонів гривень.

Моє – твоє
На попередній сесії міськради влада розпочала процес передачі у державну власність будівлі Кадетського корпусу – напівзруйнованої пам’ятки архітектури в серці Полтави. Все через те, що місто грошей на реставрацію такої величезної будівлі немає, а от держава, зокрема Судова адміністрація України, має і можливість, і бажання відновити пам’ятку. 

Як і у випадку з Кадетським, місто продовжує скидати з себе «непосильну ношу». Так, під час засідання дев’ятнадцятої сесії депутати передали, тепер вже області, незавершений спортивно-видовищний комплекс по вул. Петра Юрченка, 1а. Будувати його розпочали в авіамістечку ще у 2007 році. Влада замахнулася на велетенський комплекс з басейнами та приміщеннями громадського обслуговування, якому б не було рівних в усій Україні.

Проте пройшло десятиліття, а будівлю закінчити так і не вдалося. За цей час на спорудження витратили близько 50 мільйонів гривень, на завершення будівництва та придбання обладнання потрібно ще майже 80 мільйонів гривень. Витрачати стільки грошей на один об’єкт сутужно для міського бюджету. Тому було вирішено передати спорткомплекс-довгобуд області, аби була можливість його завершити і використовувати за призначенням.

Зазначимо, спорткомплекс переходить з рук в руки не вперше. Так, ще до 2012 року споруда належала області. Тоді обласна влада теж вирішила передати будівлю місту, аби була змога її завершити.

Чи не найбільше обговорень під час сесії припало на ініціативу депутата Андрія Матковського передати з державної у власність місту земельну ділянку, якою користується військова частина А3384. Йдеться про шмат землі по вулиці Засядька. На ньому розташовані басейн, трибуни, побутові і технічні споруди. Як розповів Матковський, обладнання, що там знаходиться, вже досить застаріле, оновити його військова частина не може. Тому було вирішено ініціювати передачу об’єкта місту, аби згодом збудувати на його місці футбольне поле, бігові доріжки та встановити сучасні тренажери. Усім цим, як обіцяється, зможуть користуватися і громада Полтави, і військова частина. Вартість будівництва – близько 30 мільйонів гривень, надати їх мають держава, місто й область на умовах співфінансування.

Проте деякі депутати висловили своє занепокоєння щодо законності передачі земельної ділянки. Так, голова фракції «Самопоміч» Дмитро Сенчакович зазначив, що сама ідея оновити спортивний об’єкт досить хороша, проте ділянка, яку хочуть передати, є землею оборони. Вона, згідно із законодавством, може перебувати лише в державній власності. А процедура передачі, яку пропонує Матковський, не підпадає під дозволені законом варіанти. Тому Сенчакович закликав депутатів не підтримувати проект рішення та зазначив, що його фракція не буде голосувати за це питання.

Голова фракції ВО «Свобода» Юліан Матвійчук запропонував допрацювати це питання, оскільки в залі звучала суперечлива інформація: то депутати говорили, що керівник військової частини підтримує це рішення, то навпаки – згоди своєї не дає.  
Слово взяв і член міськвиконкому, представник політпартії «Патріот» Олександр Русін. Він заявив, що під такими благими намірами ділянку військових хочуть передати приватним структурам. Тому всі, хто підтримає цю ініціативу, відповідатимуть за зниження обороноздатності військової частини.

У результаті рішення таки ухвалили. «За» – 23 депутати, утрималися п’ятеро («свободівці»), ще четверо представників корпусу (фракція «Самопоміч») проголосували проти.   Чи справдяться побоювання депутатів наразі не можна сказати. Оскільки рішення ради носить швидше декларативний характер, кінцева інстанція у цьому питанні – Кабінет Міністрів.
Добровільно-примусова екосвідомість На дев’ятнадцятій сесії Полтава ще наблизилася до запровадження у місті збору небезпечних відходів. Йдеться про комунальне підприємство КАТП 1628 і затверджені радою зміни до його статуту. Згідно з ними, фірмі дозволяється збирати, зберігати, перевозити й утилізувати небезпечні відходи. У зв’язку з цим статутний капітал КАТП 1628 вирішили збільшити на 6 мільйонів 800 тисяч гривень.

Щоправда, щоб зробити цей важливий для міста крок, довелося пройти через акції, протести та судові зали. Справа в тому, що з 2016 року полтавський екоактивіст Сергій Антоненко намагається звернути увагу влади на проблему відсутності у Полтаві організованого збору й утилізації небезпечних відходів і запровадження сортування сміття загалом. Розпочиналося все з відповідних петицій на сайті ради та проектів, поданих до міської програми «Бюджет участі». Ініціативи набирали необхідну кількість голосів полтавців, проте втілювати їх влада відмовлялася, киваючи на відсутність у місті підприємства, яке б мало необхідні повноваження.

Однак Антоненко на цьому не зупинився – подавав запити до міських управлінь, писав листи до мера Олександра Мамая, організував у приміщенні ради флешмоб, проте ніяким чином справу це не зрушило. Тому екоактивіст вирішив позиватися на бездіяльність міськради до суду. З третьої спроби у березні 2018 року позов Антоненка задовольнили, хоч і частково. Окружний адмінсуд Полтави зобов’язав міську раду організувати збір, вивезення і видалення небезпечних відходів зі складу побутових. Проте рада відразу подала апеляцію на рішення суду. 

У липні 2018 року активіст вже спільно з громадською організацією «Еколтава» вирішив подати ще один позов. Цього разу вимоги стосувалися запровадження у Полтаві окремого збору, сортування та переробки побутових відходів як вторсировини.  
Тим часом у Полтаві змінилася влада, нові керівники вирішили запропонувати «Еколтаві» й Сергію Антоненку мирові угоди. Умови яких і затвердили 32-ма голосами на дев’ятнадцятій сесії. Згідно з документами, Полтавська міська рада бере на себе зобов’язання розробити і затвердити програми поводження з твердими побутовими і небезпечними відходами. Причому, до розробки нормативних документів приступили ще за місяць до сесії.

Крім того, під час засідання заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко розповів, що на наступну сесію спільно з депутатом Вадимом Ямщиковим винесуть на розгляд ще один проект рішення. Стосується він придбання для Полтави спеціального екобусу. Аналогічний транспорт є у Львові, там у визначені дні він їздить містом і збирає небезпечні відходи.
Кінцеві терміни затвердження програм поводження з відходами – лютий 2019 року (тверді побутові відходи) і травень 2019 року (небезпечні відходи). Чи стануть вони дієвими – теж питання часу.

Реорганізуй і контролюй
Вже рік у країні діє закон щодо автономізації лікарень. Згідно з ним, медичні лікувальні заклади (бюджетні установи) можуть набувати статусу некомерційного комунального підприємства. МОЗ запевняє, що це збільшить самостійність лікарень в господарських і управлінських справах та стане стимулом поліпшення якості медичних послуг.

Як би там не було, але реорганізація надасть керівникам лікарень більшу свободу дій, це стосується і розпорядження фінансами, і формування кадрової політики, і внутрішньої організації закладу. Крім того, покращиться і фінансування, оскільки кошти надходитимуть не за постатейним кошторисом витрат, а за власним фінансовим планом лікарні.

Вирішує, коли необхідно реорганізувати заклади, орган місцевого самоврядування. У нашому випадку міська рада вирішила це зробити під час дев’ятнадцятої сесії. 32 голосами депутати перетворили 9 лікувальних закладів міста на некомерційні комунальні підприємства.

Проте не лише реорганізація зачепила комунальні заклади охорони здоров’я. Так, представники корпусу одностайно проголосували за «добровільність благодійних пожертв» у лікарнях – ініціативу депутатів Едуарда Волкова і Юрія Синяка. Під добровільністю тут мається на увазі заборона у лікувальних установах готівкових пожертв – плати за медичні послуги, медикаменти, вироби медичного призначення чи якоїсь їхньої альтернативи.
Благодійні пожертви полтавці зможуть надсилати лише у безготівковій формі безпосередньо на розрахункові рахунки закладів. Розміщення електронних терміналів у лікарнях для цього має забезпечити Управління охорони здоров’я міськвиконкому.
Звітуватися за всі пожертви лікарня має щоквартально на власному сайті в окремому розділі «Благодійні надходження», розміщувати аналогічну інформацію необхідно і на території установи.  

Крім того, згідно з рішенням, з 1 січня 2019 році у закладах охорони здоров’я мають зникнути благодійні фонди. Оскільки з цієї дати з благодійними організаціями, які ведуть діяльність на території таких закладів, припинятимуть договори оренди.
До цього, як нагадаємо, депутати заборонили побори у школах і дитсадках Полтави.

Зазначимо, під час засідання дев’ятнадцятої сесії нарешті укомплектувався штат заступників міського голови. Як і очікувалося, посаду заступника з економічних і соціальних питань отримала тепер вже екс-депутатка від «Рідного міста» Тетяна Юрченко. Тож, до наступної сесії міськради депутатський корпус налічуватиме 41 обранця.

Підкреслимо, фракція «Совість України» продовжує у повному складі пропускати сесії. Не з’явилися на засіданні і депутати Анатолій Костенко (ВО «Свобода»), Світлана Нестуля («Рідне місто»), Володимир Печериця (БПП «Солідарність»).
Нагадаємо, за три роки лише двоє депутатів Полтавської міськради не пропустили жодного засідання сесії.

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком».

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації.

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Полтавській області звертайтесь до: ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА», e-mail: platformaplt@gmail.com.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».  В місті Полтава за реалізацію ініціативи відповідає ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА».

     

Підписуйтесь на розсилку найголовніших новин в telegram. Дізнавайтеся першими про найважливіші та найцікавіші події Одеси!

інше

Изменения в проекту перспективного плана формирования территорий громад Одесской области планируется утвердить до 10 декабря. Об этом сообщили в пресс-службе администрации. В администрации утверждают, что по поручению Кабинета министров Украины провели консультации с представителями общественности и депутатами об изменениях проекта перспективного плана формирования территорий громад региона. Сейчас соответствующий план, утвержденный … читати далi

Глава Одесской областной администрации Максим Куцый провел заседание оперативного штаба по критической ситуации с танкером «Делфи» у берегов Одессы. Об этом он сообщил на своей странице в Facebook. Участники штаба согласовывают алгоритм, чтобы эвакуировать экипаж с привлечением помощи с воздуха и воды. Глава ОГА распорядился каждые полчаса докладывать о ходе … читати далi

Арцизский районный суд отказал в удовлетворении иска СП «Солинг» к активисту организации «Зеленый лист» Владиславу Балинскому и более того, теперь компания должна активисту деньги. Об этом сообщил Владислав Балинский, опубликовав решение суда. Речь идет об одном из 13 исков, которые компания подала в суд на активистов, протестовавших против застройки «Летнего … читати далi

Два самолета: частный Gulfstream G150 турецкой авиакомпании и Boeing 737 повредили себе шасси в Одесском аэропорту вчера 21 ноября, из-за чего его работа была заблокирована. Первая авария произошла днем - самолет должен был вылететь в Дубаи в 11:25, но у него лопнул один из пневматиков передней стойки шасси и вылет … читати далi

You control прозоро пресс-рум КВУ ЦПР