26 жовтня 2018 р. 10:28

Депутати Полтавської міськради заборонили побори у школах і вирішили позбутися капітальних МАФів

Депутати  Полтавської міськради заборонили побори у школах і вирішили позбутися капітальних МАФів

Сесія міськради в оновленому складі показала, що влада може діяти радикально. Серед резонансних рішень вісімнадцятої сесії – передача на баланс держави занедбаної будівлі пам’ятки архітектури – Кадетського корпусу, заборона на збір коштів з батьків у школах та дитсадках, збільшення у 40 разів розміру пайової участі у розвитку інфраструктури та скасування дії паспорту прив’язки на скандальну прибудову в центрі міста.

Трохи більше місяця у Полтаві править нова влада. Із 14 вересня замість мера Олександра Мамая містом керує секретар міськради, виконувач обов’язків міського голови Олександр Шамота. Поки екс-очільник оскаржує своє звільнення в суді і, як повідомляє Полтавське Громадське ТБ, хоче долучити свідками депутатів міськради, новий керівник проводить вісімнадцяту сесію. Причому, колись промерська фракція «Совість України», вочевидь, не сприймає зміну влади, оскільки її члени не з’являються ні на апаратних нарадах, ні на засіданнях профільних комісій, ні на сесії. 

Крім фракції «Совісті України», яка у повному складі пропустила вісімнадцяту сесію, на засіданні не з’явилися Сергій Бутко («Самопоміч»), Володимир Печериця (БПП «Солідарність») та Андрій Соколов («Батьківщина»).  Хоч і не в повному складі, міська рада продовжує ухвалювати важливі для Полтави рішення. Про основні з них – далі у нашому огляді.

 Не консервуй, а реставруй

«Вікно можливостей» для напівзруйнованої пам’ятки архітектури у центрі міста – Кадетського корпусу – відкрив наданий депутатами дозвіл на передачу будівлі державі. Якщо на початку року йшлося про виділення грошей на консервацію зношеної на 63% споруди (лише на це у міста вистачало коштів), то після ухваленого радою рішення Кадетському малюють райдужне майбутнє. Так, після 20 років бездоглядності пам’ятку під своє крило згодилася взяти Державна судова адміністрація України. Проект рішення про передачу Кадетського на баланс держави підготували депутат від «Свободи» Юліан Матвійчук спільно з депутатом від «Самопомочі» Дмитром Сенчаковичем та командою полтавських архітекторів, краєзнавців та істориків ГО «Save Poltava».

Як розповідає Матвійчук, остаточно пам’ятку планують передати державі у листопаді, після погоджень Кабміну та Мінкульту. Далі за справу візьметься судова адміністрація – розробить проект та відреставрує Кадетський корпус. Закінчити роботи обіцяють до кінця 2020 року, витратити на все мають більше 200 мільйонів гривень. Звісно, ДСА у цьому випадку не займається благодійністю. Після відновлення будівлі всередині повинен розміститися окружний суд Полтави (об’єднані після ліквідації три райсуди міста). Та все ж обіцяють залишити у корпусі і громадський простір для полтавців.

Якщо все піде за планом – місто вб’є відразу кількох зайців. Перше – Кадетський принаджуватиме не лише любителів руїн і хащів в центрі міста, гарна відреставрована пам’ятка – більше туристів і менше невдоволених жителів. Друге – райсуди, які нині розташовані в різних кінцях Полтави, матимуть одне зручне розташування у центрі міста. Третє – два з трьох судів зараз займають приміщення дитячих садочків. Суди переїжджають – будівлі звільняються для дітей.

Тільки-от дьогтю у справі Кадетського додав представник благодійного фонду «Гелон» Володимир Бідуха. Під час засідання сесії чоловік зазначив, що пам’ятку архітектури вплутали у корупційну схему, ніяких реставраційних робіт ДСА проводити не збирається, а землю використають для зведення «скляних будинків». Крім того, Бідуха заявив, що подав заяву про скоєння злочину в обласну прокуратуру.

У будь-якому випадку усі присутні 32 депутати підтримали проект рішення щодо передачі Кадетського на баланс держави. Тож, як розгортатиметься справа побачимо згодом.

Keep calm and прибирай капітальні МАФи

Ще одне важливе питання, яке зі ствердною відповіддю пройшло сесію – знесення прибудови ТОВ «Старнайт» до пам’ятки архітектури будинку Дворянського зібрання. Суперечки навколо цієї споруди виникли ще з моменту її появи, два роки тому – містяни влаштовували масові акції протестів, а прокуратура намагалася через суд домогтися її демонтажу.

Все через те, що у 2016 році міська рада дала дозвіл «Старнайту» на розміщення біля існуючої пам’ятки тимчасової споруди сезонного використання (виносних столиків). Проте перші роботи засвідчили початок зведення капітальної споруди. Поки тривали суди, а обласна ДАБІ виписувала штрафи і приписи, фірма завершила прибудову. Тим часом екс-мер Олександр Мамай, незважаючи на відкрите щодо ТОВ «Старнайт» кримінальне провадження, вирішив ще на три роки продовжити їм термін дії оренди. Відповідне розпорядження встигли затвердити під час засідання міськвиконкому 8 серпня 2018 року. Проте до запланованої на 21 вересня сесії документ так і не дійшов. Бо вже 14 вересня полтавські депутати таємним голосуванням звільнили Мамая з посади міського голови.

Нинішнє рішення сесії анулює дію паспорта прив’язки на цю споруду, виданого ТОВ «Старнайт». Крім цього, фірма має упродовж місяця за власний кошт демонтувати прибудову. Якщо такого бажання власник не виявить, знесенням займеться Інспекція по контролю за благоустроєм міста. Ухвалили рішення 28 голосами. Четверо присутніх депутатів від «Батьківщини» не підтримали ініціативу: утрималися – Анатолій Клименко та Дмитро Петров, не голосували – Олег Бєлоножко і Олександр Пінчук.  

На цьому скасування рішень попередньої влади не закінчилося. Так, більшістю голосів депутати анулювали два рішення міськвиконкому. За ними присвоювалися адреси сімом тимчасовим спорудам, тобто фактично вони визнавалися повноправними капітальними будівлями. Підтримали проекти, подані депутатом від СДП Юрієм Синяком 27 депутатів. Обидва рази утрималися від голосування «батьківщинівці» Бєлоножко, Клименко, Петров і Пінчук. Також, пропустив голосування за один проект рішення депутат від «Самопомочі» Юрій Бойко, а за інший не голосував його однопартієць Дмитро Сенчакович.

Наступні рішення міськради за дією у чомусь схожі із тими, що ухвалювали у Стародавньому Єгипті. Тільки якщо єгиптяни стирали імена винних фараонів зі стін храмів, то полтавські депутати вирішили перейменувати стипендії і премії міського голови. Відтепер у їхніх назвах згадуватиметься лише Полтавська міська рада. Підтримали ці рішення 28 депутатів, четверо – не голосували. Серед них троє депутатів від «Рідного міста» Дмитро Батигін, Олександр Кудацький, Тетяна Юрченко та «свободівець» Вадим Ямщиков.  

Співфінансуй і контролюй

Нова влада Полтави, на відміну від попередньої, встигла задекларувати готовність до співпраці з обласною. Так, вже за три дні після обрання секретарем міськради, Олександра Шамоту представили як нового очільника міста на апаратній нараді в Полтавській облдержадміністрації. Далі ж, під час сесії депутати внесли зміни до Програми охорони довкілля в Полтаві на 2017-2021 роки. Доповнення стосуються придбання для міського КАТП-1628 двох асенізаційних машин та двох сміттєвозів на умовах співфінансування з обласного бюджету. Проект рішення підтримали одностайно 32 депутати.

Також, домовившись з областю, у рамках змін до Програми УЖКГ на 2018 рік з бюджету Полтави вирішили спрямувати кошти і на ганебну ділянку траси М-03 Київ-Харків-Довжанський у межах міста. Довгий час посадовці не могли вирішити, кому належить цей відрізок автодороги, тому кілька років його взагалі не ремонтували. Загалом капремонт ділянки може обійтися у понад 140 мільйонів гривень, місто для початку дає 25 мільйонів гривень. Крім обласного мають залучити і держбюджет. Як повідомляє прес-служба Полтавської ОДА, оновлення траси частково фінансуватиметься із коштів «митного експерименту» (спецфонду ремонту і реконструкції автодоріг).

Зміни до Програми підтримали 23 депутати із 32. Від голосування утрималася фракція «Свобода» (Юліан Матвійчук, Анатолій Костенко, Сергій Литвиненко, Тарас Синяговський, Артем Чубенко, Вадим Ямщиков), не голосували двоє депутатів від БПП (Олександр Глазов, Віталій Павлій) та «батьківщинівець» Олег Бєлоножко. Як розповів на початку засідання Бєлоножко, цей проект рішення, як і при попередній владі, принесли прямо на засідання профільної комісії. Тому детально з документом ознайомитися не було можливості.     

На сесії йшлося не лише про видатки з бюджету. Порівняно суттєвий дохід Полтава отримає у результаті ухваленого рішення «Про встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста». Якщо до цього фірми за зведення споруди платили лише 0,05% від вартості об’єкта будівництва, то тепер розмір внеску у розвиток інфраструктури міста зріс до 2%. Тому із забудовників розраховують отримати 3 мільйони 300 тисяч гривень (за ставки 0,05% – лише 83 тисячі гривень).
Зміни розміру пайової участі підтримав 31 депутат, не голосував представник БПП Андрій Матковський.

До речі, щодо контролю. Під час сесії депутати одностайно затвердили і нового заступника міського голови. Відтепер юридичними питаннями опікуватиметься Іван Сватенко від «Самопомочі». Під час представлення на профільних депутатських комісіях Сватенко зазначив, що, насамперед, захищатиме інтереси полтавців та пообіцяв зробити роботу управлінь ради більш відкритою. Нагадаємо, наразі вакантною залишається лише посада заступника мера з економічних і соціальних питань.

«Порка» – директорам, школи – бухгалтерам

Збирати гроші з батьків на ремонти і подарунки відтепер табу для керівників та педпрацівників шкіл, дитсадків і позашкільних закладів Полтави. Втручатися у діяльність благодійних фондів та наглядових рад – теж зась. Ініціатор такого рішення депутат від БПП Андрій Матковський зазначив, що від батьків часто чує нарікання на побори, які влаштували директори освітніх закладів міста. У деяких школах гроші почали збирати щомісяця, хоча з міського бюджету цьогоріч лише на ремонт закладів освіти виділили більше 100 мільйонів гривень. Тож, очікується, що ухвалене рішення допоможе зв’язати руки «підприємливим» директорам. Тих же, хто порушуватиме заборону – звільнятимуть, принаймні, Матковський пообіцяв влаштувати «показову порку» двом-трьом керівникам.

Однак, не лише батогом частуватимуть очільників освітніх закладів. Є пропозиція з нового бюджету для кожної школи виділити окремі спеціальні кошти (близько 100 тисяч гривень на рік), які та може використовувати на канцтовари чи дрібні ремонти.
До речі, проект рішення першої редакції передбачав і обов’язкове звітування про надходження та використання благодійних внесків чи спонсорських коштів перед педагогічним та батьківським колективами. Проте, цей пункт вирішили допрацювати, оскільки лише одна із 42 полтавських шкіл має у штаті бухгалтера, який займається фінансовим контролем відповідних надходжень. Щодо цього теж прозвучала обіцянка наступного року розпочати налагодження фінансово-господарської діяльності спершу у 3-5 найбільших навчальних закладах міста.

Поки заборона лише вступила у дію, важко сказати, наскільки вона буде дієвою. Адже рішення забороняє збирати гроші з батьків саме директорам і педпрацівникам, батьківський комітет (який у більшості випадків і займався збором) досі може, звісно, за бажанням батьків допомагати навчальному закладу.

Заборону збору коштів з батьків підтримав 31 депутат, секретар міськради, виконувач обов’язків мера Олександр Шамота не проголосував.

Нагадаємо: менше чверті депутатів Полтавської міськради комунікують з виборцями в соцмережі

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» можна дізнатися: 

На сайті організації

У розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»

У соціальній мережі Facebook

За додатковою інформацією щодо здійснення ініціативи в Полтавській області звертайтеся до ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА», e-mail: platformaplt@gmail.com.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». В місті Полтава за реалізацію ініціативи відповідає ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА».

Поділитися