Недорозпущений виконком: як депутати Черкаської міської ради голосували за розпуск виконавчого комітету

Починаючи з літа 2017 року Черкаську міську раду почало «штормити». Антанта міського голови та секретаря міської ради дала тріщину, одним із зовнішніх проявів чого стала поява ініціативи про розпуск виконкому.

7 разів за півроку це питання виносилося на сесії міської ради. Не виключено, що саме його розгляд став причиною видання міським головою розпорядження № 500-р/в, яким секретарю заборонялося скликати сесії

Сукупно на розгляд міської ради виносилось всього 3 проекти авторства секретаря Черкасбкої міської ради О.Радуцького, міського голови А.Бондаренка та депутата Р.Зорі. Як ми вже зазначили, за них відбулось сім голосувань :
проект № 642-8 – рд;  голосування 10.08.2017; автор – О.Радуцький
проект № 658-8 - рд ; голосування 28.08.2017; автор – А.Бондаренко
проект № 642-8 - рд ; голосування 28.08.2017; автор – О.Радуцький 
проект № 655-8 - рд ; голосування 28.08.2017; автор – Р.Зоря 
проект № 655-8 - рд ; голосування 05.10.2017; автор – Р.Зоря
проект № 655-8 - рд ; голосування 01.11.2017; автор – Р.Зоря
проект № 655-8 - рд ; голосування 10.11.2017; автор – Р.Зоря
Проект № 655-8 - рд навіть набув статусу рішення №2-2461 від 01.11.2017, проте депутати не змогли подолати вето міського голови. Після цього той самий текст був зареєстрований в якості проекту № 761 -8-рд, але за авторством А.Акопяна, колеги Р.Зорі по депутатській групі «Громадянська позиція». 

Сесія 23.11.2017 стала першою, коли депутати не намагалися розпустити виконком. На найближче засідання 26 грудня це питання також не ставиться в порядок денний. Тож ми вирішили скористатися паузою, щоб проаналізувати, як депутати голосували за розпуск виконкому і чи залежала їх позиція від того, хто вносив проект на розгляд ради.
Попри те, що проект Руслана Зорі голосувався найчастіше. Найбільш одностайну підтримку отримав інший проект - № 642-8 – рд, внесений секретарем міської ради Олександром Радуцьким: двічі поспіль з інтервалом в 18 днів він зібрав 21 голос

 Цікаво було подивитися, як ті ж самі депутати голосували за проект, внесений міським головою, Анатолієм Бондаренком, № 658-8 – рд: лише 9 з них проголосували «проти», 21 утримались, 1 не голосував.

Тут хочеться зупинитися на дефініції «не голосував». 

Згідно з відповіддю Черкаської міської ради, порожні вічка в таблицях фіксації результатів поіменного голосування означають, що депутат АБО був відсутній в залі, АБО не брав участь в голосуванні.
Відповідно до наданої інформації про явку депутатів на вказані засідання, Руслан Лола покинув зал засідань о 12:15, на 9 хвилин пізніше депутата С.Лукирича. Оскільки Станіслав Лукирич вже ж таки взяв участь в голосуванні і утримався, депутат Руслан Лола був віднесений до таких, хто, перебуваючи в залі засідань, не брав участь в голосуванні.  Список симпатиків проекту рішення внесеного міським головою також не є монолітним: не всі депутати, які надали підтримку міському голові вирішили голосувати проти проекту секретаря ради.

Ті, хто голосував «за», не обов’язково голосували «проти» проекту секретаря міської ради.

Подивімося тепер на голосування за проект Руслана Зорі проект № 655-8 – рд, за який депутатам можливо ще доведеться голосувати, але вже під іншим номером та авторством.
Відразу зауважимо, що цей проект розглядався радою в неоднорідному складі: 10.08, під час першого голосування, в складі ради ще були М.Бінусов та О.Одарич, а 5.10 вже був В.Соломаха. Тому в статистику включені всі депутати, які мали такий статус в період з 10 серпня по 10 листопада 2017 року включно.
Єдиним депутатом, хто жодного разу не голосував за розпуск виконкому виявився Олексій Романов, який пропустив 6 засідань, а на одному не взяв участь в голосуванні.

Загалом можна зробити висновок, що проект Руслана Зорі № 655-8 – рд голосувався аналогічно проекту Олександра Радуцького № 642-8 – рд 

З листопада кількість голосів збільшилась на 1 завдяки Василю Соломасі. Проте спроба подолання вето показала, що або коаліція виявилась не такою вже й стійкою, або боротьба не вартою показової консолідації сил.

Тепер подивимося, як голосували депутати пофракційно.  Спочатку умовна «просекретарська половина». На підтримку проектів, внесених О.Радуціким та Р.Зорею, голосували депутати груп «БПП-Солідарність» та «Громадянська позиція», фракцій ВО «Свобода» та ПВД.

Можна зробити загальний висновок, що ці депутати надавали достатньо стабільну підтримку, голосуючи переважно «за» проекти, не утримувались і не голосували «проти».

Як же поводили себе під час голосування за розпуск виконкому депутати, що не надали підтримки цій ініціативі?

«Незалежні» депутати в основному були відсутні, синхронно голосували проти або утримувались.
Аналогічно вели себе депутати фракції ВО «Черкащани»

ВО «Батьківщина» явно підтримувала міського голову в цьому протистоянні, в більшості випадків голосуючи «проти» ініціатив О.Радуцького та Р.Зорі розпустити виконком. Виняток склав Руслан Петрик, який пропустив практично всі ці засідання.

Залишається ряд депутатів, які зайняли помірковану позицію в голосуванні з питання розпуску виконкому. З одного боку В.Косяк, С.Тищенко, М.Фомич, О.Шевченко підтримали проект міського голови, з іншої – не голосували проти «секретарських» пропозицій. Так само депутати Р.Лола та С.Лукирич підтримували проекти Руслана Зорі та Олександра Радуцького, але не голосували проти проекту Анатолія Бондаренка та пропустили засідання, коли їх голоси були б потрібні для подолання вето міського голови.

Аналіз голосувань депутатів Черкаської міської ради за розпуск виконкому підтверджує, що голоси в раді наразі розділилися навпіл. Можливо, проект, внесений Артуром Акопяном, який як дві краплі води схожий на проект Руслана Зорі, так і не буде проголосований або ж повторить долю свого брата-близнюка і буде підтриманий, але знову заветований.

Тим часом виконком Черкаської міської ради продовжує працювати.

Публікація створена в рамках проекту «Атестація депутатів місцевих рад»,  який здійснюється за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). Проект спрямовано на підвищення рівня відкритості, прозорості та підзвітності місцевих депутатів, а також збільшення поінформованості громадян, про діяльність представників їх інтересів в місцевих радах.